Як повідомляє прес-служба ЛОДА, у Львівському музеї історії релігії – нова виставка ʺВікно в інший світʺ, про давній вид мистецтва індійської культури – танка розповість тибетський живопис.
Відкриття відбудеться у вівторок, 16 липня, о 16:00 год у виставковій залі Львівського музею історії релігії, що на площі Музейній, 1.
Ідея виставки – ознайомити відвідувача з маловідомим живописом танки, технікою виконання, розкрити значення танки у тибетському буддизмі.
Музейна збірка Львівського музею історії релігії налічує близько сорока зображень танок. Роботи зберігаються у групах ʺЖивописʺ, ʺГрафікаʺ, ʺТканинаʺ. Їх датують періодом XVIII – початку XX століть. Середні розміри – 30 × 40 см. Це одна із найбільших колекцій в Україні.
Танка, тханка (тибетське слово і означає згорток) в тибетському образотворчому мистецтві – зображення релігійного характеру. Основу для танки попередньо ґрунтували сумішшю крейди і тваринного клею. Згодом на бавовняне (зрідка шовкове) полотно, яке відповідало встановленим критеріям, вовняним пензлем наносили фарбу, виготовлену з природних компонентів. Сам художник повинен бути не просто професіоналом високого рівня, а й мати бездоганну репутацію, бути релігійною людиною з відкритим серцем і чистими помислами. Тільки так картину можна зарядити позитивною енергією і світлом.
Зображення танки створювали згідно з чітко визначеними пропорціями. В центрі – основне божество, що стоїть чи сидить на лотосовому троні, диску місяця, сонця. Головні групи фігур – це вчителі і божества. Нижче зображали різних будд, бодгісаттв – просвітлених істот, які відмовилися від нірвани заради спасіння інших істот у всіх світах. Фарби наносили зверху донизу, починаючи із синього кольору і закінчували білим. Щоб живопису надати урочистості, вишуканості, оздоблювали золотом і сріблом. У давні часи танка могла містити до 50 грамів золота.
Роботи представлені на виставці, зображають Будд, святих, історичних персонажів. Серед сюжетів бурятських танок – Амитабха (найбільш шановане божество у буддійській школі), Зелена Тара (божество, що перемагає демонів, знищує перешкоди), Кубера (покровитель матеріального багатства), Манджушри (покровитель мистецтва і всіх спраглих до знань), зображення місцевих божеств – охоронців гір, сімейних захисників… Кожна деталь відображає священні тексти, сутри, перекази.
Варто зазначити, що танкине тільки глибоко і яскраво відображають тибетську культуру і релігію, а є справжнім витвором мистецтва: це і вид релігійного розпису, й інструмент для медитації, в ході якої людина ототожнює себе із зображеним божеством, і об'єкт для поклоніння, і просто неймовірної краси картина.
Куратор виставки – Володимир Гарбузюк, старший науковий співробітник музею.
