Максим Василькевич, Володимир Вовк, Тарас Худаш загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Максим Василькевич (23.02.1994-02.01.2023). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №98 міста Львова. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Технічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», здобув професію «радіомеханік».
Працював за кордоном у будівельній сфері.
Протягом трьох років виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно вступив до лав Збройних сил України. Боровся з окупантами у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ ЗСУ.
У Максима Василькевича залишилися батьки, троє братів, сестра та племінниця.
Володимир Вовк (09.01.1977-28.12.2022). Народився у Празі (Чеська Республіка) у сім’ї військовослужбовця. Згодом родина переїхала до Львова.
Навчався у колишній школі №14 міста Львова. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище». Після завершення навчання проходив військову службу в Одеській області.
У мирний час працював на автозаправній станції.
У 2019 році добровільно став на захист Батьківщини, виконував бойові завдання у зоні проведення Операції Об’єднаних сил.
З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних сил України.
У Володимира Вовка залишилися батько, сестра, дружина та двоє синів.
Тарас Худаш (14.10.1987-02.01.2023). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-III ступенів №55 міста Львова. Закінчив Львівське вище професійне училище харчових технологій. У мирний час працював у будівельній сфері за кордоном. Захоплювався вільною боротьбою.
У перший день повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини. Боронив її суверенітет та територіальну цілісність у лавах 119-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України.
Боровся із російськими окупантами у «гарячих точках», за особисту відвагу був нагороджений медаллю «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня.
У Тараса Худаша залишилися батьки, дружина, син та двоє доньок.
