Слухай онлайн
Cуспільство

Безликі аферисти: інтернет-схеми обману на Волині

Цифрові технології проникають у всі галузі нашого життя. Е-квиток, покупки в інтернет-магазинах, онлайн-управління банківськими рахунками…

Здавалося б, все спрощується та стає зручнішим. Але сучасні технології беруть на озброєння і шахраї, залишаючи жертв без грошей та довіри до людей.

Кількість постраждалих від шахрайства на Волині стрімко зростає. 

Як повідомили Гал-інфо у Волинській обласній прокуратурі, лише протягом першого півріччя 2021-го на Волині зареєстровано 564 випадки шахрайства. Тобто у півтора раза більше, аніж торік (357 таких фактів).

І левову частку серед них становлять саме видурювання грошей «цифровізованими» ошуканцями. За даними департаменту кіберполіції Нацполіції, минулого року понад 80% повідомлень громадян стосувалися шахрайських дій у віртуальному просторі. Найбільш розповсюдженими схемами аферистів були продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства, фішингові ресурси.

Найпоширеніші схеми інтернет-аферистів

І видурюють негідники у довірливих волинян чималі суми. Як розповіла Гал-інфо речниця Волинської обласної прокуратури Наталка Мурахевич, найчастіше волиняни стають жертвами так званих телефонних шахраїв.

Речниця волинської прокуратури Наталка Мурахевич

Зокрема свіжий випадок – 19 липня невідомі, представившись працівниками банку, видурили у жительки Волині понад 100 тисяч гривень!

За даними власних джерел Гал-інфо у правоохоронних органах, дуже часто шахраї полюбляють представлятися працівниками державних банків, наприклад, «Приватбанку» чи «Ощадбанку».

Хоча насправді працівники банку не проситимуть у клієнтів таких речей, як ПІН-код або CVV2-код картки. Комунікаційниця «Приватбанку»Докія Кузьменко підкреслює: «Ніколи не надавайте інформацію про свої картки третім особам, навіть якщо вони звертаються до вас нібито від служби безпеки - банк не телефонує й не надсилає повідомлень, щоб попросити клієнтів зазначити номер банківської картки, строк її дії, ПІН-код або CVV2-код картки, пароль у Приват24, а також паролі, що надходять у SMS. Важливо - якщо ви клієнт ПриватБанку, то завжди можете перевірити, чи дійсно дзвонили з банку.

Неочікуване SMS з проханням надіслати отриманий код або дивний набір команд на інший номер чи SMS про виграш, для отримання якого потрібно терміново сплатити податок, мито або ввести свої персональні дані - це шахрайство. Важливо бути на зв’язку і при будь-яких підозрах необхідно одразу ж зв’язатись з банком для блокування картки та повідомлення про шахрайство. Одночасно необхідно звернутись із заявою до поліції».

Популярною на Волині була і схема «розводу» через розміщення сайтах оголошень про здачу в оренду житла, якого насправді не існувало. Довірливі люди переказували завдаток, а в підсумку залишалися і без житла, і без грошей. Лише впродовж десяти днів серпня 2019-го 20 лучан потрапили на вудочку до шахраїв, переказавши їм суми обсягом 500-1800 грн.

А в департаменті кіберполіції НПУ підкреслили, що поширеними схемами аферистів також були створення фішингових ресурсів, схожих на популярні інтернет-магазини, банківські установи або організації. Основне завдання таких шахраїв – викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, наприклад, зловмисники роблять розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки».

Ще набули популярності шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти у месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак, врешті оплата надходила не на платформу оголошень, а на картку шахрая.

Психолог: не ухвалюйте миттєвих рішень на емоціях

Психологиня Світлана Сасюк підкреслює: аферисти зазвичай розбираються у людях, знаходячи їхні слабинки.

«Людина – істота соціальна, тож потреби комунікації та прийняття є базовими, як і безпека. Кожен наш вибір – це своєрідний торг між залишитися в безпеці в так званій «зоні комфорту» чи вийти за її межі, зробивши новий крок. Тобто людина постійно питає себе, довіряти чи не довіряти», - пояснює експертка.

Психологиня Світлана Сасюк

Вона зауважила, що аналіз і прийняття рішень в такі моменти, як і в інші, здійснює префронтальна кора головного мозку, яка «дозріває» десь в районі 22 -25 років. Саме її незрілість є причиною того, що діти частіше стають жертвами злочинців.

«На прийняття рішень у дорослих людей часто впливає «магічне мислення». Це – віра людини у те, що не пов’язані між собою події – причинно пов’язані. Наркотик магічного мислення – це ілюзія контролю та безпеки. Людям хочеться вірити у те, що гроші можна заробити легко. Наприклад, якщо насниться цифра, то треба купувати лотерейний білет. Шахрайства були завжди, зараз вони перекочували в інтернет. А тут працює на шахраїв ще й так званий ефект «ілюзії спальні» – віра в те, що раз фізично я вдома, у чотирьох надійних стінах, то зі мною чи з моєю дитиною нічого не станеться. Але якщо в руках гаджет, ви – не вдома. Ви у «вірті», і там потрібно так само захищатися, як і на вулиці», - підкреслила Світлана Сасюк.

Вона розповіла, що хороші шахраї добре орієнтуються в потребах людини і завжди грають на її «слабких місцях», страхах і спокусах. Треба завжди пам’ятати , що жертвою шахрая може стати кожен.

«Освіченість не рятує на 100%, лишень дає невелику страховку. Основне правило захисту – включати раціональне мислення, не приймати миттєвих рішень на емоціях. В цьому плані в мене особисто ідеально працює правило Скарлет О’Хара: «Я подумаю про це завтра».

Як знизити ризик втратити гроші: поради айтішника

Лідер студії WebMaestro Олександр Слупко на прохання Гал-інфо надав практичні поради, як захистити себе в інтернеті.

Лідер студії WebMaestro Олександр Слупко

  • Виключи геолокацію в Google maps. Якщо хтось роздобуде доступ до твоєї електронної скриньки на gmail, то зможе довідатися безліч інформації: де ти буваєш, коли і якими шляхами пересуваєшся
  • Частіше змінюй пароль до gmail або icloud скриньки. Обов’язково вмикай двохетапну авторизацію, де сайти підтримують таку функцію
  • Не зберігай в браузері інформацію про банківську картку. Якщо ти розраховуєшся в інтернеті, обов’язково контролюй, чи не збереглися в браузері відомості про картку, cvv чи термін її дії
  • Використовуй динамічну зміну cvv. Якщо ти користуєшся карткою monobank, варто включити динамічну зміну cvv, аби вона оновлювалась щопівгодини
  • Використовуй різні паролі. Ніколи не використовуй свій «головний» пароль, особливо якщо реєструєшся на ненадійних сайтах. Придумай інший
  • Ігноруй «ліві» сайти. Не здійснюй оплату на сайтах, які не мають ssl сертифікату - це такий «замочок» біля назви домену сайту
  • Лише післяплата. Коли щось купуєш на сайті вперше, обов’язково вибирай накладений платіж під час доставки товару
  • Вивчай продавця. Перед покупкою в інтернеті обов’язково прочитай відгуки про компанію в Google My Business або хоча б у Google введи назву компанії-продавця та запит «відгуки»
  • Інтернет-картка. Для покупок в інтернеті створи інтернет-картку і закидай туди кошти винятково перед здійсненням покупки

«Якщо ти зробиш ці прості дії, ризик втратити гроші суттєво знизиться. Але завжди потрібно пам’ятати, що рівень безпеки визначається найслабшою ланкою в системі. Тому не варто думати, що нас нереально обманути. Можливо, хтось робить це просто зараз, тільки ми ще про це не здогадуємося», - додав Олександр Слупко.

Що робити, якщо вас таки спіткала халепа

У разі, якщо ви таки стали жертвою шахраїв, необхідно негайно звертатися до правоохоронців. Речниця Головного управління Нацполіції Волині Ольга Бузулук розповіла Гал-інфо: «Якщо людина все ж потрапила на гачок шахрая, треба негайно звернутися до банку і заблокувати картку. Якщо ж шахрайство сталося на платформі оголошень, слід сповістити про це службу підтримки. І, звісно, обов’язково подати онлайн-звернення до кіберполіції або звернутися до найближчого відділення поліції».

Спікерка ГУНП Волині Ольга Бузулук

Своєю чергою, адвокат, кандидат юридичних наук Артур Мартіросян підкреслює, що далеко не завжди постраждалим вдається повернути свої кошти, а до кримінальної відповідальності зловмисників притягують дуже рідко.

«Саме через недоліки у законодавстві і пасивну позицію правоохоронних органів шахрайство стало нормою нашого життя», - переконаний Артур Мартіросян.

Він розповів, що робити, якщо ви переказали кошти зі своєї картки чи надали інформацію аферистам, завдяки чому вони змогли це зробити без вашої участі.

«Відразу скажу: якщо відбулось списання коштів і їх вивели за «межі» банку, де у вас оформлений рахунок – на жаль, нічого вже не вдієш. Проте, якщо кошти навіть списані з вашого рахунку, але ще перебувають на транзитному рахунку вашого банку, то ще можна врятувати ситуацію. Все залежить, наскільки ви швидко зорієнтуєтесь і почнете діяти», - каже адвокат.

Адвокат Артур Мартіросян

За його словами, перш за все треба зупинити процес подальшого переказу коштів. Для цього слід негайно звернутись в ваш банк та повідомити про шахрайство. На підставі цього звернення банк призупинить процес переказу коштів та дасть декілька днів для того, щоб суд арештував їх. Якщо найближчим часом з суду не надійде ухвала про арешт цих коштів, то банк буде вимушений їх переказати далі, тому діяти треба дуже швидко.

«Далі потрібно звернутись в поліцію із заявою про злочин – шахрайство. Якщо поліція швидко відкриє провадження, звернеться до слідчого судді з клопотанням про арешт цих коштів та надасть банку відповідну ухвалу – гроші вдасться заарештувати і повернути.

На жаль, поліція рідко працює оперативно. Дуже часто відомості в ЄРДР не вносяться, постраждалий вимушений оскаржувати дії слідчого, а час спливає. Тут я можу дати тільки таку пораду: відразу звернутись до компетентного адвоката, який правильно складе заяву про злочин, в разі потреби швидко оскаржить бездіяльність поліції до суду та оперативно отримає ухвалу про зобов’язання внести відомості в ЄРДР, а також скаргами зможе простимулювати слідчого швидко провести необхідні дії для арешту рахунку.

На жаль, не завжди вдається отримати необхідні рішення достатньо швидко, а банк, не отримавши відповідної ухвали вчасно, здійснить переказ грошей, і вони будуть втрачені. В такому випадку, можна спробувати подати позов до правоохоронного органу. Якщо в суді вдасться довести, що банк переказав кошти саме завдяки бездіяльності слідчого, то є шанс, що суд стягне цю суму з бюджету. Проте цей процес – складний, коштує дорого, оскільки вимагає кваліфікованого адвоката, і не гарантує позитивного результату», - порадив Артур Мартіросян.

Мирослав Ватащук, для Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ