Сьогодні, 27 жовтня, Львів попрощається ще з двома Героями - Андрієм Зеленським та Олександром Коберником, що загинули у бою з російськими окупантами.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Прощання з Олександром Коберником розпочнеться о 10:30 у Церкві адвентистів сьомого дня (вул. Короленка, 1). Об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають військовослужбовця на Личаківському кладовищі.
О 15:00 розпочнеться Чин похорону Андрія Зеленського у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11). О 15:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають військовослужбовця на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Андрій Зеленський (09.06.1979-21.10.2022).
У 15-річному віці почав працювати на заводі будівельних конструкцій, одночасно навчався у вечірній школі. Захоплювався боксом, здобув чимало відзнак. У 1997 році вступив до лав Військово-морських сил Збройних сил України, проходив службу на катері «Енергодар».
Після завершення служби повернувся до рідного міста та продовжив працювати слюсарем на домобудівному комбінаті.
З початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України.
У Андрія Зеленського залишилися батьки, троє братів та син.
Олександр Коберник (02.06.1970-20.10.2022). Уродженець села Старий Почаїв Тернопільської області.
Протягом 1977-1984 років навчався у середній школі міста Почаїв. Після переїзду родини до міста Джанкой (АР Крим) продовжив навчання у місцевих закладах середньої освіти. Закінчив відділення духових інструментів Кримського училища культури та філологічний факультет колишнього Сімферопольського державного університету. Також завершив магістерську програму за спеціальністю «управління навчальними закладами» у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.
Після завершення навчання працював вчителем української мови та літератури у Джанкойській загальноосвітній школі I-III ступенів №3. У 1993 році разом із дружиною перебрався до міста Нововолинськ, де згодом працював учителем української мови та літератури, а також очолював музичний гурток у Нововолинському центрі дитячої та юнацької творчості. У 2000-му році прийняв рішення присвятити себе служінню Церкві та був переведений на посаду пастора у Західній Конференції Церкви адвентистів сьомого дня.
У 2007 році родина переїхала до Львова, де Олександр Коберник став засновником та першим директором приватного ліцею «Живе Слово», паралельно здійснюючи пасторське служіння. Згодом працював учителем початкових класів у ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради. З початком повномасштабного вторгнення росії добровольцем став на захист України. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Бойовий медик.
У Олександра Коберника залишилися дружина та троє дітей.
