Олег Мужкевич, Валерій Діанов, Богдан Романчук загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста у середу, 8 лютого, долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Олега Мужкевича та Валерія Діанова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:40 – міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Богдана Романчука відбудеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:40 – міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героя у рідному селі на Івано-Франківщині.
Біографічні довідки Героїв
Олег Мужкевич (13.01.2002-30.01.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №72, згодом закінчив Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Здобував освіту на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.
У вільний час вів активний спосіб життя: займався бігом, «воркаутом», захоплювався гірським туризмом.
У 2020 році підписав контракт зі Збройними силами України.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації боровся з окупантами у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.
У Олега Мужкевича залишилися двоє братів, двоє сестер та дівчина.
Валерій Діанов (14.08.1978-31.01.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-III ступенів №86. У 1996-му році закінчив Професійно-технічне училище №53 міста Львова за спеціальністю «слюсар-ремонтник». Після завершення навчання проходив військову службу в армії.
Працював у будівельній сфері, раніше обіймав посаду у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Віконні системи».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України. Боровся із окупантами на східному напрямку.
У Валерія Діанова залишилися мама, дружина та донька.
Богдан Романчук (14.05.1989-07.12.2022) Уродженець села Потік Івано-Франківської області.
Навчався у Рогатинському ліцеї «Гімназія імені Володимира Великого» Рогатинської міської ради Івано-Франківської області. Закінчив Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна за спеціальністю «інженер-механік».
У мирний час працював помічником начальника у Відокремленому підрозділі «Вагонне депо Клепарів» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця».
Був першим лідером молодіжної спільноти «Благословення» при Храмі Святих Володимира та Ольги у Львові, учасником місійної команди «Нова Культура».
Кандидат в майстри спорту України зі стрільби. Захоплювався фото- і відеозйомкою та гірським туризмом. Разом із братом мріяв відкрити власну майстерню “Teslya”.
Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації проходив військову службу у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Збройних сил України.
У Богдана Романчука залишилися вагітна дружина, батьки, брат, бабуся, хрещена матір, племінники та похресниця.
