Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Секрети Чорної кам’яниці: реставратори поділилися відкриттями

У Львові завершують реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4. Про це інформує кореспондент Гал-інфо.
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/8

Реставрація цієї пам’ятки, збудованої у 1577 році, була тривалою та скрупульозною. Без сумніву відновлення Чорної кам’яниці має стати взірцем для подальших реставраційних і ремонтних робіт на інших пам’ятках

Реставратори Національного університету "Львівська Політехніка", під керівництвом Олега Рибчинського, здійснили очисні та закріплюючи роботи на фасаді кам'яниці, ретельно відновили елементи скульптурних пам'яток, які є прикрасою площі Ринок.

Як розповів головний архітектор проєкту, доцент кафедри реставрації "Львівської політехніки" Юрій Дубик, кам’яниця має свою довгу історію починаючи з XV ст.

Невідомо, як вона виглядала першопочатково, адже будівля зазнавала неодноразової перебудови.

У руках фахових реставраторів Чорна кам’яниця почала відкривати свої секрети.

Головний архітектор проєкту, доцент кафедри реставрації
Головний архітектор проєкту, доцент кафедри реставрації "Львівської політехніки" Юрій Дубик. Фото Олена Ляхович
1/1

"Як саме виглядала кам’яниця у XV-XVІІ ст. ми не знаємо. Також не знаємо й того, як вона була першопочатково пофарбована. Відомо, що у другій половині ХІХ ст. змінилося планування кам’яниці.

Варто розуміти, що ця пам’ятка складається з кількох частин і має складну історію із значними перебудовами. Тому реставрувати її відповідно до певного періоду – неприпустимо. Відтак, на цій пам’ятці були проведені усі необхідні дослідження", - сказав Юрій Дубик.

У процесі реставраційних робіт було здійснено гідрогеологічні обстеження, археологічні дослідження. Все це робили для того, щоб впорядкувати подвір’я.

Окремо науковці проводили дослідження каменю головного фасаду на предмет виявлення поліхромії.

"В процесі було виявлені окремі поліхромовані елементи на деталях Чорної кам’яниці. Це стосується партерного та другого поверхів.  Саме там були знайдені поліхромовані елементи на декоративній різьбі. Переважно це поліхромія червоного чи брунатного кольорів", - розповів Юрій Дубик.

Цікаво, що поліхромія була здійснена на вже існуючому камені, тобто якийсь час кам’яниця існувала без поліхромії.

Натомість скульптури, які прикрашають фасад, ймовірно, були поліхромовані від самого початку.

Як розповів Юрій Дубик, після проведення розчищення каменю, з’ясувалося, що Чорна кам’яниця була кількох кольорів, тональність яких коливалася від світлих - слонової кості, до, фактично чорного.

"Традиція малювання Чорної кам'яниці умовно на чорно має вже столітню історію", - розповів Юрій Дубик.

Тривалим, за словами головного архітектора проєкту, був процес пошуку не фарбуючих  розчинів, а тонуючих, які б дозволяли надати темного тону Чорній кам’яниці. Для реставраторів важливо було зберегти структуру каменю, яка б просвічувалася за тоном.

Пошуки тону тривали впродовж місяця.

Важливо, що на фасаді пам’ятки реставратори залишили для майбутніх дослідників зондажі.

Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/3

"Коли ми побачили, що маємо великі фрагменти, де збережена поліхромія, то вирішили залишити їх законсервованими зондажами", - зазначив архітектор проєкту.

Уважний глядач може помітити їх на фасаді. Також тепер можна побачити рештки поліхромії, яка  збереглась на скульптурах.

Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/8

Усе це стало можливим завдяки тому, що Львівській історичний музей у 2016 році отримав 270 тисяч доларів гранту від Посольського фонду США. Ще 29 750 доларів мав докласти музей, тобто 10% від суми гранту.

Як розповів директор Львівського історичного музею Роман Чмелик, коли почали виконувати умови гранту, то виявилося, що обсяги деяких робіт виявились значно більшими. Відтак, більше витрат лягло на плечі музею.

Загалом за грантові та музейні кошти було відреставровано фасад, вікна та двері, підвальні приміщення та внутрішній дворик, де облаштовують лапідарій. Також проведено археологічні розкопки, зроблено водовідведення та водоізоляцію, новий дах, укріплення фундаментів кам’яниці.

За грантові кошти також відреставровано львівські скульптури ХІІІ – ХІХ ст.

Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик. Фото Олена Ляхович
Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик. Фото Олена Ляхович
Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик. Фото Олена Ляхович
Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик. Фото Олена Ляхович
1/2

"Коли ми були практично на завершенні гранту, виявилося, що ми не можемо закінчити його, не відремонтувавши всередині приміщення. Ремонт був здійснений виключно за рахунок коштів, зароблених Львівським історичним музеєм, адже грант не передбачав поточного ремонту приміщень. Фактично, отримання гранту стимулювало нас зробити значно більше, аніж планували від початку", — зазначив Роман Чмелик.

Ініціатором і автором проєкту виступав завідувач одного із відділів Львівського історичного музею Петро Слободян.

За його словами, Чорна кам’яниця вже давно потребувала реставраційного втручання.

Ініціатор і автор проекту Петро Слободян. Фото Олена Ляхович
Ініціатор і автор проекту Петро Слободян. Фото Олена Ляхович
1/1

"Ідея реставрації виникла ще у 2014 році. Тоді ж ми зробили першу заявку на грант. На жаль, тоді вона була відхилена. Були серйозні проблеми, адже стан кам’яниці бажав кращого. Були тріщини навіть у стінах офіцини, дуже висока вологість, заволоження подвір'я, що нам вдалося подолати. Також була ідея створення лапідарію, а для цього потрібно було вирішити питання з облаштуванням внутрішнього дворику", — розповів Петро Слободян.

Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/6

Експерти із охорони пам'яток задоволені результатом роботи, адже до цього процесу поставилися дуже відповідально та без порушень вимог законодавства, як це часто трапляється у Львові.

Президент благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини Львова" Андрій Салюк наголосив, що реставрація та  охорона культурної спадщини має стала зрозумілою для кожного мешканця Львова.

Президент благодійного фонду
Президент благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини Львова" Андрій Салюк. Фото Олена Ляхович
Президент благодійного фонду
Президент благодійного фонду "Збереження історико-архітектурної спадщини Львова" Андрій Салюк. Фото Олена Ляхович
1/2

"Цей об'єкт для багатьох інших має стати взірцем того, як потрібно працюватися на пам'ятці, особливо пам'ятці такого рівня: колегіальні зустрічі, колегіальні дискусії, дуже глибокий науковий аналіз. Ми повинні враховувати усі етапи життя цієї пам’ятки. Для нас важливо, щоб все було зроблено із науковими дискусіями. Це не ремонт приміщення, а реставраційні роботи. Добре, що саме цей об’єкт, один із найвизначніших у Львові, був так ретельно досліджений. Охорона культурної спадщини у Львові, українськими реставраторами може проводитися на належному рівні. Усе залежить від бажання та політичної волі. Напевно варто приділяти більше уваги пам’ятці, а не процесу освоєння коштів", — зазначив Андрій Салюк.

Наразі у Чорній кам’яниці завершуються останні штрихи реставраційних робіт. Вже у четвер, о 14.00, відбудеться презентація відреставрованої пам’ятки.

Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/18

Наразі, директор музею Роман Чмелик поділився планами на майбутнє. За його словами, у відновленій кам’яниці відновлять Музей історії Львова.

"Сподіваємось, що наступного року у травні, до дня міста, ми зможемо порадувати львів’ян новим музеєм у Львові", - сказав Роман Чмелик.

Довідка:

Будинок на пл. Ринок, 4 - унікальна пам'ятка архітектури ХVІ ст., так звана "Чорна Кам'яниця". Ще на початку ХVІ ст. на цій ділянці стояв середньовічний будинок, знищений пожежею 1511 року. Власник ділянки Ян Кошнер передав її у 1519 р. своєму зятеві Андрію з Києва, який поставив будинок, відомий як Київський. Будинок згорів під час пожежі 1527 року, проте був відновлений і став називатися Кошнерівським.

У 1588 р. власником ділянки став італієць з о. Хіос Томаззо де Альберті, який зніс стару будову і впродовж 1588-1589 рр. звів чудову 2-х поверхову ренесансну кам'яницю. На думку львівських дослідників авторами проєкту могли бути Петро Барбон, Павло Римлянин або Петро Красовський.

З 1596 р. будинок стає власністю купця і аптекаря Яна Лоренцовича та його дружини Регіни, котрі добудували третій поверх кам'яниці, і відкрили тут одну із перших у Львові аптек.

Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович
1/2

Назву кам'яниці Лоренцовичів зміцнив у пам'яті львів'ян їхній син - дуже шанований у місті радник Ян Юліан Лоренцович. Його зять - доктор Мартин Никанор Анчевський, успадкував кам'яницю у 1645 р. і здійснив ґрунтовну реставрацію будинку у 1675-1677 рр. під керівництвом архітектора Мартина Градовського. Фасад будинку прикрасили скульптури святих, було встановлено чудовий бароковий аттик, оновлено кам'яні портали 1 і 2 поверхів, над головним порталом вміщено особистий знак Анчевських - лев з мечем у лапі у лавровому обрамленні, на картуші вибито літери - М.А.- S.R.- M.D.- CL. ("Мартин Анчевський, секретар короля, доктор медицини, радник львівський").

На карнизі порталу - встановили скульптурку Божої Матері. Над вікном сіней - фігуру Мартина - патрона доктора Анчевського, на карнизі великого вікна бюро - св. Станіслава Костки, канонізованого на поч. ХVІІІ ст., патрона молоді. На капітелях бокових пілястрів - фігури Яна з Дуклі- міфологічного рятівника Львова та святого Луки - патрона лікарів.

Кам'яниця - один із найкращих зразків міщанського будівництва епохи Ренесансу. Фасад вкритий "діамантовим рустом", портали і вікна прикрашені різьбою з мотивами виноградної лози, голівками ангелів та пташок . Пишно декорований інтер'єр будинку.

У деяких світлицях збереглися стелі з дерев'яними різьбленими сволоками. Чудово декоровані кам'яною різьбою міжвіконні ніші.

Глибокі ніші вікон 2 поверху утворюють вигідну лаву ,з якої добре спостерігати за рухом на ринку. Під час реставрації 1884 року між аттиком і третім поверхом було добудовано четвертий поверх, стрихові отвори замінили вікнами.

У 1911 р. кам'яницю придбав доктор права Еміль Роїнський, коштом якого було здійснено наступну реставрацію будівлі.

У 1926 р. Е. Роїнський продає кам'яницю місту. Ухвалою магістрату від 26.03.1926 р. її було призначено на місце зосередження пам'яток минувшини Львова. Під час реставраційних робіт будинок пристосували на музейні цілі і 22 вересня 1929 року відбулася урочиста посвята та відкриття Історичного музею м. Львова.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");