13 січня у львівській галереї «Леміш» відкрилася яскрава виставка трьох представників львівського мистецького бомонду – художників Бориса Буряка, Михайла Демцю та скульптора Василя Ярича. В експозиції 29 живописних картин та 13 скульптур, повідомила прес-служба галереї.
Щедрівкою дівчата з гурту «Шоколад» привітали усіх присутніх зі святом Меланії. Після дзвінкого співу та фортепіанної мелодії Віктор Жмак, який відкрив виставку, розповів, що останній раз твори трьох українських митців Бориса Буряка, Михайла Демцю та Василя Ярича під одним дахом бачили 7-8 років тому, коли вони разом виставлялися.
«Не так давно ми були на відкритті першої експериментальної виставки в галереї «Леміш». Здається, що це було недавно, а вже рік пройшов. І, власне, від першої експериментальної виставки, де виставлялася молодь, галерея за цей час розвинулась на стільки, що сьогодні ми бачимо тут визнаний метрів львівського мистецького бомонду, поважних художників, як Демцю, Буряк, Ярич. З однієї сторони, це люди давно вже визнані, в яких за спиною є поважні монографії, які мають роботи в багатьох колекціях світу, скажімо, пластичні речі стоять на наших площах і скверах, і водночас, в даній ситуації, в цій камерній обстановці білих стін, ці роботи поєдналися між собою, доповнюють одне одного. Кімната Демцю з роботами Ярича і кімната Буряка з роботами Ярича – вони істотно переплітаються одне в другу. Експресія Демцю, його яскраві відкриті червоні, сині барви, вони знаходять якусь таку певну лінію підтвердження в пластиці скульптурній, бронзі, мармуру Ярича. І водночас так само образи, плями Бориса (Буряка) так само є своєрідним переходом в оці постаті скульптурні. Мені здається, що таке поєднання – гарна знахідка, а по друге – виставка трьох митців є гарним подарунком нам на Старий новий рік, на свято Меланки і Василя. І я можу тільки всіх привітати з такою подією», - зазначив мистецтвознавець Ярослав Кравченко.
Михайло Демцю під час виставки зізнався журналістам, що малювати для нього – це задоволення, що він може сісти і намалювати за кілька годин картину, що подібне з ним було під час подорожі до Іспанії. Із цієї мандрівки він створив серію картин, які представлено на виставці. «Використовую яскраві кольори. Темних кольорів не використовую. Стан душі має бути оптимістичний, не залежно від того, що робиться в державі, в країні. Потрібно щоб був оптимізм», - сказав художник.
Василь Ярич розповів, що на виставці представлено дві серії його робіт. «Повернення блудного сина» - широка і вагома тематика. Ми всі виходимо можна сказати з дому свого, зі своєї землі, зі своїх коренів, і рано чи пізно повертаємося на те саме єство, звідки мали можливість отримати своє життя. Це серйозна тема. Вона для мене цікава, бо дійсно глибока. Друга тематика – жінка і чоловік чи дівчина і хлопець – це теж значима тема, яку можна трактувати вже більш вільніше, показати і любов, і тембр, показати в іншому аспекті, що все починалося з життя від жінки, оце продовження роду, сім’ї, оце все закладено в двох началах – чоловіка і жінки», - розповів скульптор.
Борис Буряк розповів, що всі троє здавна дружать, а оскільки давно не проводили спільної акції, то вирішили організувати спільну виставку, де «кожен представив те, в чому виклався енергетично найбільше». Щодо власних творів, то художник зізнався, що собор в його творчості – це «такий монументальний образ, до певної міри трагічний, до певної міри драматичний, така історія народу, історія землі, релігії, церкви… Жінка – як суцільна ніжність, феєрія почуттів, емоцій, внутрішніх якихось заглиблень своїх особистих; передати і нюанси стану – це не просто. І натюрморти для мене дуже цікаві, оскільки натюрморти сприймаю не просто як банальні речі, виставлені на площині, на столі… Через натюрморт можна передати історію людей: старенький предмет, якийсь покоцаний, надщерблений, тріснутий, який прожив довге життя, стоїть біля нового горнятка чи свіжого яблука – і діалог між ними можна сприймати, як діалог між людьми. І часто більше можна передати через натюрморт людські емоції, відчуття, споглядання цього світу, ніж через портрети людей. Тут це така гра…»
Загалом виставка не є етапною чи підсумковою у творчому житті митців. Вона свідчить, що художники прагнуть активно спілкуватись з глядачем, щиро хочуть поділитися своїм творчим доробком за останні кілька років.
Експозиція триватиме до 14 лютого.
Фото - Ігор Хомич
