Львівський фотофестиваль «Фото Фестини-2021» цьогоріч триватиме цілий тиждень: з 16 по 22 серпня.
Про третій фотофестиваль у Львові, його програму, формат та про організаторів заходу і його мету ми говоримо з ініціатором створення Львівського фотомузею та засновником сайту "Фотографії Старого Львова" – Романом Метельським.
Романе, розкажіть про Львівські Фото Фестини, що це таке і скільки разів дане дійство вже проходило у Львові?
Перші фото фестини були в музеї Грушевського в 2019 році з нагоди 180-річчя появи фотографії. Перші фестини тривали лише декілька годин і всього один день з 12:00 до 18:00. Несподівано для нас вони стали міжнародними, на які приїхав наш друг Антоній Фльорчак з Янів-Любенського, що в Польщі, власник тамтешнього фотомузею, який дуже активно долучився до цього процесу, вільно розповідав польською мовою про стерео фото і це була родзинка нашого фестивалю.
В 2020 році, на другі фото фестини було заплановано чимало, однак пандемія внесла свої корективи й традиційних фото фестин як таких не було, але в рамках цього фестивалю відбулося три події.
18 серпня минулого року в історичному музеї відбулась виставка «Від оптичної ілюзії до цифрої реальності». Це був спільний проєкт з Львівським історичним музеєм, який видався досить успішним. Також відбулась виставка світлин Юліана Дороша в Шевченківському Гаю з показом його фільму. І ще одна подія – виставка світлин проєкту «Під зорею Пінзеля» Івони Лобан.
Цьогоріч ми говоримо про 17 подій за 5 днів плюс «Ретро Фото Паті» 21 серпня. Понеділок 16 серпня – дві лекції, одне відкриття виставки. Вівторок – дві лекції, презентація альбому, відкриття виставки. Середа – дві лекції, кураторська екскурсія по виставці. Четвер – дві лекції, відкриття і скайп- інтерв’ю з донькою українського архітектора, львів’янина, значного світливця, члена УФОТО Олександра Пежанського. П’ятниця – воркшоп і два кіновечора. Субота – «Ретро Фото Паті», де буде вечірка з 14:00 до 21:00 вечора, тобто 7 год гарного драйву. Серед цих всіх подій важко визначити слабшу або ж сильнішу, тому що вони всі дуже цікаві.
Ви розповідаєте про те, що будуть лекції. Що таке лекція в форматі фотофестин?
Лекція – це легка розповідь з купою картинок, з купою візуалізацій. На фотофестинах люди, які орієнтуються в матеріалі говорять без листочка, без запису, говорять те, що вони знають і те в чому вони орієнтуються, показуючи це на екрані якісь ілюстрації, фото, відео. Це популярний формат лекцій. Весь він базується на історичній основі, але це не є суха вичитка матеріалу, що ця чи інша подія відбулась в тому чи іншому році, цього не буде. Це будуть цікаві історії пов’язані з фотографіями.
От припустим в понеділок о 14:00 в бібліотеці Політехніки (вул. Професорська,1 ) буде лекція заступника директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Миколи Проціва «Світло й тінь бережанських фотографів». Чоловік сам по собі дуже енергетичний, веселий, цікавий, його спокійно слухати, не посміхнувшись більше двох хвилин просто неможливо. Він говорить геніальними фразами, які просто запам’ятовуються. Він буде розповідати про фотографів Бережан, про фотоательє Бережан, про відомих вихідців і їхні фотографії. Фотографія не може бути сухою академічною дисципліною. Насправді це буде легкий, розважальний стиль доступний всім: від дітей 1-х класів, закінчуючи професорами чи науковцями. Кожен знайде для себе щось цікаве, тому що суть фотофестин в легкій, доступній та вільній формі передати багато цікавої та корисної інформації.
Це будуть безкоштовні заходи?
Абсолютно все безкоштовно. Це атракціон небаченої щедрості людей, які долучаються до цього заходу, які будуть ділитися своїми знаннями, не беручи за це кошти. Я розумію, що в нас те, що дається даром ніхто не цінує, але насправді ви не пошкодуєте, якщо прийдете і дуже пошкодуєте, якщо будете відсутніми.
А для чого це все вам? З якою метою ви над цим працюєте?
В кожного своя місія в житті. По-перше, це є гарна промоція майбутнього фотомузею, над створенням якого я зараз працюю. По-друге, це спосіб зібрати навколо майбутнього фотомузею зацікавлену аудиторію, яка буде приходити на всі події, цікавитися життям, які будуть долучатись до музейного життя. По-третє, це спосіб розповісти на міський загал, на всеукраїнський загал, а з часом і на міжнародний, про те, що у Львові була дуже сильна фотошкола, фотомитці, які світлили 100 років і світлять зараз, роблять унікальні кадри: історичні, художні, мистецькі і це не для грошей.
Щодо організаторів даного заходу: головним організатором являєтесь ви, а хто ще долучається?
Велику лепту вносить інтернет-видання «Гал-інфо», і допомагає вже третій рік поспіль. Це сміливо можна називати традицією. Також долучається компанія «Chako», волонтери фотомузею, зокрема, Ігор Ткачик, Софія Легін. Також єврейське культурне товариство, вірмени долучаються, татари, польська громада у Львові, таємна аптека, долучаються ще й бібліотеки, велика кількість людей, які живуть трішки дальше, десь за кордоном, і перспективно дивляться в майбутнє.
Ви згадували про Львівський фотомузей довкола якого було дуже багато розмов, на якому етапі його створення зараз?
Є рішення на створення Львівського фотомузею на виконкомі ЛМР і майже рік тому Андрій Садовий озвучив це. Ситуація на цей час наступна: є приміщення, яке ще документально нам не передано, але процес для створення музею триває (це вул. Стецька, 11). В загальному 250-260 кв м. площі, в основному це 1 поверх і частково підвал. Зараз там працюють проектанти і незабаром я йду на зустріч з ними, де вони розкажуть свої ідеї що б це могло бути. Теоретично до кінця серпня мала б бути вже проєктна документація для даного приміщення. Якраз до цього моменту повністю розробиться концепція фотомузею. І з вересня розпочнеться робота з депутатами, з міською радою, щоб пояснити що це таке, для чого це потрібно щоб отримати матеріальну підтримку.
Тобто, є ймовірність, що локацією 4-х фотофестин може бути і новий Львівський фотомузей?
Я бачу потенціал, вдало підібране приміщення і я дуже хочу вірити, що так і станеться.
А потенціал людей ви бачите? Чи дійсно потрібен фотомузей у Львові?
Судячи з того скільки людей приходять на події, – я думаю, що потрібно. Фотографія – це така річ, якою займаються всі. Хто в наш час не робить хоча б однієї фотографії в день? Це те в чому розбираються всі, а от в самій історії фотографії розбирається досить мало людей.
Люди цікавляться, цінують, приходять до мене і запитують, що мені потрібно, які експонати і допомагають облаштувати майбутній музей. Кожен в свою міру бажає поповнити львівський фотомузей і тут діло не в грошах. Це говорить про те, що він все таки потрібен.
Є моменти, коли опускаються руки але коли бачиш, що люди не байдужі до цього, телефонують, цікавляться, привозять якісь експонати чи долучаються матеріально для розвитку музею, то це одразу як ковток свіжого повітря, і з новими силами рухаєшся вперед, аби чогось досягнути.
