Комендант Львівщини Тарас Грень розповів про зміни в роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Львівщині, “бусову” мобілізацію та пілотний проєкт на базі ЦНАПів.
Тарасе, давайте з найактуальнішого. Нещодавно ви повідомили що на блокпостах на території Львівщини будуть присутні працівники ТЦК та СП.
Так. 25 квітня у нас було рішення Ради оборони області, яким до складу семи контрольних пунктів, які є в межах Львівської області, було додано по 2 працівники відділів Центрів комплектації та соціальної підтримки і 2 працівники поліції. Тобто разом це було плюс 14 людей нацполіції і 14 людей представників ТЦК.
Звідки виникла така необхідність?
Тому що в рамках контрдиверсійної діяльності і забезпечення порядку виникло питання про виконання функцій працівниками територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки в межах тих повноважень, які в них є, згідно з чинним законодавством.
Відповідно, з 25 квітня, працівники ТЦК та СП є в складі контрольних пунктів.
То які функції вони виконують?
Вони виконують функції в межах своїх повноважень – це, зокрема, питання звірки облікових даних і інші окремі функції, які на них покладено згідно з чинним законодавством України.
Можуть виписати повістку?
Можуть виписати, можуть і не виписати, це все залежить від конкретної ситуації.
Забрати людину в бус і одразу мобілізувати?
Ми неодноразово говорили, що ця “бусова” мобілізація не є правомірна. І це навіть нема потреби обговорювати. Викрадати людей і запихати, як ви кажете, в буси - це не є повноваженням територіальних центрів комплектації.
З іншого боку, у нас є так само обов'язок для всіх громадян, мати відповідні військово-облікові документи та бути на обліку. А також приводити у відповідність військово-облікові дані до актуального стану. На жаль, у нас, ну, вибачте за такий термін, модно говорити тільки про права і не говорити про обов'язки. В першу чергу, про свої власні.
Напередодні в різних групах з’явилась інформація про якісь неймовірні кількості працівників ТЦК та СП з інших областей, які приїхали на Львівщину займатись мобілізацією.
Нещодавно в мене було купа дзвінків про це. То 180 бусів, то 140 груп виїжджають на Львів хапати людей. Очевидно, це повна нісенітниця.
Але уявіть собі картину – з 14 осіб на блокпостах зробити 140 груп з інших областей, які їдуть примусово хапати львів’ян. Це теж елемент роботи ворога, інформаційне ІПСО, яке є дуже ефективним тоді, коли ми його сприймаємо.
Тому я постійно наголошую, що ми маємо включати критичне мислення і думати над тим, що нам доносять, яким чином нам це доносять, і чому ту чи іншу історію максимально розповсюджують.
Коли ми заговоримо ТЦК та СП, то ми не наголошуємо на його другу функцію – соціальна підтримка. Нещодавно ви анонсували пілотний проєкт саме про цю їх частину.
З 15 квітня цього року у нас на території Львівської та Хмельницької області розпочався пілотний проєкт. Він полягає в тому, щоби ТЦК та СП, окрім своїх безпосередніх функцій по мобілізації, виконували функцію соціальної підтримки. Те, що у них закладено в назві.
Можна детальніше?
Насправді ТЦК займаються соціальною підтримкою, але в частині відповідних виплат, супроводження по окремих документах і тому подібне. І в продовження цієї історії ми прийняли рішення всі ці послуги зібрати і сконцентрувати в ЦНАПі.
До прикладу Хмельницька область пішла по варіанту, що вони ці послуги надають в будинках воїнів. Ми ж на території Львівської області обрали 16 локацій – ЦНАПів (центри надання адміністративних послуг, – ред.). Обрали ті, які зможуть максимально широко надати послуги в частині окремих, довідок окремих, витягів і тому подібне.
І в цих центрах в рамках пілотного проєкту у вівторок та четвер, в першій половині дня, представники ТЦК, не у формі, а саме соціальної підтримки, буде приймати родини загиблих, осіб зниклих безвісти, з особливих обставин, тих, що в полоні, військовослужбовців, ветеранів, саме в частині свого функціонала.
І якщо, для прикладу, для умовної виплати потрібно Витяг, наприклад, з єдиного державного реєстру нерухомого майна, то нема потреби людину, вибачте за такий термін, ганяти за витягом через тиждень, а прямо на місці скоординувавшись з представниками ЦНАПу, отримати цей витяг і одразу докласти його до матеріалів справи.
У нас вже є статистичні дані в частині того, скільки людей звертаються, по яких питаннях вони звертаються і в який спосіб це вирішується. Є ще ряд застережень, суто нормативного характеру, які ще не унеможливлюють дотриматися принципу один візит – максимум послуг. Але нашою метою є те, щоб в одному місці людина за один візит, максимум за два, отримала максимум послуг.
Виходячи з цієї статистики, ми закінчимо цей експеримент через місяць часу, у нас буде конкретна статистика по зверненнях і конкретні пропозиції, які нормативні зміни ми маємо внести для того, щоб людина не йшла в ТЦК, а потім до реєстратора, а потім ЦНАП, а потім ще кудись і ще кудись. А щоб вона в одному місці могла отримати максимум всіх послуг.
Цей експеримент триває. Цей пілотний проєкт вже дає результати. Ми бачимо, як працює Турка, як працює Буськ, як працює Золочів, як працюють Броди чи Сокаль.
І, відповідно, розвивається принцип одного візиту. Нам важливо не просто відмітити, що така історія реалізувалася, а нам принципово потім внести зміни в нормативку, щоб воно працювало з дотриманням цього принципу.
Тому, як Максим Зіновійович озвучував, ми не заставляємо, але ми акцентуємо на тому, що РТЦК – це не тільки мобілізація. Це є дуже багато рутинної роботи, яку з одного боку не видно, але яка дуже важлива.
Я не знаю, яким чином реалізуються ці зміни і буде відбуватися статистика для прикладу в Хмельницькій області, але в рамках Львівської області в нас є ця інформація і ми відповідно в кінці травня будемо мати чіткі пропозиції стосовно змін в нормативні документи.
І ще зауважу чому ми обрали саме ЦНАП. Є ще одна важлива історія – в ЦНАПі є культура спілкування, яка вже вироблена роками. В ЦНАПах є позитивний імідж. Якщо брати тільки РТЦК, то у нас, на жаль, є історія суто з негативної сторони. Їх сприймають як примусову мобілізацію, буси, довідки і тому подібне виключно з негативу. І ми б хотіли, щоб спільними зусиллями оцей такий негативний імідж все ж таки дещо зрушився в позитивну сторону.
