Сьогодні, 11 грудня, у Будинку офіцерів №58 відбувся круглий стіл за участю військових та цивільних, де обговорювали потребу та концепцію офіцерського балу. На зустрічі була і журналістка Гал-інфо.
Одному з перших слово надали начальнику 58 будинку офіцерів полковникові Віталію Провозіну, який поділився своїми спогадами.
"У сфері військової культури є вже має 30-річний досвід. І починаючи з курсантських років, згадую ті уроки, на яких нам викладали елементи класичного танцю, як ми стояли біля станка, як по-черзі виконували роль партнера, який вів. Продовжуючи службу у військах, виконуючи завдання саме культурного спрямування, мені часто доводилось проводити вечори відпочинку. Чого лиш варта обстановка – закрите середовище частини, воно однозначно спонукало до проведення культурних заходів.
Якщо повертатись до сьогоднішніх реалій, то створюючи нову концепцію, варто враховувати багато нюансів. А за приклад можна взяти захід, який вже третій раз поспіль проводять львівські пластуни у нашому будинку. Окрім самих танців, пластуни попередньо виготовляють, а потім продають сувенірну продукцію. Також важлива – комунікаційна складова. Маю на увазі традицію підсумовувати те, що відбулось упродовж року, розповідати про досягнення та поразки, планувати наступний рік тощо. Тобто бал пластунів у такому форматі є показовим, бо є приводом і відпочити, і поспілкуватись, і себе показати та про інших дізнатись.
Хочу наголосити на тому, що не можна заганяти бал під один чітко визначений формат. Це має бути креативність, інтерактивність та проукраїнськість у кожній складовій цього культурно-просвітницького заходу", - зазначив Віталій Провозін.
Свою думку щодо проведення офіцерських балів мала нагоду висловити і львівська волонтерка та співачка Софія Федина.
"На моє переконання, у майбутньому цей захід варто називати не бал офіцерів, а бал захисників. Адже ми усі знаємо про честь захисників, зокрема, тих, які віддавали найдорожче і продовжують це робити, аби врятувати Україну. Для мене словосполучення "офіцерська честь" недостатня для визначення сучасної армії і відгонить московським імперським минулим (ред. доповнено).
Я хочу застерегти нас від того, щоб ми раптом не перейняли традицію тих балів, які поширені у Російській імперії. Я переконана у тому, що той формат балів, які ми знаємо у сучасному часопросторі, нам нав’язують мас-медіа та московські фільми. Тут існує велика небезпека, аби соціально важливий намір часом не уподібнився до того, що у терористичних організаціях "днр" та "лнр".
Наступна моя теза – це звернення до викладачів та науковців. Звертаюсь до істориків, аби ми спільними зусиллями додали балам чогось автентично українського. Я не говорю про те, щоб у нас були вечорниці, тобто такий суто народний. Тут мова йде про те, щоб наш офіцерський бал обов’язково мав чітке українське позиціонування. Зрештою, якщо ми сьогодні не відроджуємо, то ми творимо нову реальність.
Не варто забувати і про те, що бал має нести інтелектуальне навантаження, а не тільки бути можливістю покрасуватись. Задумаймось про те, що можливо, бали мають мати благодійну складову за собою, можливо – просвітницьку, а можливо, як спосіб привернення уваги до соціально важливої проблеми.
Наступне. Якщо ми беремось за організацію офіцерського балу, то однозначно він має відбуватись на високому рівні. Тому приміщення спортзалу однієї зі шкіл, або їдальня інститут – це речі неприпустимі. Натомість у підсумку ми мали би отримати високу якість та високий статус того заходу.
Звичайно, що тут постає ще одне проблемне питання – танцювальні навички. Чудовим прикладом тому є ініціатива академічного симфонічного оркестру "INSO-Львів". Тільки згадаймо, як нещодавно вони намагались навчити танцювати на візках наших кіборгів. Захід відбувався з цілю прославити українських захисників, які отримали важкі поранення, для їх підтримки та підняття духу. Чоловіки себе пересилили, навчили танцювати і підсумку, окрім слів вдячності більше нічого не було. Тому так важливо не проводити бал заради балу, танці і нічого більше. А вкласти якусь вищу мету", - розповіла Софія Федина.