Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Богдан Бодак (06.10.1983-20.01.2023) Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради.
Закінчив колишнє Середнє професійно-технічне училище №26 міста Львова (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище інформаційно – комп’ютерних технологій»). Після завершення навчання працював у сфері перевезень в Італії.
З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини від російських окупантів. Боровся із державою-терористом у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Богдана Бодака залишилися мама, сестра та двоє доньок.
Іван Орищин (05.06.1979-24.01.2023) Львів’янин.
Навчався у Ліцеї «Гроно» Львівської міської ради (тоді – Середня школа №64). Закінчив колишнє Середнє професійно-технічне училище №52 міста Львова, де здобув спеціальність «помічник машиніста електропоїзда».
У 1997 році вступив на військову службу до лав Збройних сил України, де отримав звання «сержант».
З 2006 року проживав та працював у сфері міських перевезень у місті Києві.
Протягом 2014-2017 років виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 3-го окремого мотопіхотного батальйону «Воля» 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Здобув звання «старший сержант».
З початком повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до лав 24-ї бригади, щоб боронити Батьківщину від російських окупантів. Попри отриману контузію, невдовзі повернувся на фронт.
У Івана Орищина залишилися батьки та донька.
