Відкриття зробив дослідник графіті древнього собору історик В'ячеслав Корнієнко: напис був зроблений на висоті п'яти метрів на фресці «Сорок мучеників Севастійських».
- Ми знаємо, що перші кам'яні храми Київської Русі будували і розписували майстри з Візантії, - говорить заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» доктор історичних наук В'ячеслав Корнієнко
- Першим нам стало відомо ім'я лише одного художника, який брав участь у розписі Софійського собору. Цього грека звали Георгій. В середині минулого століття історик Сергій Висоцький виявив надряпаний цим живописцем в храмі напис, розташований в метрі від підлоги, в Михайлівському приділі. З грецької цей напис перекладається так: «Господи, поможи рабу твоєму Георгію». У ті часи не було традиції підписувати свої твори в храмах. Так що це граффіто (історичний напис в однині) - виключення з правил. Щоб зробити його, у грека повинні були бути на те серйозні причини. Які? Оскільки намальована в тому місці фреска із зображенням Христа густо списана графіті прихожан, вважаю, в ній знаходиться святиня, яку в якості приданого привезла з Константинополя до Києва дружина князя Володимира Хрестителя Анна - невеликий фрагмент Хреста Господнього. За часів Анни вмуровували в стіни храмів частини мощей святих, а також цінних християнських реліквій. Їх могли просто розтерти в порошок і змішати з фарбою, яку використовували для розпису церкви.
- Ви намагалися просвітити в цьому місці стіну, щоб перевірити свою версію?
- На жаль, в нашому розпорядженні немає необхідного обладнання. Але якби воно і було, складно було б відрізнити святиню, що представляє собою невеликий шматочок дерева, від інших вкраплень штукатурки.
Мені недавно пощастило виявити в Софійському соборі автограф ще одного художника, який розписав 1000 років тому цей храм, - грека Кіріака. Знахідку я зробив випадково: побачив на висоті близько п'яти метрів на фресці «Сорок мучеників Севастійських» щось схоже на напис. Піднявшись на драбину, все гарненько оглянув і сфотографував.
- Що спонукало Киріака зробити напис?
- Думаю, особлива складність роботи над великою за розмірами фрескою, яку він малював. Майстер спочатку виконав її верхню частину, стоячи на будівельному риштуванні. Потім він взявся і за нижню і ідеально скомпонував обидві частини. Художник вирішив попросити Бога допомогти йому в цьому: вибрав місце і надряпав фразу на грецькій, яка в перекладі звучить так: «Господи, поможи рабу твоєму Кіріаку».
Знаєте, коли я прийшов на роботу в Софію Київську, думав що історик Сергій Висоцький виявив і опублікував всі графіті Софії. Однак він оприлюднив інформацію тільки про 314. Мені ж вдалося знайти там близько семи тисяч графіті. Зараз працюємо над тим, щоб опублікувати зображення та описи всіх графіті. На сьогоднішній день опубліковані відомості про чотири з половиною тисячі написів. До речі, виявлені мною з колегою Надією Нікітенко графіті із зазначенням дат їх написання дозволили встановити, коли почали і завершили будівництво Софії Київської: 4 листопад 1011 року освятили місце, відведене під цей храм, а 11 травня 1018 року - престол вже побудованого і розписаного собору. До цього історики мали в своєму розпорядженні лише дані літопису «Повість минулих літ», в якому сказано, що він був освячений набагато пізніше - в 1037 році. Справа в тому, що в той час на великокнязівському престолі в Києві був князь Ярослав, якого в XIX столітті стали називати Мудрим. Літописи писалися на догоду і під диктовку правителів. Тому Ярославу не становило жодних проблем привласнити собі всю славу будівництва Софійського собору. Але датовані графіті незаперечно доводять, що цей храм був споруджений на 20 років раніше: його почав будувати Володимир Хреститель. Коли він помер, роботи ще не були закінчені. Почалася кривава боротьба синів Володимира за владу в країні. Переміг Ярослав. Він завершив будівництво та розпис храму.
- Про це в «Слові про закон і благодать» писав київський митрополит Іларіон, при якому будувався собор, - заявила доктор історичних наук Надія Нікітенко. - Митрополит був сподвижником Ярослава, але він не мовчав про те, що Володимир причетний до створення Софії. Іларіон вказує в «Слові», що Ярослав завершив починання Володимира подібно до того, як цар стародавнього Ізраїлю Соломон завершив справу свого батька Давида, добудувавши Єрусалимський храм.
- На стінах Софії є графіті, зроблені князями або членами їх сімей?
- Так. Ні князі, ні священики не вважали негожим робити написи на стінах собору. Великокнязівська сім'я молилася на хорах, куди доступ простим парафіянам був заборонений. Там є, наприклад, таке графіті: «Господи, допоможи рабі своїй Олісаві, Святополчій матері, руській княгині».
- Мені вдалося виявити два графіті АNA по краях фрески, що зображує святого цілителя Пантелеймона, - відповідає В'ячеслав Корнієнко. - Зберігся підпис королеви Франції Анни, дочки київського князя Ярослава Мудрого, яку вона залишила на грамоті Суассонському абатству. Якщо порівняти фотографії підпису королеви на грамоті і автографи на стіні Софійського собору, практично не залишається сумнівів в тому, що вони зроблені однією рукою. Тут слід зазначити, що святий Пантелеймон, на фресці якого написані ці два графіті, особливо шанувався великокнязівської сім'єю. Княжна Анна могла зробити написи на стіні собору в дитинстві або юності, коли жила в Києві. У 18 років вона виїхала до Франції і більше на батьківщині не бувала.
