Всі національні твори мистецтва, які виїжджають за кордон на виставки, отримують дозвіл Міністерства культури
Львівська національна галерея ім. Б. Возницького евакуювала найцінніші полотна та скульптури в музеї Європейського Союзу задля збереження шедеврів та популяризацію української культури у світі.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив гендиректор Львівської галереї Тарас Возняк.
«Ми прийняли для себе рішення, що максимально вивеземо за кордон найякісніше і найцінніше, що в нас є. Перебуваючи там, наші шедеври де-факто будуть в евакуації, у безпеці, а з іншого боку – відкриють нові сторінки історії української культури для іноземців», - сказав Возняк.
Він розповів, що наразі спільно з Музеєм Королівського палацу у Варшаві та Львівським історичним музеєм відкрили у жовтні в столиці Польщі величезну виставку найкращого, що є у колекції, "Дух Львова". За словами Возняка, це майже сотня творів, яка, якби не завія війни, ніколи б не полишила Львова. Ці твори XIX-XX ст. експонувалися в палаці Лозинського, на вул. Стефаника, 3. За ними можна прослідкувати розвиток художнього процесу у Львові та на Галичині від 1800 року до 1930-х років під впливом мистецтва Праги та Відня.
Окрім того, у Варшаві в галереї «Okno na kulturę» за участі Міністерства культури та національного спадку Республіки Польща та фонду «Полоніка» відкрилася виставка знакової для Львова фігури скорботного Христа. Перед самою війною розпочали її реставрацію та зняли із ренесансової каплиці Боїмів. Після повномасштабного вторгнення РФ відновлення продовжили в Польщі, й поки що скульптура там і залишається, але після закінчення виставки повернеться до Львова.
Також у Вільнюсі представлена майже вся колекція, що була експонована на другому поверсі у Палаці Потоцьких. Зокрема, єдина в Східній Європі картина Жоржа Де ла Тура знаходиться у Литовському національному художньому музеї, в палаці Хоткевича. Інші полотна з фондів галереї представлені у палацах Радзивілів та Великих князів литовських.
Возняк наголосив, що всі національні твори мистецтва, які виїжджають за кордон на виставки, отримують дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики України за зверненням Міністерства культури приймаючої сторони. Надалі відбувається низка експертиз, перевірок, страхування та транспортування спеціальними перевізниками.
«Так подорожують наші речі. А злостивцям, які шукають причин для пліток, мовляв, що ці речі не повернуться, слід би було знати, що це надзвичайно складна бюрократично-технічна процедура, яка потребує як фінансових затрат, так і великої відповідальності перед країною», - додав гендиректор галереї.
