Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Економіка

Українській євроінтеграції перешкоджають олжа і корупція в уряді Гройсмана

Євросоюз офіційно повідомив Київ, що припинив фінансування проектів розбудови контрольно-пропускних пунктів (КПП) на східному кордоні ЄС, причому частину коштів Україна буде змушена повернути. Про це сказано в офіційному роз’ясненні Єврокомісії у відповідь на запит видання «Європейська правда», а також в аналітичній статті агентства «Reuters».

Речниця Євросоюзу Майя Косьянчич повідомила, що припинилось фінансування проектів, на виконання яких ЄС мав щирий намір переказати Києву мільйони євро. Косьянчич пояснила: «Йдеться про проекти із європейським фінансуванням на загальну суму €29,2 мільйона, головним бенефіціаром яких була Державна фіскальна служби України. З огляду на затримки із реалізацією проектів, враховуючи наші оцінки та повідомлення держав-учасниць ЄС, ми дійшли висновку, що зазначені проекти не можуть бути завершені у визначений термін. Вони тепер перебувають у процесі закриття, а кошти, які ще не розтратили, Україна повинна повернути на рахунок Єврокомісії».

Із наданого європейського ґранту чиновники Кабінету міністрів України витратили €2 мільйони. Відповідно, Київ тепер буде зобов’язаний повернути Брюсселю орієнтовно €8 мільйонів. Сумарна вартість фондів, які були запропоновані Україні, проте належним чином не освоєні через невміння або недбальство чиновників уряду, становить майже 30 мільйонів євро. Проекти, фінансування яких припинили, були призначені не лише для розбудови прикордонних пунктів, а також і для переоснащення IT-інфраструктури прикордонників на українсько-польському кордоні.

Окрім того, кошти ЄС мали піти на переобладнання КПП у населених пунктах Рава-Руська, Краківець, Шегині та Ягодин, а також для ґрунтовної реконструкції КПП в Устилузі. Ще чотири КПП необхідно було реконструювати на українсько-словацькому, українсько-румунському і українсько-угорському кордонах задля інтеграції України в міжнародну транспортну систему.

Майже цілковите невикористання коштів ЄС, а відповідно й припинення цілої низки проектів у секторі реконструкції КПП є насправді дуже тривожним сигналом щодо рівня готовності Кабінету міністрів Володимира Гройсмана як стосовно бажання інтегруватись в ЄС, так і вміння по-господарськи розпоряджатись наданими європейськими коштами.

Гройсман заявив, що домовлятиметься з Євросоюзом про відновлення фінансування реконструкції прикордонної інфраструктури, тому що теперішній ганебний господарський провал України стався через провину ще президентів Ющенка і Януковича. Прем’єр-міністр, намагаючись уникнути політичної відповідальності за команду своїх «реформаторів», вдався до примітивної маніпуляції. Він сказав: «Йдеться про проект 2007-2013 років. Потім була спроба продовжити його виконання силами ДФС. ДФС не впоралась повноцінно. Новий керівник Мирослав Продан намагався врятувати ситуацію, але вже було запізно».

Нагадаємо, Кабінет міністрів, який очолив Володимир Гройсман, створили 14 квітня 2016 року. Незабаром, 1 липня 2016 року, Володимир Гройсман підписав розпорядження про призначення Мирослава Продана, свого вінницького земляка й доброго приятеля, виконувачем обов’язків заступника голови ДФС України, а на початку березня 2017 року – виконуючим обов’язки керівника Державної фіскальної служби України. Від липня 2016 року і до лютого 2018 року Мирославу Продану «було запізно» займатись реалізацією зазначеного європейського проекту. Євроінтеграційний провал Мирослава Продана насправді є провалом Володимира Гройсмана, який, призначаючи на відповідальну посаду свого протеже, ймовірно послуговувався не державною кадровою доцільністю, а тенденцією кланового земляцтва.

Агентство «Reuters», докладно вивчивши зазначене питання, повідомило 20 лютого, що мова йде не про 2007-2013 роки, як намагається довести керівник Кабміну. У статті «EU scraps border projects as 'Ukraine fatigue' grows» агентство «зазначило, що проект модернізації українських КПП на східному кордоні ЄС був започаткований у 2014 році, коли Європа підтримала прозахідних лідерів Києва після Революції Гідності. Проект був спрямований на сприяння інтеграції української економіки та інфраструктури із сусідніми європейськими країнами – Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією – шляхом створення або модернізації КПП із метою скорочення часу перетину кордонів та вдосконалення митних процедур. На цей проект ЄС надав Києву €29,2 мільйона.

Видання «Ваші новини» повідомило, що в Україні отримані європейські кошти вже витратили, але жодної модернізації за них не здійснили. Наприклад, роботи на волинському КПП «Устилуг» мали завершитись ще в грудні 2016 року. З польського боку європейці все збудували, а з українського тільки викопали два котловани уздовж пункту пропуску.

У липні 2017 року ЄС вимагав від ДФС України звіт стосовно витрачених коштів, однак відповіді не отримав. Саме в цьому листі ЄС ще тоді офіційно повідомив Мирослава Продана про ймовірне припинення співпраці, про що у ДФС станом на сьогодні начебто нічого не знають. Напередодні зазначеного «незнайства» ряд закордонних ЗМІ поширив ганебну для України інформацію, що Євросоюз через корупцію у Кабінеті міністрів Гройсмана та розкрадання коштів європейських платників податків, припинив фінансування проекту модернізації КПП на кордоні між ЄС та Україною.

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ