Слухай онлайн
Економіка

Наталія Шелестак: Те, що ми можемо зробити в медичній галузі зараз - ми маємо зробити

Голова постійної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради про розставлення пріоритетів та режим економії бюджетних коштів.
Наталка Шелестак, голова комісії фінансів та планування бюджету ЛМР.

Під час засідання бюджетної комісії, де ти є головою, прозвучало, що у Львові не вистачає коштів на медицину, а у нас безліч програм з культури, спорту т й інших. То, як тепер буде відбуватись поділ грошей між різними програмами?

У нас завжди такі достатньо жваві  дискусії з цього приводу, але всі депутати нашої комісії погоджуються, що ми маємо виходити з того що є, але все таки ставити пріоритет на медицину. Так склалася зараз ситуація у світі з пандемією, так склалася ситуація у нас. У всьому світі медицина це недофінансована галузь, а у нас вона не просто недофінансована, вона - ігнорована. І, відповідно, ми маємо шалені проблеми не тільки з Covid-19. 

Наприклад, ми маємо проблеми в тому, що у нас є діти, яких ми можемо оперувати в Україні, зокрема у Львові, адже ми маємо дуже кваліфікованих хірургів, нейрохірургів, але ми не маємо умов. І я вважаю, і власне більшість депутатів зі мною погоджуються, що у нас мають бути розставлені таким чином пріоритети, що те, що ми можемо зробити в медичній галузі зараз - ми маємо зробити.

Наведу ще один приклад. У нас минулого року була дофінансована з місцевого бюджету одна з поліклінік Львова. Оскільки попередній її директор неправильно уклав договори з НСЗУ, відповідно, вона зараз немає субвенції з державного бюджету - відтак, мільйон на зарплати мусили  віддати з місцевого бюджету. Для того, щоб у нас таких випадків не було в подальшому, ми швидко купили певне обладнання для цієї поліклініки, щоб вони могли до 1 квітня укласти всі належні угоди. Я сподіваюсь, що в подальшому таких питань вимивання коштів з міського бюджету не буде.

Зауважу, питання транспорту, постачання води та опалення - життєвоважливі для місте речі і в першу чергу будуть дофінансовуватися з бюджету. 

А наскільки детально, ми можемо розглядати питання фінансування медицини? Для прикладу: вертолітний майданчик в лікарні швидкої допомоги Львова - це медичне питання?

Як на мене все має бути в здоровому глузді. Якщо ми говоримо, що нам треба ШВЛ і ми розуміємо, що він нам потрібен - ми його купуємо. Якщо нам вже негайно потрібно купити апарат УЗД, тому, що в поліклініці не буде надаватись послуга, за яку НСЗУ сплачує кошти, то нам треба його купити.

А що стосується вертолітних майданчиків, то вони колись будуть, але вони будуть за кошти лікарні, а не за рахунок місцевого бюджету. Позиція депутатська така, що лікарня вправі робити що хоче, якщо вона заробить ті гроші і побудує собі вертолітний майданчик. При умові, що не буде просити гроші на все інше з бюджету міста.

Сама ідея насправді є непогана і до цього треба йти. Я тішуся, що у нас є амбітний керівник лікарні швидкої допомоги, чиї амбіції є значно вищими за вертолітний майданчик. Друге питання наскільки нам це треба саме сьогодні?

Сьогодні і негайно нам треба зробити ремонти, купити обладнання, щоб пацієнту не падало на голову, щоб не було грибка тощо. Оце вже і негайно.

Хочу наголосити, що цей бюджет і думаю, що бюджет наступного року, і можливо ще через рік - буде бюджетом різкої економії. Це не значить, що ми будемо купувати щось дешеве, я противник такого. Обладнання буде якісне і служити роками, для того, щоб лікарня могла заробляти на себе і не лізти у сферу місцевого бюджету.

А яка тоді найближча доля всіх інших програм? У нас загалом Львів - місто програм. Їх наприймали стільки, і взагалі ми не в змозі це все втілити.

Ви знаєте, ми це аналізуємо вже три місяці. Насправді це є круті програми.

Так, але вони всі завершуються новиною на сайті ЛМР і все.

Ми постарались розділити це все, адже не можемо говорити про те, що якщо у нас фокус на медицину, то ми не будемо реагувати на культуру або спорт. Ні. Інше питання, що можливо не всі програми ми будемо фінансувати в повному обсязі. Те саме буде стосуватися і ремонту вулиць, каналізування, благоустрою і всього іншого. Те що є нагальним і життєво необхідним - воно працює і буде працювати. Ті проєкти, які є перехідними ми мусимо їх завершити. Але я є категоричним противником, щоб розпочинати нові об'єкти, мільйон нових об'єктів. 

У нас взагалі дуже дивна історія. Я зараз аналізую те все що було раніше і розумію, що ми ПКД (проєктно кошторисна документація, - ред.) робимо на все. Наперід, незалежно маємо гроші чи ні.

І це немалі гроші?

Це мільйони, щоб ви розуміли. Потім ми робимо зміни до тих ПКД, бо змінились обставини, умови, заробітні плати і т.д. І знову витрачаємо на це кошти. А потім виявляється, що у нас немає грошей на реалізацію цього проєкту. Або ми його розпочинаємо і завершуємо роками. Так не може бути.

Я би хотіла, щоб ті проєкти, які ми вже розпочали ми завершили і дуже виважено підходили до наступних. Я розумію, що політикам дуже складно відмовляти своїм виборцям і вони обіцяють, роблять відповідні ПКД, але насправді це є замилюванням очей і викидання грошей. Має бути чіткий план і тоді воно поїде, а по іншому це розведення пожиттєвого багалану де ми всім завжди винні.

І якщо ми не зробимо старе, то немає змісту починати нового. 

Є якесь розуміння, скільки необхідно коштів місту на реалізацію всіх прийнятих у Львові програм?

Ми зараз, поки ще не розібралися, пробували скасувати цифри по всіх програмах, то полишали по 100 тисяч на кожну програму, а все решта скинули в одну стрічку, то там було 300 мільйонів. Ми їх зараз потрохи повертаємо назад. А в цілому, якщо говорити про всі бюджетні запити, які нам потрібні для міста, то це неймовірна цифра, це десятки мільярдів.

Насправді, часто вони і самі не знають скільки потрібно коштів на реалізацію якоїсь програми. Вони складають план заходів, і вже під кожен захід просять фінансування.

Є програми де чітко зрозуміло, скільки потрібно грошей, наприклад: кубки Львова, де чітко розпорядник каже, яка йому потрібна сума, і пояснює куди саме. А є наприклад ковідно-медична програма, але зараз ми тільки займаємось підготовкою до вакцинації і це 1,3 млн, а насправді ми зарезервували десь 20 мільйонів.

Чи планується аудит програм, в які вкладали кошти в попередні роки, а також аудит львівських ЛКП стосовно їх ефективності?

Ми дуже багато програм перевірили, і насправді зараз можемо говорити, про неефективне використання коштів, але вони вже використані, звіти з цього приводу є,  акти виконаних робіт є, все зроблено. Тобто ми не можемо сказати, що були вкрадені гроші, інше питання - чи варто їх взагалі було витрачати. Зараз наше завдання не допустити витрат, які на думку депутатів є недоцільними.

Якщо взяти комунальні підприємства, то у нас є дуже багато запитань до них. Я вважаю, що там мають бути прийняті серйозні управлінські рішення. Після бюджету розвитку ми будемо дуже серйозно аналізувати кожне з цих підприємств. Ми бачили їх звіти, у нас є дуже багато запитань до тих звітів. Просто дуже мало часу, ми не могли займатись і загальним бюджетом і програмами, і зараз бюджетом розвитку, і  паралельно думати про комунальні підприємства. Але нашою основною діяльністю в позабюджетний час буде розібратися з комунальними підприємствами, чому вони поглинають стільки коштів. Вони (керівники, - ред.) нароблюють боргів по зарплаті і виявляється, що міська рада повинна винайти кошти, щоб віддати людям зарплати. Якщо ти скажеш, що поганий керівник, тобі одразу кажуть, що погані депутати. І на такому роздоріжжі депутати вже дуже багато років.

Якщо говорити зокрема про ЛКП “Львівелектротранс” то його директору пану Свищу ми дали час до кінця лютого, щоб він представив план санації підприємства і план річного розвитку. Щоб ми вийшли на якусь оптимізацію і почали хоча б мріяти про беззбитковість. Ніхто не говорить про якийсь дохід, мова лише про беззбитковість в якомусь осяжному майбутньому. Бо на сьогоднішні це шалені гроші, при тому, що місто закуповує наскільки може рухомий склад, депутати також погодили модернізацію за рахунок ЄБ під 1% на 10 років. І при тому всьому місто повинно закривати їхні заробітні плати, електроенергію, їх боргові зобов’язання. Це ненормально. І якщо пан Свищо не надасть цього плану виходу з ситуації, або надасть план і не буде його дотримуватись, значить треба буде приймати кадрове рішення. Я вважаю, якщо керівник не знає куди йому рухатися далі, для того щоб зменшити ці збитки, щоб оптимізувати свою роботу, значить громада не того найняла.

Ти не стикаєшся з особистим тиском зважаючи на твою позицію? Думаю що такий стан справ багато кому не до вподоби.

Я до тиску звикла в силу свого життя і своєї активної позиції. Я дуже спокійно до цього ставлюсь. Я не реагую на таке. Я дуже вперта людина, а ще я вмію переконувати людей. Думаю, що навіть, якщо депутати вирішать десь змінити свою думку, то я найду можливість переконати їх. Я вважаю, що це лінія правильна, а коли ти знаєш, що ти правий, то всі тиски нівелюються.

Я вірю, що це скликання буде особливим. У нас ні в кого немає чарівної палички і ніхто за нас нічого не зробить, буде дуже важко. Але коли ми сюди заходили, то ми усвідомлювали, що будуть тиснути, будуть домовлятися, шукати інші підходи. Наразі все дуже гармонійно.

Згідно нового регламенту ЛМР, бюджетну комісію фактично неможливо обійти.

Взагалі не можна. Ми це робили свідомо. Це найбільша і достатньо фахова комісія в міській раді. Я дуже вдячна депутатам, які тут працюють, всі роблять свій шмат роботи і сподіваюсь, що тут переможе розум, а не політика. Нам зараз важливо гідно пережити цю нехватку грошей, правильно їх розподілити і в подальшому думати про те, що Львів має розвиватися якісно, по господарськи, а не створювати ілюзію великої господарки.

Всі фракції готові працювати в такому режимі?

Думаю, що так. Принаймні всі про це заявляють. Бувають різні думки, але ми все одно приходимо до якогось спільного знаменника і на сьогодні я не бачу якихось речей, що хтось би був категорично проти.

А з міським головою які стосунки?

Ніякі. Я з ним практично не спілкуюсь. Він ніби теж декларує, що тільки за щоб все було добре і ефективно.

Як на твою думку, скільки нам жити в такому режимі економії?

Складно сказати. Все буде залежати від того, як бізнес зможе пережити ті виклики, які є  на сьогоднішні у світі, в Україні і у Львові зокрема. 

Ми зараз шукаємо шляхи наповнення бюджету, якщо запрацює бізнес, почнуть сплачувати податки, то ми зможемо швидше це все перенести і більше зробити за рахунок бюджетних коштів.

Збільшення Львова за рахунок утворення міської територіальної громади, це плюс чи мінус?

Життя покаже. Наразі ми тільки віддаємо кошти, бо нам  треба обслуговувати ті території. Наскільки вони нам будуть приносити кошти у вигляді податків і місцевих зборів зможемо говорити після першого півріччя. Але, в будь якому випадку, це землі, це збільшення території і більші можливості.

Декілька слів про твою фракцію. Який ваш план і на чому будете концентрувати свою діяльність?

Як і обіцяли виборцям - медицина, освіта і транспорт. Валерій Веремчук очолив медичну комісію, Ігор Зінкевич - транспортну, заступниця освітньої комісії Наталя Васюта. Думаю, що ми зможемо реалізувати всі свої програмні обіцянки, і ми робимо для того все можливе.

Ми обіцяли ті речі, які можемо виконати, і ми тим займаємося.

В мене є велике бажання, щоб запрацювала профільна освіта для дітей з особливими освітніми потребами. У нас є бачення щодо дитячих садочків, щодо транспорту, ми якісно відпрацюємо ці п’ять років.

Як проходить твоє життя поза політикою? 

Після народження дитини, 16 років тому, я зрозуміла, що в мене є ще одна функція у житті - допомога сім'ям з дітьми з особливими дітьми. Я багато спілкуюсь з цього приводу з освітянами. Мені подобається це середовище де люди до чогось прагнуть. І хочеться допомагати власне діти, які мають особливі освітні потреби.

Чим я цікавлюсь? Насправді я цікавлюсь усім. В мене є велика спільнота моєї громадської організації, також у нас є ветеранська організація, де мені також не дають сумувати, у нас є багато проєктів, які ми час від часу реалізовуємо.

Тобто відпочинок десь далеко, наодинці від всіх, це не про тебе?

Це точно не про мене. Я взагалі сама можу перебувати дуже короткий термін. Я не вмію бути сама, я взагалі дуже емоційна, мене завжди багато і мені все потрібно.

Дуже люблю море. Найкращий відпочинок для мене - поплавати. Нехай навіть не море, а будь яка водойма. Дуже люблю своїх дітей, свого чоловік, дуже мало маю на них часу, але так було завжди. Я завжди собі знаходила роботу, або якесь заняття. Але я багато спілкуюсь зі своїми дітьми, знаю всі їхні проблеми і ми їх ефективно та швидко вирішуємо. Вони у мене два дуже самостійні хлопці.

Я взагалі по життю романтик і вічний революціонер. Але я переконана, що на сьогоднішні, якщо буде такий настрій депутатів, то у нас все буде добре.

Розмовляв Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ