Тілесно орієнтований ТОТЕАТР заснували у Києві на початку 2021 року. Це простір дослідження природи людини, тілесного та духовного контакту.
Журналістка Гал-інфо поспілкувалася із режисеркою, співзасновницею та акторами театру про його діяльність, формати та вплив на глядача.
Про театр
Історія театру розпочалася у травні 2019-го року з курсу “Тіло-звук-емоції-я”. “Ми запустили курс тілесної виразності для акторів. У нас тоді вже була певна школа, і ми вирішили з цим експериментувати. Нам так сподобалось, ми відчули, що це театр, хоча ми тоді не називали це так. Але, це було те, що нам подобається. Це нас драйвить, ми в цьому вільні”, – розповідає співзасновниця ТОТЕАТРу Олена Кострова.
Режисерка театру Олена Вахрамєєва також поділилась своїми спогадами із Гал-інфо. “Після першого запуску курсу, я зрозуміла, що хочу ставити. І я кажу Оленці [Костровій]: “Давай ми зробимо в кінці виставу”. Ми провели чотири репетиції і зробили перформанс”, – каже режисерка.
Вона згадує, як після першої вистави до неї підійшла глядачка, і сказала: “Ви робите операцію на душі. Розумієте це?”. Актори кажуть, що бачили, як люди плакали, глядачам постановки відгукувалися.
Вже у січні 2021 року команда зібралася за круглим столом, і так створився тілесно орієнтований театр – ТОТЕАТР. Назву запропонував актор Євген Амадор.
“У нашій філософії написано, що театр – це простір, місце, в якому зустрічаються дух і матерія. І це дійсно моя пристрасть” – розповідає Олена Вахрамєєва.
За словами акторів, відгуки глядачів найкраще можуть описати діяльність театру. Театрали згадують, як після однієї з вистав до їхньої команди підійшла глядачка, і сказала: “Ми прийшли в театр, і зустріли щирість”.
“Театр має багатий інструмент – в нього є слово, тіло, музика, світло, геометрія в просторі. І таким чином у театрі є можливість впливати на підсвідомість. А наразі, як на мене, мистецтво в театрі надважливе. Тому що наша психіка зараз в режимі виживання”, – каже Олена Вахрамєєва.
Повномасштабне вторгнення
“19 лютого 2022 року ми грали виставу “Ч.С.”. Там є сцена з війною, де грають тільки чоловіки, і тоді в атмосфері літала тривожність”, - розповідають митці.
Після початку повномасштабного вторгнення частина команди роз’їхалася, а знов зустрітися усім разом вдалось у червні на Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії». Ця подія щороку відбувається у Херсоні, проте у 2022 році з причин окупації міста російськими військами, відбувалась у дистанційному форматі.
Тоді команда грала свій імпровізаційний формат ТУТіЗАР, і співала пісні із творчого доробку Скрябіна.
Імпровізаційний формат Тутізар
ТУТіЗАР – це театральний імпровізаційний перформанс, який команда називає унікальним авторським форматом театральної гри.
“Це вхід у твою чуттєвість, це місце, де стається магія. На твоїх очах створюється вистава: переплітаються тіла акторів, голоси, слова, звуки музики, що народжується в залі в той самий момент, коли ти спостерігаєш за цим”.
ТУТіЗАР розпочався з того, що десятеро акторів прочитали одну книгу, і розподілили між собою уривки. “Це не означає, що я вийду, стану на стільчик серед майданчику і розповім свій уривок. Він має народитися. Одне слово, фраза, речення”, – розповідає акторка Катерина Лещенко.
Актор Євген Амадор також поділився своїми враженнями від участі в ТУТіЗАР. “Це такий простір, який я зустрічав лише раз, хоча ми грали імпровізації доволі багато. Тут люди настільки сильно повідкривали всі локатори, наскільки можуть”, – ділиться актор.
Кожна вистава ТУТіЗАР повністю імпровізована, але часто глядачі в це не можуть повірити. Майже після кожної вистави хтось підходить до команди, і каже: “Ні, ну ви ж це таки репетирували”.
Вплив ТОТЕАТРу на глядача
Окрім ТУТіЗАР, варто звернути увагу на інші вистави театру. Серед них: “їїОКЕАН” – вистава, яка дає можливість заглибитися у світ жінки, та у її серце; “Ч.С.” – про глибину людини в чоловічому тілі; вистава-роздум “ЯкЦЕ” за твором «Наркіс. Пізнай себе» Григорія Сковороди.
“Наш глядач – це людина, яка ставить собі запитання. Аудиторія - це ті, кому цікаво досліджувати, шукати ці відповіді”, - розповідають у театрі.
Режисерка Олена Вахрамєєва зазначає, що театр перебуває не в розважальному сегменті. “Всі сприймають театр, концерти, кіно як розвагу. Але ж кіно теж може бути фестивальним і мейнстрімовим. Театр теж є таким. Будь-яка творчість може бути і такою, і такою”, – каже режисерка.
ТОТЕАТР не ставить собі за мету бути найкращим театром, визнаним у театральному осередку. За словами Олени Вахрамєєвої, найважливішим є те, як вистави впливають на людей.
“Ми точно знаємо, що вистава “їїОКЕАН” покращує життя жінок. Ми знаємо, що вистава “Ч.С.” може відкрити чоловіка в його красі. І коли ми отримуємо від чоловіка відгук: “Якби я подивився цю виставу років 20 тому, у мене б по-іншому склалися відносини і сім’я", – ми розуміємо, який інструмент тримаємо в руках. І поміняти це на хайп не можемо”, – додає режисерка.
Підготувала Юлія Лаврук
