Завершились «Дні їдишу і культури євреїв Східної Європи, – фестиваль, який відбувся у Львові наприкінці лютого, повідомили організатори.
Фестиваль, на їх думку, не подібний на інші гучні фестивалі, які проходять у нашому місті. Насправді він вражає своєю камерністю і теплотою.
Організатор заходуголова Товариства єврейської культури Олександр Назар розповів, що метою заходу було зацікавити львів’ян мовою їдиш і культурою євреїв Східної Європи. Адже саме на їдиш розмовляли євреї у Галіції. Адже дійсно час і війна внесли свої корективи і стерли зі світу найголовніше, більшість носіїв цієї мови. Ірина Мацевко, академічний координатор Центру міської історії Центрально-Східної Європи, зазначила, що Львів втратив дуже серйозний культурний пласт після Другої світової війни, який творився різними народами. Значною кількістю представників цих народів місто може пишатися – вони були дуже достойними людьми.
Перший захід фестивалю відкрив Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету. Темою лекції лінгвіста Леонарда Охочинського були єврейські етнографічні групи, які компактно проживали і проживають по усій земній кулі, а також детальне знайомство з їх мовними особливостями. Він супроводжував свою розповідь різноманітними фото- і відеоматеріалами, аудіо записами, що допомогло у повному обсязі сприйняти звучання мови, а також ближче познайомитись з культурними особливостями кожної групи і зрозуміти трансформацію в залежності від місця проживання.
Наступного дня львівська художниця Вікторія Ковальчук презентувала свою фотовиставку «Написи для нащадків», яка закликає сучасне покоління зберегти старовинні написи на будинках, які львів’янам дістались у спадок, як символ багатокультурного і багатонаціонального Львова. Протягом тижня у Палаці мистецтв усі бажаючі могли познайомитись з 39-ма широкоформатними фото-інсталяціями і також текстовими посланнями художниці, які не залишили байдужими нікого.
Викладач їдишу у Києво-Могилянській академії Тетяна Батанова на своїй лекції про їдиш на Україні підняла питання: «Їдиш – це жаргон чи маме-лошн (рідна-мова пер. з їдиш)?». Вона приділила велику увагу сучасному стану справ вивченню мови, продемонструвавши нові друковані видання., також розповіла про можливість для молодих людей вивчати їдиш у літніх школах-семінарах, які існують у різних країнах світу.
Того самого дня відбулись літературно-музичніімпровізації, які викликали великий інтерес. Усі бажаючі мали змогу читати вірші єврейських письменників в оригіналі: Олександра Лізена, Урі Цві Ґрінберга, Іцхака Мангера, Овсея Дріза , Давіда Гофштейна, Лева Квітко і ін. У зустрічі прийняв учасник Сергій Циган Pushkin! KlezBand (Київ), який імпровізував і створював музичний супровід, під час співів пісень відомих композиторів, а також пісень з єврейського фольклору.У зустрічі прийняла участь Олександра Соміш, солістка гурту «VARNI4KES-FOLK», який діє при ВБФ «Хесед Арьє», заспівавши пісню Єфима Чорного. Оксана Сікорська, учениця гуртка їдишу, зібрала своїх друзів музикантів і разом з ними виконала пісню «Шлойфн с’огн» («Біжать і женуть»). Упродовж усього вечора на екрані демонструвались картини художника Марка Шагала, які доповнювали святкову атмосферу фестивалю.
Родзинкою фестивалю був Псой Короленко – відомий московський філолог, журналіст, критик, композитор і поет, автор і виконавець пісень різними мовами в тому числі і мовою їдиш. Прочитавши лекцію «Spell Art» - мистецтво використання слів з різних мов світу, які вимовляються однаково, але мають різні значення і т. ін. «Наприклад, слово Spell [спел] – англ. чарувати, рос. Спел [спєл]– співати, а англійське ART на їдиші ארט читається, як [арт] – мистецтво, і можна читати, як [орт] – місце. І ось так підставляючи іншомовні слова у пісню, можна надавати їй різноманітного значення», - розповів на лекції Псой. На завершення лекції за проханням залу Псой Короленко виконав свою пісню-дослідження «Шлягер Века», яка заслуговує на окрему лекцію. Ну а ввечері на вечірці усі охочі мали змогу насолодитись творчістю Псоя Короленко, якому допомагав Pushkin! KlezBand (Київ).
Кожного вечора демонструвались фільми, мовою їдиш з українськими субтитрами. Три фільми, які були відзняті у різних країнах: х/ф «Тев’є» - голлівудська мелодрама за твором Шолом Алейхема; х/ф «Єврейське щастя» - радянський фільм середини 20-х, в якому намагаються висміяти «містечково-буржуазних» євреїв; х/ф «Дібук» - містичний фільм, у якому відтворені звичаї єврейського релігійного життя і традицій євреїв у Польщі, і можна охарактеризувати, як «Єврейські тіні забутих предків».
З кожним днем фестиваль збирав все більше і більше львів’ян, серед яких більшість була молодь. Також на фестиваль приїхали молоді люди з Одеси та Києва,підтримати своїх друзів. За їх словами ідея фестивалю надзвичайно цікава. Було би надзвичайно цікаво, щоби інші культурні товариства Львова організовували подібні заходи, для знайомства з культурами один одного.
А найголовніше, організатори обіцяють, що цей фестиваль буде постійним.
Організатори: Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом Алейхема, за підтримки Українського Католицького Університету та Центр міської історії Центрально-Східної Європи.
