Двоє рідних братів, які від початку великої війни разом захищали нашу землю від окупантів, після важкої травми знову зустрілись у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN). Тут вони нині продовжують своє лікування та відновлення, - інформує пресслужба ЛМР.
Ігорю Хрущу – 24 роки, його старшому брату Роману – 30. Вони зі Львова. В мирному житті Ігор був студентом, Роман – художником, викладав в академії друкарства. До лав Збройних сил України обоє вступили добровольцями – в окрему штурмову бригаду.
Понад рік брати знищували ворогів на київському, запорізькому та бахмутському напрямку. Але на початку червня, під час штурму ворожих позицій поблизу Бахмута, Роман зазнав важкого поранення: уламки російської міни понівечили всю праву половину тіла. Тоді саме молодший брат витягнув його з-під мінометного обстрілу та допоміг дістатись найближчого укриття. Ігор згадує: «Поки біг до брата, серце виривалося з грудей. Вже думав про найгірше, але раптом я почув його крик. Це був крик надії, що він виживе».
Частини міни влучили Роману в праву руку і ногу. Був великий ризик того, що він не зможе згинати стопу, а значить і ходити. Тому хірурги центру НЕЗЛАМНІ зшили поранення та досі відновлюють його литковий м'яз.
Ігор зазнав поранення через два місяці. Того дня, поблизу Андріївки, уламки російського снаряда посікли йому ліву сідницю, відсікли великий палець правої ноги та розтрощили ліву стопу. Тому ще на етапі евакуації захиснику медики пришивали палець, аби хлопець не втратив його. Роман у той день писав брату, намагався з ним зв’язатись. Але відповіді не було. «Я розумів, що щось, напевне, трапилось. Відчував це», - розповідає він. Ігор зателефонував увечері, сказав, що поранений.
«Звичайно, я хвилювався, то є мій брат, моя рідна людина, разом ми стільки пройшли в житті і на полі бою. Але життю нічого не загрожувало, сказав, що їде в центр НЕЗЛАМНІ. Все, я вже чекав його. Ми не бачились майже два місяці», - пригадує захисник.
Перша зустріч після двомісячної розлуки була емоційною.
«На очах були сльози. Дуже хотів обняти брата, батька, маму, всіх рідних, які у Львові мене зустрічали», - згадує Ігор Хрущ про першу зустріч. А Роман додає, що дуже радий, що брата скерували на реабілітацію саме до Львова. Тут вони знову можуть бути разом, аби надолужити втрачене спілкування та обговорити плани на майбутнє.
У Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ з братами-військовими працювала команда хірургів, фізичних терапевтів та ерготерапевтів. За цей час загоїлись травми обох захисників, відновились також функції ушкоджених ніг. Брати мріють про перемогу України у війні. Планують і надалі продовжувати свою боротьбу з ворогами – дуже хочуть стати інструкторами з тактичної підготовки, щоби передати свій бойовий досвід іншим захисникам.
