Сьогодні минає один рік від дня смерті видатного музикознавця і композитора Мирослава Скорика, тому з цієї нагоди у Львівській національній філармонії відбулася пресконференція щодо започаткування Всеукраїнського композиторського конкурсу, названого на честь Героя України.
Конкурс, присвячений його пам’яті
Організовує цю подію “Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика” у співпраці з Департаментом культури, національностей та релігій Львівської ОДА за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради.
Партнером конкурсу є Львівська організація Національної Спілки композиторів України.
Відбуватиметься він раз на два роки, а учасниками можуть бути усі охочі віком до 40 років та які є громадянами України. Метою конкурсу є підтримка талановитих молодих українських композиторів, популяризація та заохочення аудиторії до сучасної класичної музики.
Організаційний комітет до розгляду буде приймати твори для симфонічного оркестру тривалістю від 10 до 18 хвилин. Твір може мати попередні публічні виконання, однак не може мати нагород на інших композиторських конкурсах в Україні та за кордоном.
“Ми задумали та організували цей конкурс не тільки для того, щоб вшанувати пам’ять Мирослава Михайловича, а й щоб він став майданчиком для виявлення талановитих композиторів, твори яких ніколи не звучали, твори яких будуть виконувати вперше. Це стане такою платформою для того, щоб наші симфонічні оркестри могли використовувати у своєму репертуарі найкращі зразки вітчизняних молодих композиторів", - розповіла Ірина Гаврилюк
Обмежень щодо освіти композиторів немає. Все це буде визначати міжнародний склад журі, представлений вагомими композиторами та митцями, серед яких: Євген Станкович, Віктор Камінський, Олександр Шептицький, Богдан Сегін, Ірина Трунова, Вінсент Козловський, Володимир Сивохіп.
“Ми сподіваємося, що вже наступного разу, за два роки, цей конкурс буде не Всеукраїнським, а, можливо, і Міжнародним. У нас є такі амбіції”, - додали учасники пресконференції.
До конкурсу будуть допускати твори, які ніколи не звучали. Гратимуть їх анонімно. Після вибору журі твору-переможця конкурсу буде оголошено прізвище та ім’я автора. Буде також і грошова винагорода. Як повідомили організатори, вони навмисно не обмежували і не встановлювали точний фінансовий ресурс, аби можна було з кожним наступним конкурсом збільшувати суму винагороди. Журі також має право розділити грошову винагороду, якщо, до прикладу, буде два переможці. Або навпаки: якщо не буде визначено переможця, то фінансовий ресурс залишиться нерозподіленим.
Іван Собко переконаний, що у конкурсі братимуть участь щонайменше декілька десятків учасників, адже в різних регіонах України є багато композиторських осередків, зокрема у Львові. Також, як сказали організатори, не варто забувати і про талановиту молодь, яка виїхала до Європи. На їхню участь в цьому конкурсі вони будуть чекати з нетерпінням. Всю інформацію про конкурс будуть повідомляти наперед на всіх можливих платформах.
“Цей конкурс - не просто один з конкурсів, це - гордість Львівщини. Тому ми хочемо, щоб він не був одним з, а став топовим. Нам важливо аби молоді композитори відчували фінансову підтримку, тому що мистецтво має бути не тільки визнаним, а ще й пошанованим".
Довідка
Мирослав Скорик народився у Львові, походив з родини українських інтелігентів. Музика в його житті лунала з дитинства. Хоч його батьки і не були професійними музикантами, проте добре грали на інструментах. Вони любили влаштовувати маленькі концерти в родинному колі: мати грала на фортепіано, а батько не розлучався зі скрипкою.
Значний вплив на нього мала Соломія Крушельницька (його бабуся була її рідною сестрою, - ред.), тому за її порадою він навчався у Львівській музичній школі-десятирічці. Йому дуже припало до душі сольфеджіо та репетиції хору.
Пізніше він вступив до Львівської державної консерваторії імені Миколи Лисенка (зараз - Львівська національна музична академія ім. Миколи Лисенка), де і почав активну творчу діяльність. Зокрема, зібрав вокально-інструментальний ансамбль “Веселі Скрипки”, написав кантату “Весна” на слова Івана Франка.
Значну популярність здобув завдяки написанню музики до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Потім викладав композицію у Львівській консерваторії, а згодом - і у Київській. Багато подорожував, зокрема працював у США та Австралії, а далі - повернувся до України і продовжив викладацьку діяльність.
Помер у Києві, де і відбулося прощання з ним. Після цього його тіло перевезли до Львова та поховали на Личаківському кладовищі.
