21 вересня в прес-центрі Гал-інфо відбулась презентація перекладу книжки Джона Толкіна «Берен і Лутієн».
Честь відчути книжку, надати їй ритму, правильної стилістики, була надана перекладачці Олені О’Лір, яка захоплюється творчостю Джона Толкіна. Її розповідь під час презентації була наповнена трепетом до проробленої роботи, ніби кожна сторінка чекала свого вправного майстра для створення чистого результату у вигляді діаманту. Перекладачку, як і кожну жінку, вразила історія кохання, що переступає межі міжрасових стосунків між ельфами і людьми. Така відмінність між світами показує, що кохання знайде шлях до свого об’єднання в одне кохаюче серце, не дивлячись на проблеми між іншими світами. Тому, Джон Толкін заповів, щоб імена Берен і Лутієн були викарбувані, бо він вбачав в них власні образи.
Лінія кохання переплітається з лінією війни. Саме ці моменти накладаються на сьогодення. Всі представники, які презентували книгу, переживають за долю добровольців, що стали заручниками ситуації в країні.
Літературознавець Михайло Назаренко «показує» із середини, що ж саме хотів донести та показати письменник, яка його була ідея. Саме Толкін відійшов від казки і переключився на хроніки в міфологічні часи, що і дало можливість доторкнутися до правдивого. За словами літературознавця, письменник готує канву, забарвлюючи її кольорами історій, яку в повному образі збирають художники, композитори. Підіймає незвідану тему лише в гіпотезах про смерть: «Ельфи безсмерті, тому і не знають, що їх чекає після кінця світу, а люди - знають».
Редактор розповіла, що близько місяця тому відмітила коментар про те, що читачу було б цікаво дізнатися про специфіку праці між західною і східною Україною та вмінням порозумітися задля спільної праці. Тому, редактор Юлія Дембовська зі Львова співпрацює з перекладачкою Оленою О’Лір з Полтавської області, за що та, в свою чергу, висловлює вдячність за розуміння.
На завершення презентації гості порадували глядачів, що їх праця не закінчиться і вони будуть надалі творити та перевидавати, дивлячись на тенденції, та обов’язково збережуть специфіку відтворення толкінського світу.
