Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: У Львові відкриють памятну таблицю Ришарду Сівцу в 52-гу річницю його трагічної смерті
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

У Львові відкриють пам’ятну таблицю Ришарду Сівцу в 52-гу річницю його трагічної смерті

Сьогодні, 12 липня, у Львові на вул. К. Левицького, 45, відкриють пам’ятну таблицю Ришарду Сівцу в 52-гу річницю його трагічної смерті.

Організатор:

Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові

Генеральне Консульство Чеської Республіки у Львові

Час проведення: 12 вересня 2020 року о 12.00 год.

Місце проведення: Львів, вул. К. Левицького, 45

Детальніше:

Ришард Сівец народився 1909 року в м. Дембіца. До війни жив у Львові і навчався у Львівському університеті, згодом переїхав до Перемишля. У воєнні роки був солдатом Армії Крайової. Потім працював у податковій службі, – він відмовився бути вчителем історії через те, що не хотів нав'язувати дітям сфальшоване уявлення про минуле. Сам був батьком 5 дітей.

Ришард Сівец вчинив акт самоспалення 8 вересня 1968 року на Стадіоні Десятиліття у Варшаві, де відбувалося тоді Центральне свято урожаю. На урочистості були присутні лідери партії, представники уряду, дипломати, гості з усієї країни та мешканці столиці. Спершу він розкинув антикомуністичні листівки, а згодом вилив на себе займисту суміш, відтак підпалив себе, та вигукнув: «Протестую!». Самоспалення було актом спротиву щодо втручання військ Варшавського договору у Чехословаччині, що розпочалася у ніч проти 21 серпня 1968 року. Помер від опіків 12 вересня у варшавській лікарні.

Ришард Сівец залишив драматичне звернення-заповіт, яке записав на магнітофонній плівці два дні перед самоспаленням. Він сказав у ньому: «Люди, в яких залишилася хоч іскра людяності, оговтайтесь, почуйте мій крик – крик звичайної людини, сина народу, який власну і чужу свободу полюбив більше, аніж власне життя, оговтайтесь! Ще не пізно!».

Проте, його драматичний вчинок, що стався на очах 100 тисяч людей, не пробився до масової свідомості. У світі про нього дізналися лише через 8 місяців; першим повідомило про його смерть Радіо Вільна Європа у квітні 1969 року. А тогочасна комуністична влада поширювала чутки про його нібито психічну хворобу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ