У Львові вшанували пам'ять українців, депортованих під час операції ''Вісла''

У Львові вшанували пам'ять українців, депортованих під час операції ''Вісла''. Про це повідомили в пресслужбі ЛОР.

У 76-ті роковини операції ''Вісла”, у Львові вшанували пам'ять українців, яких примусово депортували з етнічних територій у Польщі.

Біля пам’ятника ”Жертвам депортацій українців у ХХ столітті” депутати Львівської обласної ради з громадою, духовенством, представниками громадських організацій взяли участь у екуменічній панахиді.

“Вісла” - це злочинна операція, яка була здійснена радянським, тоталітарним, маріонетковим режимом - урядом комуністичної Польщі. Внаслідок операції близько 150 тисяч українців були виселені з рідних домівок і переселені під західні кордони й під Балтійське море, - зазначив голова комісії з питань культури та інформаційної політики Львівської обласної ради Святослав Шеремета. - В документах відображено, що головною метою операції було позбавити підтримки запілля Української повстанської армії і остаточно вирішити українське питання на теренах комуністичної Польщі”.

Під час операції “Вісла” було вбито 655 українців. Крім того в концтаборі Явожно було ув'язнено 3936 переселених осіб, 200 з яких загинули в таборі внаслідок катувань.

“Те саме кремлівські посіпаки зараз роблять на окупованих теренах України, - додає Святослав Шеремета. - Головне для нас, що мети операції “Вісла” не було досягнуто - українці зберегли свою ідентичність. Натомість мета УПА здійснилася - в 1991 році Україна стала незалежною державою”.

Голова суспільно-культурного товариства «Надсяння», депутатка Львівської обласної ради Соломія Риботицька розповіла про історію своєї родини.

“Мій батько один з тих, хто був перевезений під час акції “Вісла”. Залишилося дуже мало людей, які пам'ятають ці події. Цим людям по 80-89 років. Решта є вже нащадками депортованих, - зазначила Соломія Риботицька. - Сьогодні історія повторюється - і знову маємо депортованих українців з українських земель. Переселені на Луганщину і Донеччину бойки зазнають ще однієї депортації. Їм доводиться тікати з тих земель, де їх гуртували у ті часи.”