Для цього волинській спортсменці необхідно здолати свій особистий рекорд (73,59 м)
Волинянка Ірина Климець – майстер спорту України міжнародного класу, учасниця Олімпійських ігор у Ріо-де-Женейро та Токіо.
Здобула 5 місце на чемпіонаті світу, бронзова призерка кубка Європи та командного чемпіонату Європи, чемпіонка всесвітньої Універсіади також посіла 5 місце чемпіонаті Європи. Багаторазова чемпіонка України та лідер збірної команди України з метання молоту, повідомляє Волинська ОВА.
Наразі волинська метальниця молота Ірина Климець активно готується до здобуття ліцензії на участь в Олімпійських іграх, що відбудуться вже цього року у Парижі.
Для цього волинській спортсменці необхідно здолати свій особистий рекорд (73,59 м), адже кваліфікаційний норматив на Олімпіаду становить 74 метри. Разом із цим, потрапити на ігри можна також і за рейтингом Міжнародної федерації легкої атлетики. Оскільки кваліфікаційний норматив є дуже високим, а на Олімпіаді має приймати участь 32 учасниці, то для відбору також створено рейтинг, який формується за результатами 5-ти змагань. Зокрема 5 найкращих результатів змагань додають, потім визначають середній бал. І за цими балами формують топ-32 рейтингу світу, включаючи тих, хто виконав норматив.
Про це, про свій шлях до професійного спорту, про травми та відновлення після них Ірина Климець та її тренер Заслужений працівник фізичної культури і спорту, Заслужений тренер України, Майстер спорту України з легкої атлетики Роман Черкашин розповіли у рамках проєкту Волинь Олімпійська».
«Так вийшло, що, будучи 5-му чи 6-му класі, я штовхнула ядро далі, ніж одинадцятикласниця»
Легкоатлетичний шлях Ірини Климець розпочався ще у школі. Під час одного із відборів її включили у шкільну команду зі штовхання ядра, яка змагатиметься у районному турнірі. І саме там Ірина здобула перемогу.
«Це було в далеких 2007-2006 роках, ще у шкільні роки. Якось на перерві в школі ми вийшли на спортивний майданчик, і саме в той час наш вчитель фізичної культури відбирав команду, яка школу мала представляти на районних змаганнях. І там він давав дівчатам спробувати штовхати ядро. І так вийшло, що, будучи 5-му чи 6-му класі, я штовхнула те ядро далі, чим одинадцятикласниця. І він мене взяв, включивши у команду другою. Першу все ж таки одинадцятикласницю, яка постійно представляла нашу школу, а другою – мене. І на перших змаганнях, я пам’ятаю, що виграла ці районні змагання. І потім вже поступово за школу їздила, виступала на обласних змаганнях», - розповіла Ірина.
До речі, під час одного із таких змагань спортсменка познайомилась із своїм тренером та наставником Романом Черкашином, який переключив її увагу на молот. Пригадує, що це було у 8-му класі, коли вона вже перейшла навчатися у Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Того року розпочала цілеспрямовано ходити на тренування, під час яких тренер поступово переконав спробувати метати молот.
«Десь два з половиною місяці я відмовлялась. Навіть більше, напевно… Але все ж таки я його взяла. Молот – таку страшну штуку. Спробувала. І от вже на перших змаганнях (зимовий Чемпіонат України) я посіла п’яте місце серед своєї вікової категорії, а на наступнтх в березні – вже третє місце. І з того часу, звичайно ж, тільки метання молота», - пригадує Ірина Климець.
«Інколи буває, що нам потрібен тренер більше для того, щоб просто сказав «Стоп»
Розповідаючи про методи та режими тренування, Заслужений тренер України, Майстер спорту України з легкої атлетики Роман Черкашин зазначив, що метальник молота має бути всебічно розвинений. Тобто, він має і швидко бігати, і стрибати вправно, і звісно робити свої вправи, специфічні для нашого виду спорту. Тож під час тренувань застосовує всі наявні методи, які є фізично-культурному спорті. Кількість тренувань залежить від етапу підготовки. Інколи необхідно зменшити кількість кидків, стрибків, тонаж, навантадення.
«Треба, щоб спортсмен відновлювався і з новими силами підходив до змагань. Бо якщо прийти втомленим, то результату не буде. А якщо він відновлений, то прийде до змагання з бажанням виступати. Для прикладу, для бажання метати молот треба зменшити кількість кидків. Можна притримати спортсменок, бо вони завжди рвуться бій. Але інколи необхідно сказати «давай сьогодні не пометаємо. Давай сьогодні не 30 кидків, а всього 10 зробимо». Тоді з’являється бажання і швидше відновлюються», - переконаний Роман Черкашин.
Щодо Ірини Климець, то відзначає її ентузіазм та бажання перемагати. І не лише на чемпіонатах України, Європи, а й на Олімпійських іграх.
«У нас взагалі група уся така – завзята і працьовита. І інколи навіть таке буває, що нам потрібен тренер більше для того, щоб сказав просто «Стоп». Бувають моменти, коли тобі тренування здається недостатнім. Інколи щось не виходить, або щось болить, але всі роблять і ти робиш. Ти спостерігаєш за іншими спортсменами, теж хочеш стати сильнішим, пригнути далі, чи підняти більше. І тоді, коли ми забагато робимо, тренер такий нам «все, вистачить. Зібрали речі й додому», - додала Ірина.
Підтверджує завзятість Ірини Климець історія із серйозною травмою плеча, яку вона отримала у 2021 році в Олімпійський рік. Після операції лікарі сказали приступити до тренувань через 6 місяців. Водночас до Олімпіади лишалося 5 місяців, тож спортсменка прийняла рішення таки готуватися. Розповідає, щ обуло складно, але через 10 днів вже була на зборах, тренувалася з однією рукою, а права рука була знерухомлена більше 5-ти тижнів. Тоді виступ, як вона відзначила, був невдалим, бо метнула лише на 68. Однак, вирішила, що це не кінець і продовжила професійно займатися, бо відчуває, що зможе більше.
«Є моменти, коли ти відчуваєш, що ще можеш, в тебе ще є сили. Бо не сказала все в своєму спорті. Відчуваєш, що можеш метнути свої 74-75 метри. От коли я так відчую, що я дійсно вклалась в той кидок, що я дійсно зробила все максимально, що це саме мій день, мої змагання, мій кидок.... Зараз я ще відчуваю, що десь мій кидок ще в середині, він ще готується і чекає свого часу, свого моменту, своїх змагань», - поділилась чемпіонка.
