Алла Василюк – щира, надзвичайно добра, проте з міцним внутрішнім стержнем жінка. Вона з дитинства мріяла лікувати тварин. Тому обрала професію лікаря-ветеринара. Робити добро людям – вважає своїм покликанням. Зважаючи на це – стала депутаткою об'єднаної територіальної громади.
- Пані Алло, розкажіть, будь ласка про себе: де народилися, здобували освіту, хто Ви за професією?
- Народилася я в місті Рожищі. Там же закінчила школу та ветеринарний технікум. Вступила до Білоцерківського аграрного інституту, який за роки мого навчання став університетом. За фахом я – ветеринарний лікар. Часто їздила в Рокині на вакцинацію тварин. Працювала в місцевому племоб'єднанні зоотехніком. Згодом вийшла заміж. Уже понад чверть століття проживаю у селі Великий Омеляник Луцького району. Також маю досвід роботи за кордоном. Довелося побувати в Польщі на заробітках. 23 роки тому вирішила започаткувати власну справу. Я – підприємець. Працюю на ринку. Найбільше мені болить ситуація, коли міська влада самовільно зносила ринок грейдерами, нищила майно підприємців, перешкоджала їхній роботі.
- Можете розповісти цю ситуацію детальніше?
- Я 23 роки займаюся підприємницькою діяльністю. Услід за мною бізнес почала розвивати і донька, у якої є вища освіти. Вона допомагає і вчиться біля мене. Чоловік мій – теж підприємець. Ми працюємо чесно, платимо податки. Але, вочевидь, луцькій владі виявилося замало місця в місті, і вони вирішили захопити територію ринку, а людей, які наповнюють бюджет міста, платячи податки, вигнати насильно, грейдерами. Позбавити їх роботи та засобів для існування.
- Ви зараз чинний депутат Заборольської ОТГ. Чому вирішили піти у політику?
- Я стала депутатом для того, аби допомогти громаді. Стати корисною людям, які потребують підтримки та допомоги. Попри те, що мені говорили, що депутатство мені не потрібне, адже я й так відбулася як підприємиця. Я вважаю, що допомагати людям – це моє покликання. Попри те, що у статусі депутата я – лише 3 роки, я горджуся, що зробила дуже багато. Я зверталася до керівництва області, з проханням виділити гроші на ремонти головних доріг в ОТГ. Коли я йшла в депутати, то окреслювала найпершу ціль – зробити головну дорогу, щоб «запустити» маршрутку. Наскільки я бачу, то дорога зроблена. Маршрутку – не встигла. Я пропонувала одній людині пустити маршрутку № 251 «а» чи «б», яка б курсувала за внутрішнім маршрутом. Хоча б зранку, в обідню пору та ввечері забирала б людей. Люди постійно носять важкі сумки. Хочеться допомогти громаді, поки є можливість зараз. Бо роки летять, хто ж подбає про нас у старості? Треба зараз готувати землю для посадки хорошого зерна, яке дасть плоди для майбутніх поколінь.
- А які, на Ваш погляд, існують проблеми у Луцьку? Чи наше місто можна вважати безпечним, доступним, привабливим для туристів та інвесторів?
- Луцьк – красиве місто. Проте не завжди місцева влада правильно розпоряджається бюджетом. Часто гроші виділяють на «красу», а забувають про поточні проблеми. Зокрема величезні кошти спрямували на облаштування фонтану на Театральній площі, а в багатьох дворах асфальт – у жахливому стані, дороги там не ремонтувалися, мабуть з часів зведення будинків і формування цілих вулиць.
Істотна проблема міста – це затори. Потрібно розширювати дороги, вулиці. Я свого часу запропонувала ідею, щоб, до прикладу, на вулицях, ближчих до виїзду з міста, організувати стоянки, парковки. Щоб люди, які приїжджають із села могли залишити машину там, по місту їздити громадським транспортом. Це дасть можливість розвантажити рух транспорту та зменшить кількість автомобілів на вулицях. В багатьох європейських країнах давно існує така практика. Я, як водійка, теж стикаюся із заторами, відсутністю парковок. Люди змушені ставити автомобілі у заборонених місцях. В результаті отримують штрафи від муніципальної варти.
Ще одна проблема міста – застаріла каналізаційна система: зношені труби, які час від часу створюють дискомфорт для лучан, адже часто відбуваються різного роду пориви. Їх потрібно замінювати. Хоча б головну магістраль. Але зробити це якісно і на роки. Щоб не переробляти кожного сезону і не витрачати знову і знову на це бюджетні кошти. Міська влада передусім має робити все на совість, для лучан, а не рахувати «відкати», а з залишків – як-небудь щось зробити, аби було.
Також Луцьк потребує інвесторів. Щоб їх завести сюди, насамперед їх потрібно зацікавити. До прикладу, організувати якесь виробництво, підприємство, щоб люди мали робочі місця і поверталися додому, щоб не втікали за кордон, щоб були поряд зі своїми рідними та близькими. Це болить. Хочеться, щоб люди жили краще.
- Ви підприємиця, займаєтеся депутатською діяльністю, постійно – в русі. Чи виділяєте час для себе? Що полюбляєте робити у вільний від роботи час?
- Крайніх три роки в мене вільного часу, як такого, і не має. Але, як виривається вільна хвилинка, я читаю. Дуже люблю читати книги з медицини. Мені подобається ця професія. Я хотіла навіть вступати до медичного інституту. Пороте на той час мені не вдалося цього зробити. Тому, я вивчаю медицину самотужки, читаючи багато відповідної літератури. Я завжди у житті обирала те, що відповідає мені, те, що ближче душі і серцю.
Розмовляла Наталія Іванюк
