1 грудня у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій відкрили виставковий проєкт “Театр абсурду”.
У межах виставкового проєкту “Театр абсурду” презентували творчість українського художника Олега Мінька. Уперше його картини перетворили у 3D-формат театральних декорацій. Це дозволяє глядачеві повністю зануритись у мистецький твір художника та торкнутись його зашифрованих символів та ідей. Створювали інтерактивні інсталяції українські митці Олександр Коваль та Христина Савицька.
Як розповів артдиректор Центру інтелектуального мистецтва Меркурій, куратор виставки Богдан Мисюга, такий формат є експериментом, і така позиція “всередині сцени” зможе відкрити глядачеві можливість прочитати радикальні меседжі художника суспільству.
“Він [Олег Мінько, - ред.] усе життя, починаючи 60-х років, творив свій абсолютно інший простір. Він знакував проблеми світу своїми символами. Спочатку в тих символах розумілися тільки його друзі. Це була його герметична мова. А пізніше, коли Мінько вже не хотів нікому говорити це, він просто сам для себе творив ці зашифровані образи. І, як каже його донька, пані Ірина, він залишив це тим людям, які будуть після нього це прочитувати. Сьогоднішня виставка – це одна з не перших спроб прочитати і розшифрувати символи Олега Мінька”, - розповів Богдан Мисюга.
Куратор виставки додав, що від Олега Мінька ніхто ніколи не чув гучних фраз, проте його меседжі були жорсткими. Одним із них була картина “Гола правда”, перфоманс якої і відкрив виставковий проєкт: дівчина, яка репрезентувала “голу правду” залишила на столі поряд із картиною автора відрубану голову брехні. Надалі у виставковому залі відвідувачі можуть ознайомитись із іншими картинами Олега Мінька, які переросли у землю і постали у зовсім іншому розмірі, ніж можна собі уявити, відзначив Богдан Мисюга.
Загалом у межах “Театру абсурду” представлено роботи останнього періоду творчості Олега Мінька з колекції Центру інтелектуального мистецтва Меркурій, датовані 1997 – 2013 роками. Серед них є, твір “Загублена цивілізація”, який зустрічає відвідувачів першим з експозиції.
“І це ціла серія “Загубленої цивілізації”. Один глечик, який ви бачите, – це вавилонська цивілізація, яка була збудована на золоті і грошах, ціною крові, і вона загинула. А друга цивілізація – християнська, і Мінько вважав, що вона також загинула, тому що не дивлячись на кількість церков, християнську мораль, поширену в суспільстві і в книжках, суспільство не деградувало. Воно до сих пір нищить себе, війни не зупинилися”, - розповів Богдан Мисюга.
Також у межах виставки представлено композицію “На озері” Олега Мінька, виконану з дзеркал та інших матеріалів. Як відзначив куратор виставки, для художника озеро було місцем медитації та відпочинку, тож і для відвідувачів ця відокремлена частина експозиції може стати варіантом для тихих та безлюдних роздумів.
“Наступна кімната – це є додана реальність. Там, де ожили всі персонажі Олег Мінька, де кентаври побігли на небі. І це той міф Донецького степу, який являвся у снах Олегу Міньку. Він був родом з Макіївки, і в нього цей Донбас зовсім інакше виглядав. Його предки були нащадками козацьких родів, і з казок його батьків для нього це була козацька земля: населена кістками предків, а міфами про кентаврів, про скіфів. Така ціла кімната – це також заглиблення у його світ. Помічними є інші роботи того часу, не менш радикальні своїми меседжами”, - додав Богдан Мисюга.
Зазначимо, що виставковий проєкт “Театр абсурду” триватиме до 5 січня у Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій. У межах виставки запланована також низка подій: дискусія, театральні читання та показ вистави за Семюелем Бекетом “Чекаючи на Ґодо” у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса 21 грудня.
Марічка Твардовська
