Андрій Андрушко, Остап Лізанець, Микола Геба захищали Україну від російських окупантів.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Андрій Андрушко (09.09.1969-24.03.2023). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №30. Здобув спеціальність «маляр, художник-реставратор» у Середньому професійно-технічному училищі №17 міста Львова (сьогодні – Державний навчальний заклад «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова»).
Після завершення навчання проходив військову службу у військах радіаційного, хімічного та біологічного захисту. У мирний час займався реставрацією церков, згодом працював у правоохоронних органах міста Львова.
Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Після повернення працював комірником на підприємстві «Агромат».
Із початком повномасштабного вторгнення росії став до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Андрія Андрушка залишилися мама, сестра, дружина, двоє дітей, онук та невістка.
Остап Лізанець (05.09.1991-24.03.2023). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова. Закінчив Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу.
У мирний час працював у будівельній та охоронній сфері, згодом – за кордоном на заводі концерну «Philips».
Займався боксом та бойовим мистецтвом муай-тай, мріяв стати спортивним тренером та навчати дітей.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем пішов на війну. Боровся із російськими окупантами у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Остапа Лізанця залишилися мама, бабуся та наречена.
Микола Геба (07.07.1979-27.03.2023). Уродженець міста Липкани (Республіка Молдова).
Закінчив місцеву школу. На початку 2000-х років переїхав до України, здобув освіту у Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку в місті Львові. Згодом навчався в Українській академії друкарства.
Після завершення навчання обіймав посаду менеджера із продажу електроінструментів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дім інструментів» та на Приватному підприємстві «Абразив». Протягом останнього періоду працював у Бельгії.
Захоплювався історією та читанням літератури.
З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та вступив до лав територіальної оборони. Боровся із російськими окупантами у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Миколи Геби залишилися мама, сестра, брат, дружина, двоє дітей та племінники.
