Сьогодні у Львові урочисто відкрили відреставровану Чорну кам’яницю - колишній житловий будинок на пл. Ринок, 4, у якому нині розташовано Львівський історичний музей.
Про це на Facebook повідомила Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Археологи РАС були причетні до великого проекту реставрації цієї знакової будівлі: у 2016–2017 рр. виконували археологічні дослідження у її внутрішньому подвір’ї.
Тоді на території подвір’я було закладено чотири шурфи.
У шурфах І–ІІ простежено особливості влаштування фундаментів існуючого будинку, межового муру і компостерного каналізаційного колодязя ХІХ ст.
У шурфі ІІІ, в найглибшому культурному горизонті, виявлено знахідки ХІІІ–ХІV cт. Ці матеріали добре співставляються з писемними джерелами про освоєння східного прясла площі Ринок у Львові у цей час. У середніх горизонтах розкрито частину дерев’яної каркасної господарської споруди in situ з глиняною обмазкою. Вірогідно, що вона спопеліла під час пожежі 1511 року, коли згорів будинок Траутфройляйнів–Спатів. Ще два шари з виразними слідами вогню можемо пов’язувати з історично задокументованими пожежами 1527 та 1571 рр. Виявлений у верхніх шарах фрагмент кам’яного замощення на зеленкавому піску, очевидно, пов’язаний з будівництвом П. Красовським у 1577 р. та П. Барбоном у 1588–1589 рр. перших на цій парцелі кам’яниць.
Дослідження засвідчили, що тильний мур кам’яниці, нижня частина якого споруджена в техніці поверствового мурування з грубо оброблених (лупаних) блоків вапняка, датується 2-ою пол. ХVІ ст. Верхня (наземна) ж частина тильного муру, що викладена з довгих рівнотесаних блоків (плит) вапняка, датується кін. ХVІ ст. та належить до однієї з пізніших перебудов чи ремонтів будинку.
При тильній стіні кам’яниці, ймовірно, у ХVІІ – 1-й пол. ХІХ ст. було споруджено зовнішній приямок зі сходами до пивниць. Вони були розібрані у міжвоєнний час. Збереженими in situ залишились фрагмент підпірної огороджувальної стінки, виконаний в техніці opus quadratum, та одна зі сходинок, а від решти шести збереглися їхні сліди на лиці фундаментного муру.
Що заховано у дворику Чорної кам’яниці?
У пізніх верхніх горизонтах шурфу ІІІ виявлено та досліджено стовпові і господарські ями, фрагменти замощень та інженерних комунікацій, одна з яких — закладений цегляним коробом водогін міжвоєнного часу. Також локально розкрито і зафіксовано рештки каналізаційного колектора з каменю, що був прибудований до тильної стіни кам’яниці у 80-х рр. ХІХ ст.
Стратиграфікація шурфу IV та виявлені археологічно-архітектурні рештки і артефакти промовисто свідчать, про те що у XV ст. на частині подвір’я розташовувалась інша будівля, частиною котрої був теперішній межовий мур парцелі. Від неї залишились рештки підошв склепінь пивниці на обох кам’яних мурованих конструкціях фундаментів. Пивниця функціонувала включно до XVIII ст., а згодом, з початком будівництво нової офіцини у подвір’ї, була зруйновна і засипана.
Секрети Чорної кам’яниці: реставратори поділилися відкриттями
Загалом було розкопано 20 м2 у межах існуючого подвір’я та виявлено колекцію різночасових знахідок із майже 500 артефактів пізнього середньовіччя (ХIІІ–ХV/ХVI ст.) і ранньомодерного часу (ХVI/ХVII–ХІХ ст.).
Найчисельнішими є матеріали ХVIIІ ст. — періоду активної перебудови внутрішнього простору «Чорної кам’яниці», серед яких фрагменти керамічних горщиків, мисок, пляшок, покришок, кахель, виробів зі скла, порцеляни, металу та кістки.
Незважаючи на невеликі площі археологічних розкриттів вдалося дослідити рештки археологічно-архітектурних об’єктів, пов’язаних з освоєнням цієї парцелі впродовж XIV-ХІХ ст.
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, у Львові завершили реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4.
