Роман Гриниха та Юрій Мартиновський захищали Україну від російських загарбників.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Роман Гриниха (16.11.1973-23.02.2023) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-III ступенів №55 міста Львова. Закінчив Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва.
Після завершення навчання проходив військову службу в місті Яворів Львівської області.
У мирний час працював майстром будівельних робіт. Захоплювався своєю професією.
З початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини. Боровся із російськими окупантами на східному напрямку у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України.
У Романа Гринихи залишилися дружина, дві доньки, двоє братів, племінниці та хрещені діти.
Юрій Мартиновський (04.10.1965-28.02.2023) Народився у Львові у сімʼї військовослужбовця.
Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №16 міста Львова (сьогодні – Загальноосвітня середня школа І-III ступенів «Лідер»). Здобув професійно-технічну освіту за спеціальністю «слюсар-механік».
Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників. Протягом тривалого періоду працював автомеханіком у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Лада», згодом – водієм у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівводоканал».
У вільний час захоплювався риболовлею та автомобілями, любив займатися домашніми справами та лагодити техніку.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав Збройних сил України, проходив службу у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.
У Юрія Мартиновського залишилися мати, дружина та син.
