У Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" оцифровують повстанські архіви, які були віднайдені на Тернопільщині.
У коментарі Гал-інфо директор музею Руслан Забілий розповів про труднощі роботи із документами, які десятиліттями пролежали в землі.
"Потрібно розуміти, що реставрація таких документів – це не щось одномоментне. Повстанські документи з бідонів потрапляють до нас у вологому стані. Ми їх розбираємо, тривалий час просушуємо, для цього використовуємо спеціальний фільтрувальний папір, який вбирає вологу. Звертаємо увагу на те, у якому вони стані і тоді вже приймаємо рішення що робити далі. Ми бачимо чи піддаються вони роздублюванню, тобто відділення аркуша від аркуша", - пояснив Руслан Забілий.
Він зазначив, що стан збереження повстанських архівів залежить від кислотності ґрунтів та умов, у яких вони зберігалися.
"Варто розуміти, що це папір, який пролежав у землі від 50 до 70 років і піддавався дії зовнішніх факторів. Інколи є дуже великі втрати від вологи, грибка, плісняви чи паразитів. Реставрація таких документів потребує дуже багато часу та зусиль і ми це робимо", - пояснив Руслан Забілий.
Документи, які зараз опрацьовують науковці, перебувають в ідеальному стані. Вони були віднайдені на території Тернопільської області. Відтак, дослідники роздубльовують аркуші, очищають від бруду та пилу, а потім сканують. Оригінали зберігають в архіві музею.
Листування провідників та списки загиблих: на Львівщині знайшли архів УПА
"Оцифровування цих документів – це дуже важливо для нас. Архіви, з якими ми працюємо зараз, фактично, в ідеальному стані. Зазвичай, нам трапляються значно складніші випадки, коли сканування можливе тільки після того, як з ними попрацює реставратор", - пояснив Руслан Забілий.
Процес реставрації може тривати від кількох місяців до року. Після ювелірної роботи реставратора, з’являється можливість відчитати документ та видобути з нього цінну інформацію.
"Ми, як науковці, зацікавлені, щоб інформація якнайшвидше потрапила до громадськості та була максимально публічною. Оцифровані документи будуть оприлюднені на сайті avr.org.ua", - наголосив Руслан Забілий.
Історик зауважив, що на території Тернопільської області було виявлено найбільшу кількість повстанських архівів.
"Якщо колись науковці вирішать написати історію визвольного руху Подільського крайового проводу, а саме з Тернопільщини, то вони матимуть колосальний деталізований матеріал", - зазначив Руслан Забілий.
Віднайдені документи дозволяють дізнатися про особливості визвольного руху, діяльність ОУН та УПА.
"На другому місці за кількістю виявлених архівів є Львівщина. Дещо менше їх на Франківщині, хоча, також трапляються такі знахідки. Ще менше архівів знаходять на Чернівеччині. Цікавою є ситуація з Волинню. Ми знаємо, що там є знахідки повстанських архівів, але часто вони потрапляють у приватні колекції і не є доступними для істориків. Хоча, для мене це трохи дивно, адже усі ми знаємо, що УПА зародилося на Волині і, очевидно, там мав би бути найбільший масив документального матеріалу", - зазначив Руслан Забілий.
Він додав: "Дуже добре, що спадщина повстанців повертається до українців. Наше завдання – це зберегти ці документи, зробити їх доступними для того, що майбутні покоління українців мали можливість працювати з цим документальним матеріалом".
