Слухай онлайн
Економіка  |  Політика  |  Cуспільство

Я б дивився на програму Великого будівництва як на будівництво нової держави - Максим Козицький

Максим Козицький. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович

Сьогодні у проєкті #ВідвертаРозмова_з інтерв’ю з головою Львівської обласної державної адміністрації, головою Львівського обласного осередку політичної партії “Слуга народу” Максимом Козицьким.

Максиме, ви перебуваєте півтора року на посаді, і це був доволі важкий період, але що таки вдалося зробити за цей час?

Звичайно, можливо, плани були інші, але за минулий рік ми збудували та відкрили 5 садочків та 5 шкіл, 4 стадіони, план на цей рік, відповідно, не менший. На ремонти доріг залучили найбільшу кількість коштів, які коли-небудь надходили у Львівську область. Якщо брати в розрізі року, то це приблизно 5 мільярдів грн. 

Чи розпочалися великі інфраструктурні об'єкти, якими, мабуть, треба вимірювати ефективність і просування регіону? Так. Вважаю, що цього року розпочнемо будувати Північну об'їзну Львова. Викуп земельних ділянок закінчився, і ми візьмемося за великий інфраструктурний об'єкт, вартість якого становить 11 мільярдів гривень.

Також об'їзна Трускавця, яку ми розпочали минулого року, а цього року закінчимо. Мале Карпатське коло - з'єднання трьох областей коротшими шляхами. Подібні проєкти робили у Карпатах ще до Олімпіади 1980 року. Після того таких масштабних речей і будівництва доріг там не було.

Щодо медицини, то ми здійснили реконструкцію восьми приймальних відділень. Ці відділення забезпечені сучасною технікою, чекаємо на постачання кількох ангіографів, вони дадуть змогу розподілити потоки ургентних та травматичних хворих по всій області.

Це все робиться в межах програми Велике будівництво?

Звичайно, що так. 

І знову ж таки, якщо взяти екстрену медичну допомогу, то коли я був призначений на посаду, мені доповіли, що для надання медичної допомоги по області має бути 160 автомобілів. Ми пообіцяли, що за 2 роки повністю оновимо рухомий склад. Минулого року ми закупили 15 автомобілів, цього року - приблизно 60. Ще 55 вже закуплені й будуть поставлені до кінця липня. Ми за рік зробили те, що не оновлювалося десятиліттями.

Зараз активно розвиваємо екстрену медичну службу, збільшуємо кількість точок базування, змінюємо систему розташування, кількість пунктів як в області, так і у самому Львові. Ремонтуємо приміщення для того, щоб змінити точки базування, зробити базисну медичну допомогу в кожному районі.

Це буде абсолютно інша модель надання послуг. Зміниться логістика, зменшаться витрати й буде забезпечений вчасний доїзд до хворих та потерпілих.

Якщо говорити про програму Велике будівництво, то що ще, окрім доріг, є пріоритетним?

Я б дивився на програму Великого будівництва, як на будівництво нової держави. Можна по-різному до цього ставитися, але це зміна парадигми та підходів. Це будівництво того, що потрібно людям і наближення до них якісних послуг: освітніх, медичних, просто доріг з добиранням до тих закладів. Це наближення коштів, які мають використовуватись, щоб надавались якісні послуги державними установами і покращувалася логістика. Це, як на мене, і є Велике будівництво.

Пріоритет, який робили минулого року це, звичайно, освіта, інфраструктура та надання медичних послуг. Цього року ще долучилася реставрація - це галузь культури та туризму.

Але Велике будівництво охоплює все нові і нові сфери. Неможливо все зробити за 1 чи 2 роки, потрібно змінювати підходи. Основне завдання - завершувати об’єкти, а не залишати після себе довгобуди.

Це все амбітні плани, а кошти?

Звичайно, коштів завжди бракує. Але точкове зосередження ресурсу, як державного, так і обласного, дає змогу закінчувати потрібні для населення об'єкти.

Ще одна цікава річ: із 2017 року ми ніяк не могли освоїти кошти за міждержавною угодою між Польщею та Україною на відбудову прикордонних доріг і пунктів пропуску. Цього року ми розпочнемо і до кінця року, сподіваюся, закінчимо капітальний ремонт дороги Яворів - Грушів, інші дороги - до кінця 2022 року. Цього року візьмемося за реконструкцію пунктів пропуску за кошти польського кредиту. Це 25 мільйонів євро на реконструкцію пунктів “Шегині”, “Краківець” та розбудову пішого переходу в Раві Руській, плануємо завершити всі роботи до кінця 2023 року.

Також є розпорядження Кабінету міністрів України щодо облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021-2023 роки. Зокрема, на ділянці українсько-польського кордону це: Варяж, Белз, Мшанець, Лопушанка та Міхновець на території Львівщини. Ми зі свого боку вже заклали гроші й закінчуємо виготовляти проєктно-кошторисну документацію на дорожню інфраструктуру. За трьома дорогами будуть проведені тендери цього року, щоб наступного ми могли розпочати їхнє будівництво з надією на те, що коли будуть виділятися кошти ЄС на розбудову пунктів пропуску, наша дорожня інфраструктура вже буде готова.

Якщо брати плани будівництва доріг через службу автомобільних доріг Львівської області, то в планах Краківець - Львів, Північна об'їзна Львова і дворядна дорога Львів - Рівне. Крім того, розширення до двох смуг траси Київ - Чоп в межах Миколаїв - Стрий. Але це плани на наступні роки.

Планів багато, а яка зараз ситуація з обласним бюджетом? Навряд чи він дозволяє вдовольнити всі потреби, зокрема депутатські обіцянки виборцям.

Звичайно, є такий момент, коли треба знаходити компроміси. Депутатський корпус обласної ради налаштований на те, щоб у кожного на території, де він обирався, одномоментно стало краще. І це зрозуміла позиція. Але ми намагаємось знаходити компромісні рішення, адже коштів з обласного бюджету, звичайно, не вистачає. Тому в постійних перемовинах і шукаємо можливості реалізації саме тих проєктів, які цікаві та першочергово потрібні населенню.

Депутати доволі адекватно реагують на ці питання. Звичайно, що буває по-різному, але не можна сказати, що вони не розуміють ситуації й бачать тільки себе. Те, що кожен намагається зробити більше для свого округу, - це адекватна позиція, але це є компроміс.

Не шукають до вас якихось підходів, для розв'язання своїх питань?

Я б не сказав, що своїх питань, більше саме питання територій. Я не відчуваю, що депутат підходить з проханням зробити щось саме для нього. Більшість речей про які ми говоримо це адекватні речі, просто важко пояснити й знайти розуміння почерговості виконання робіт, тому, що ресурс обмежений.

А на рівні державного бюджету вам вдається співпрацювати з владою з метою додаткових надходжень?

Як на мене, Київ доволі адекватно реагує на наші прохання. У нас великий депутатський корпус у Верховній раді, також багато чиновників високого рангу знаходяться в Уряді. Позиція Львівщини дуже добре представлена в Києві.

Тобто ніхто не згадує, що Львівщина не підтримала теперішню владу на виборах?

Абсолютно такого немає.

Це завжди двосторонній діалог. Якщо я кажу, що мені потрібно збудувати стадіон, то мені кажуть показати проєктно-кошторисну документацію. Чому нам вдалося залучити таку кількість коштів? Тому, що у нас була ПКД на потрібні об'єкти. Так само і з іншими речами.

Я не відчуваю того, що якщо ми маємо класний проєкт на Львівщині, то він може бути  нереалізований через те, що він на Львівщині. Такого точно немає.

А оцінки вашої роботи?

Є кілька рейтингових систем. Я, відверто кажучи, дуже спокійно до них ставлюся. Зауваження звичайно є, але вони конструктивні і якщо мене залишили ще на рік, отже, ці завдання були виконанні. 

Ми повністю освоїли кошти субвенції державного бюджету, які надходили. Ми нормально виконали обласний бюджет. Якщо брати індекс промислової продукції, то Львівщина - одна з небагатьох областей України, яка показала ріст 4,6%. Показники не були поганими, зважаючи на епідемію коронавірусу.

Львівщина - це не тільки область, а й місто. У вас налагоджена співпраця з міським головою Андрієм Садовим?

В час коронавірусу ми третину всіх державних субвенцій, які надходили на Львівську область, віддавали Львову, адже третина населення проживає саме у Львові. Дві із восьми лікарень, приймальні відділення яких надають ургентну допомогу, були реконструйовані у Львові за участі державного бюджету. 

Ми з Андрієм Садовим перебуваємо в доволі конструктивному діалозі. Розуміємо, що треба спільно покращувати надання послуг. Час від часу офіс президента нас збирає на спільні наради разом з іншими мерами та головами адміністрацій. Ми постійно на зв’язку. Якщо виникають гострі питання, то обговорюємо. Я би сказав, що у нас повністю конструктивна співпраця.

А співпраця з обласною радою, де фактично більшість становить опозиція до влади?

Я б не сказав, що це опозиція. Завдання яке? Створювати робочі місця, покращувати освіту, медицину та культуру. То опозиція в кого і до кого може бути? Завдання однакове. Можливо, різна методологія.  Я не відчуваю, що є якісь перестороги, що я - представник президента, а вони - представники опозиційної партії. Я відверто не можу сказати, що основна наша діяльність зводиться до політичних речей, зовсім ні, все-таки - до господарських речей. 

Просто сесії відбуваються раз на 2 місяці, і там виникає дуже багато політичного контексту. Адже кожному треба вийти на камеру, показати свою позицію. Але ж обласна рада працює щодня і це абсолютно не про політику, це про роботу.

Ви вважаєте, що вам вдалося скерувати всі структури саме в русло роботи, а не в політику? 

Мені здається, що так. Кожен розуміє, що політикою можна займатись, коли добробут населення покращується. А коли всі бачать, хто є керівником облради, хто - керівником  обладміністрації, а добробут населення падає, то про яку політику можна говорити?

У 2019 році вас визнали підприємцем року. Зараз ви відійшли від бізнесу. Ваш бізнес від того не втратив? Немає бажання повернутись?

Бізнес налагоджений так, що якщо він втрачає від того, що йде якийсь працівник, то це не дуже правильно. Там є батько, є брат, які повністю володіють питанням, і я з ними хіба на вихідних для цікавості можу поговорити, чим вони займаються. Але зараз я зовсім не володію питаннями сімейного бізнесу і не знаю, які нові проєкти вони реалізують.

А де правил більше?

Правил, напевно, однаково, адже їх ставить держава, середовище, ринок. А от пересторог, мабуть, набагато більше в державному управлінні. Адже в бізнесі все просто: якщо є кошти, то ти можеш їх потратити на новий, чи на наявний проєкт, або на благодійність, - куди тобі завгодно. А в державному управлінні якщо ти маєш кошти під один проєкт, але він не рухається, а є інший, який рухається, то тобі треба чекати сесію, довго змінювати програму. Все працює зовсім по-іншому. Наявність коштів у обласному бюджеті зовсім не означає, що ми можемо легко перекидати їх із одного проєкту на інший. Занадто багато бюрократичних речей, що сповільнює можливість прийняття правильних рішень.

Які найближчі плани, які б ви хотіли завершити саме цього року?

Цьогоріч хотілось би почати Північну об'їзну дорогу навколо Львова. 30 років про неї всі говорять, нарешті хотілось би почати. 

Також важливим є питання профтехосвіти. Створити для студентів приблизно 20 оновлених науково-практичних центрів із наближенням до реальних умов праці.

Питання профтехосвіти є дуже цікавим, але чи не будемо ми готувати за державні кошти фахівців для закордону?

Завдання держави й адміністрації в чому? Створити умови для розвитку бізнесу. Не адміністрація створює робочі місця. Наше завдання - створити інфраструктуру, полегшити приєднання до мереж, зробити прозорий ринок землі. 

А з другого боку - підприємець, який хоче створювати тут робочі місця, повинен розуміти, що працівник йде на до нього не лише за хорошою зарплатою, йому також потрібне і хороше середовище існування. Він хоче, щоб для його дітей був садочок, була школа, інфраструктура.

Дуже би хотілося, щоб Львівщина саме тим і виділялася, що у нас, крім того, що створюються хороші робочі місця, створюється середовище комфортного проживання. І саме це завдання держави та адміністрації. Якщо ми створимо таке середовище, то інвестиції прийдуть.

Хочу ще згадати один напрямок вашої роботи. Ви очолюєте обласну організацію партії “Слуга народу”. Як зараз відбувається партійна розбудова на Львівщині? Зовні спостерігається якесь затишшя.

Знаєте, ми йшли на вибори й зайняли друге місце до Львівської обласної ради. Якщо наразі нас не дуже видно, то це тому, що я не ставив перед собою цілі проголошувати якісь політичні гасла. Люди повинні передусім оцінювати роботу. І якщо ми на сесії не беремо активної участі в політичних баталіях і не проголошуємо політичних звернень, то це не означає, що партія не розвивається і нічого не робить. 

Ми наразі формуємо осередки в кожному із районів та планомірно будемо вибудовувати партійну структуру. Але ми б не хотіли, щоб у партію заходили тільки тому, що всі бачать, що президент абсолютно стоїть на проєвропейських позиціях, за вступ в НАТО, ми чітко боремось зараз з олігархами, з контрабандою, і це не порожні слова. І після того, щоб люди масово йшли в ряди? Ні, вони мають вступати в партію, якщо їм близькі якісь цінності, а не ситуативно, бо відбуваються якісь процеси. Щоб людина передусім мала в собі якісь моральні та професійні речі. Ще рік тому не так легко було знайти людей, яких я б хотів бачити в партії. Зараз абсолютно змінилося ставлення, і з цим проблем немає. Але хотілось би брати близьких за цінностями людей, а не тому, що їм треба нову роботу чи посаду.

Ви один з небагатьох голів обладміністрації й партійних осередків СН, який може дозволити собі сперечатися з чинними нардепами від вашої ж партії. Не роблять вам зауважень?

Я завжди звик говорити правду і я не відчуваю, що я десь сказав щось не так або йшов у розріз лінії партії чи президента. Я завжди намагався відстоювати інтереси держави та Львівщини. Всі звернення і речі, які ми оголошували, були чітко проєвропейськими та відповідали цінностям, на яких ми виховувались з дитинства. І це в Києві абсолютно нормально сприймається. Не було жодних зауважень до моїх висловлювань.

Розмовляв Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ