4 жовтня відбулась дискусія про гумор у часі війни та презентація книги головного редактора сайту фейкових новин "UaReview" Романа Голубовського.
“У мене є червоні лінії в гуморі від того, що в нас зараз особливо травматичне. Червоні лінії, які стосуються питань національної свідомості, національного захисту, війни напряму. І так само зараз червоні лінії – це здоров'я і смерть, інвалідність. Тому що якщо, наприклад, у мирні часи, можливо, було би легше жартувати саме зі смерті, то зараз такі часи, коли смерть жартує з нами усіма. Це може бути дуже драматично і тому тут треба бути дуже обережно”, - окреслив межі гумору письменник та журналіст Роман Голубовський.
Питання про те, яким повинен був гумор у часі війни та як жартувати доречно і обережно, стало ключовим у дискусії письменника Романа Голубовського із літературною критикинею Богданою Романцовою. Автор розповів також про те, що із досвідом та життєвими змінами гумор людини також трансформується та видозмінюється, як і техніка створення жартів.
“У складності гумору йдеться не про його техніку, а про ці шари, які ти накладаєш на цей гумор. Тобто у порівнянні з тим, що я писав років десять тому, ці тексти, які пишуться зараз, є складніші у плані не стільки гумору, скільки цих підводних течій, які там є. Тобто цей гумор може бути не прямий, а більш такий опосередкований… Його можна його сприймати на кількох різних рівнях, і це, власне, про ускладненість. Але чим це добивається? Більшою кількістю читання, писання і більшим життєвим досвідом. Коли ти сам ростеш, коли твої думки ускладнюються, то твій гумор теж не може не ускладнюватися”, – поділився Роман Голубовський.
Розмова про гумор, іронію та абсурд в літературі відбулась у межах 31-го Міжнародного літературного фестивалю “Lviv Book Forum 2024”. Також під час зустрічі Роман Голубовський презентував власну збірку оповідань "З нами житиме еласмотерій. Оповідання". Еласмотерій – це доісторична тварина родини носорогових, яка стала головною метафорою книги. Під час мандрівки Карпатами автор завітав із сином до парку динозаврів, де і побачив величезну фігуру такої істоти. Так візуальний образ залишився у пам’яті та згодом став центральним образом збірки.
“Еласмотерій – це два метри у висоту, чотири – в довжину, чотири тонни, якщо не помиляюсь. Така красива величезна, волохата тварина, з якою ми би гуляли. І коли я почав писати про це, то виявилося, насправді, що пишу не зовсім про тварину. Ви прочитаєте у збірці про стосунки: про стосунки як людей між собою, так і про стосунки людей з тим, за кого вони відповідальні.
Еласмотерій класно працює, як метафора. Це такий величезний, красивий звір, але він вимер в певний час. І ми також зараз живемо всі такі з айфонами, розумні, говоримо про літературу, але тут прилітають ракети, і ми можемо просто перестати існувати. Зараз ми загрожені насправді. Або якщо брати не війну, то ми також стикнулися з ковідом, коли також могли померти і не знали, що нам готує майбутнє. І загалом час так змінюється, що нам треба якось до нього адаптуватись. І еласмотерій – це приклад тварини, яка не адаптувалася. От вона була така класна, але, на жаль, залишилась тільки в минулому. Нам зараз треба подивитися на цей приклад і зробити інакше. Такий трохи сумний, серйозний, хоча на перший погляд веселий, символ цієї збірки”, - розповів Роман Голубовський.
Нагадаємо, що дискусія відбувалась у межах 31-го Міжнародного літературного фестивалю “Lviv Book Forum 2024”. Триває фестиваль з 3 по 6 жовтня. Ознайомитись із програмою можна за посиланням.
