13 вересня 1948 року у польській в'язниці після катувань був страчений капелан УПА та священик УГКЦ Василь Шевчук ("Кадило").
Про це йдеться у повідомленні Всеукраїнської правозахисної організації Меморіал імені Василя Стуса у Facebook.
На початку 1945 р. від рук поляків загинуло декілька греко-католицьких священиків у різних селах:
- 3 березня під час різні у Павлокомі загинув наступник Василя Шевчука на посаді місцевого пароха — отець Володимир Лемцьо;
- 5 березня — вся родина священика Копистянського у Вільшанах;
- 11 квітня — порубаний сокирами отець Олександр Білик з родиною в Березці;
- 15 квітня — отець Іван Дем'янчик у Скопові, а також отець Анатолій Сембратович у Бабичах, отець Орест Калужняцький в Іздебках.
Українсько-польська війна, погрози і напади з боку польських партизанських формувань (Армії Крайової та Батальйонів хлопських) спонукали отця Василя Шевчука приєднатися до УПА. Він протягом 1945-1948 рр. був капеланом Української Повстанської Армії під псевдо «отець Кадило».
У червні 1947 р. під час Рейду на Захід із сотнею Громенка, знесиленого і хворого «отця Кадила» заарештували чехословацькі органи безпеки.
У липні 1947 р. його передали владі комуністичної Польщі. На час слідства і суду «отець Кадило» перебував у тюрмі служби безпеки в м. Ряшів (Польща), де пережив також знущання з боку кримінальних злочинців і слідчих.
13 вересня 1948 р. за вироком Військового суду Василя Шевчука розстріляли.
