4 серпня 1878 року народився Антін Крушельницький, український письменник, літературознавець, педагог, один із понад сотні українських інтелектуалів, розстріляних на Соловках. Родина Крушельницьких стала символом Розстріляного Відродження.
Родом із повітового містечка Ланцут (Польща). Навчався на філософському факультеті Львівського університету. Викладав у гімназіях Львова, Відня, Коломиї, Рогатина, Бережан. Міністр освіти Української Народної Республіки у 1919-му.
Був знайомий з Іваном Франком, входив до Русько-Української радикальної партії.
Після падіння УНР емігрував до Відня. У 1928-му повернувся до Львова, видавав журнал «Нові шляхи» (1929-1932).
На запрошення уряду УСРР влітку 1934-го разом із родиною переїхав до Харкова. Там за півроку його заарештували за сфабрикованими звинуваченнями як одного з керівників центру ОУН в Україні.
Розстріляний 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох (Карелія).
Його синів Івана й Тараса страчено ще в грудні 1934-го. Дочка Володимира, сини Богдан і Остап також розстріляні в 1937-му. Родина Крушельницьких, знищена радянським режимом, стала одним із символів Розстріляного Відродження.
У 1941-му в НКВД спалили рукопис твору Антіна Крушельницького «Батьківщина», написаного в ув’язненні (13 зошитів). Літературна спадщина Крушельницького, та й саме його ім’я, на довгі роки були вилучені з української культури.
