У середу, 21 червня, Львів попрощається з двома Героями. Ігор Дашко та Василь Грицьків загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Чин похорону Василя Грицьківа розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону Ігоря Дашка розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки Героїв
Ігор Дашко (18.06.1977-09.04.2022) Уродженець міста Самбір Львівської області.
Навчався у Середній школі №1 ім. Тараса Шевченка міста Самбір. Здобував освіту за напрямом підготовки «Філологія» у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. Згодом закінчив Приазовський державний технічний університет у місті Маріуполь за спеціальністю «Інтелектуальна власність».
У 1999 році вступив до лав прикордонників і присвятив своє життя Державній прикордонній службі України. Забезпечував охорону українського кордону в Донецьку та Маріуполі, у 2011-2022 роках проходив службу у Західному регіональному управлінні ДПСУ.
Протягом останнього періоду обіймав посаду заступника начальника відділу кримінального аналізу та інформаційно-аналітичного забезпечення 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Виконував бойові завдання у зоні проведення операції Об’єднаних сил.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації одразу вирушив у своє третє відрядження на схід.
Полковник. Загинув у бою із переважаючими російськими силами у місті Маріуполь, підірвавши себе гранатою, аби не дати загарбникам захопити місцеву радіостанцію. Останніми його словами були «Слава Україні!».
За особисту мужність і героїзм Президент України присвоїв Ігорю Дашку звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
У Ігоря Дашка залишилися дружина, донька та брат.
Василь Грицьків (03.10.1967-15.06.2023) Львівʼянин.
Одразу після закінчення школи вступив на службу до лав прикордонників. Повернувшись, працював у приватних охоронних компаніях.
Був затятим спортсменом, захоплювався стрибками з парашутом, бігом, боксом та плаванням. Обожнював тварин та квіти, створив власний фруктовий сад.
Із початком повномасштабного вторгнення російських військ добровольцем пішов на фронт. Боронив територіальну цілісність та незалежність України на Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Василя Грицьківа залишилась дружина, двоє синів, невістки та внук, мама, сестра і двоє братів із родинами.
