Отримання безвізового режиму Україною вплине на настрої на ринку праці, хоча його прийняття на даному етапі не забезпечує можливість роботи за кордоном без отримання робочої візи.
Міжнародний кадровий портал hh.ua у своєму новому матеріалі розглянув питання трудової міграції в контексті запровадження безвізового режиму.
Міграційні настрої серед українців залишаються досить високими. Так, десь кожен шостий-сьомий українець замислюєтеся про трудову міграцію за кордон.
Разом з тим, ринок праці, як і будь-який інший ринок діє за певними правилами і змінюється у відповідь на те, що відбувається в країні в цілому. Всім гравцям ринку доводиться адаптуватися, шукати механізми та інструменти, які можуть допомогти виконувати задачі, що стоять перед ними у поточний момент.
Кількість пропозицій про роботу від іноземних компаній 2016 року зросло у 1,5 рази у порівнянні з 2015 роком, і у 2017 році триває ця тенденція. Багато вакансій для українців сьогодні розміщують роботодавці Польщі, Чехії, Швеції, Німеччини, Ізраїлю, Італії та ін.
Якщо розглядати питання з точки зору географії, то є велика ймовірність того, що у зв'язку з прийняттям безвізового режиму може статися перенаправлення потоків трудової міграції. Представники робітничих професій, а також фахівці середньої ланки, які до цього виїжджали працювати у країни СНД, тепер можуть вибрати європейський вектор.
При цьому, можна подивитися на питання через призму сегментації ринку праці. Зокрема, мова йде про те, що «білих комірців» працевлаштовують в Україні, як правило, офіційно. Вони отримують високі зарплати і гарантії (повні соц. пакети і т. д.). Відповідно, велика ймовірність, що у них не буде підстав для виїзду за кордон з метою працевлаштування.
А ось збільшення відтоку представників робітничих спеціальностей, лінійних фахівців цілком можливе, так як рівень зарплат в країні для них не є конкурентними європейським. Крім того, збільшиться потік сезонних робітників. Вже сьогодні представники українського агробізнесу говорять про те, що їм доводиться докладати чимало зусиль для залучення співробітників. Тим більше, що сезонність і в Україні, і в Європі в агросекторі фактично ідентична.
Можна припустити, що у зв'язку з відтоком працівників за кордон, українським роботодавцям доведеться шукати додаткові аргументи для мотивації співробітників залишитися на підприємстві, а відтак і у країні. І це може бути, як збільшення рівня оплати праці, так і нематеріальна мотивація: комфортний клімат в колективі, спільні цінності людини і компанії, прогресивна корпоративна культура тощо.
Багато українців у пошуках цікавої і високооплачуваної роботи готові міняти місце проживання. Трудова міграція характерне явище ринку праці і залежить від багатьох чинників. У першу чергу від наявності роботи в конкретному регіоні.
