Олег Андрейців, Василь Чепак, Дмитро Бойко загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Олег Андрейців (02.08.1990-19.02.2023) Уродженець села Зимна Вода Львівської області.
Навчався у Ліцеї №74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Захоплювався історією, активно займався археологічними дослідженнями.
Учасник Революції Гідності. Згодом добровольцем вступив до складу 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова Військово-Морських Сил Збройних сил України, до 2018 року виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф добровільно пішов на війну. Боровся із російськими окупантами у лавах 406-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ на південному та східному напрямках.
У Олега Андрейціва залишилися мама, сестра, тітки, двоюрідний брат та дві племінниці.
Василь Чепак (31.05.1996-25.02.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 міста Львова. Закінчив Вище професійне училище №20 за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів».
Після завершення навчання проходив військову службу у складі військової частини А1065 у Житомирі.
Працював охоронцем у Приватному акціонерному товаристві Туристично-готельний комплекс «Дністер». У вільний час захоплювався автомобілями.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації боровся проти російських окупантів у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Василя Чепака залишилися батьки, бабуся з дідусем, сестра, племінники, дядько, тітка, наречена та хрещені батьки.
Дмитро Бойко (10.04.1995-21.02.2023) Львів’янин.
Закінчив Навчально-виховний комплекс «Школа-садок «Софія». Навчався у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.
Готуючись стати лікарем, працював медиком екстреної медичної допомоги. Захоплювався своєю професією.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у складі 53-го батальйону військової частини А4220. Боровся із російськими загарбниками на східному напрямку. Винятково відповідально ставився до виконання поставлених завдань.
У Дмитра Бойка залишилися брат-близнюк, бабуся та дядьки.
