З ЛКП розрахувалися. А за що?
Понад три місяці львів'яни оплачують квартплату, згідно з умовами договору, який вони підписали (якщо підписали!) зі львівськими комунальними підприємствами (ЛКП), що займаються обслуговуванням будинків. Тепер квартплату визначають індивідуально для кожного будинку. Договірні стосунки мали змінити не тільки ціну за квадратний метр житла, але и, зрозуміло, поліпшити якість обслуговування.
"Пошта" вирішила дослідити, чи справді змінилися стосунки "мешканець - ЛКП". Результати виявились не вельми втішними: оплата подекуди зросла майже вдвічі, а от якість послуг й надалі залишається нарівні "жеківського сервісу". Що цікаво - львів'яни таким станом речей особливо не обурюються, натомість більшість глибоко переконана, що жодних змін на краще не буде, тому сенсу скаржитися немає.
Щоб перевірити на практиці дію договорів, "Пошта" зайшла "погостювати" в типовий дев'ятиповерховий чотирипід'їздний будинок на Сихові за адресою Вернадсько-го,12. Як з'ясувалося пізніше із розмови із Богданом Сир-ваткою, директором ЛКП "Під Зуброю", тицьнувши пальцем у небо, "Пошта" вибрала найпроблемнішу для цього ЛКП будівлю. І ще: у травні, згідно з результатами щомісячного моніторингу, роботу ЛКП
"Під Зуброю" визнано одною з найкращих у місті.
Перше, що привернуло увагу, - некошена трава, власне, розкішні хащі, у яких заховалася непримітна дев'ятиповер-хівка. Романтик сказав би лірично: "І проросла трава забуття на місці, де жила людина...". Натомість прагматик замислився б: "За що я плачу гроші?!".
І справді, щомісяця на прибирання прибудинкової території кожен мешканець будинку платить по ЗО копійок за квадратний метр, назагал 2848 гривень. Та виявляється, що косовиця і обрізання дерев не потрапили до переліку операцій, передбачених поняттям "прибирання прибудинкових територій", а отже, потребують додаткових коштів. Принаймні так пояснив пізніше "Пошті" Богдан Сирватка. Хоча вже наступного дня після візиту журналіста працівники ЛКП траву таки покосили.
Наступний об'єкт огляду -сходові майданчики. Згідно з договором, вологе прибирання приміщень загального призначення здійснюють щоденно, а вологе підмітання сходових майданчиків передбачене тричі на тиждень. За це ЛКП щомісяця отримує 1395 гривень з нашої дев'ятиповерхівки. Та її сходові майданчики чистотою геть Не вразили. Зрештою, картина традиційна для більшості львівських будівель: численні недопалки, рекламне сміття в під'їзді. У ЛКП пояснюють: зарплата двірника донедавна становила 582 гривні і тільки з червня її підвищили до 860-ти. Та, з іншого боку, мешканці платять за певні послуги, а отже, воліли б бачити результат...
Схожа ситуація і з загальним виглядом під'їздів. Майже на кожному поверсі є ділянки з відкритими електромережами. Часом дроти "замасковано" картоном чи шматком дошки. У багатьох вікнах взагалі вибиті шиби... Коли ж "Пошта" наважилася запитати про це Лесю Гапонюк, головного інженера ЛКП "Під Зуброю", то комунальниця обурено запевнила, що скління вікон у будинку цьогоріч точно було...
- Цього року ми дуже багато зробили для будинку: капітальний ремонт покрівлі, замінили частину водопровідної труби, пофарбували двері до Великодня, засклили вікна та інше, - зазначила головний інженер.
До речі, на поточний ремонт і ремонт внутрішніх мереж в договорі є дві цільових статті. Назагал у 12-му будинку на Вернадського на ці потреби мешканці сплачують 1158 і 1329 грн щомісяця.
Натомість до послуг, які оплачуються після виконання (вивезення сміття, наприклад) мешканці не мають суттєвих зауважень. Однак більшість з них так і не збагнули, у чому ж "секрет" договорів, і для чого їх взагалі було підписувати.
- Я уважно прочитала договір і дописала на чистому аркуші в кінці свої зауваження. Мене цікавило, коли у нашому під'їзді зроблять поточний ремонт, і чому підготовка до зими починається власне взимку. Однак двірник, який забирав підписаний договір, сказав, що ці зауваження не братимуть до уваги, бо вони не написані на окремому аркуші, - скаржиться Ядвіга Володимирівна з будинку на Вернадського, 12. При цьому вона зазначає, що жодних змін після підписання договору не зауважила. Хоча й додає, що це вина не тільки ЛКП, але й самих мешканців, які часто не дотримують елементарної чистоти. До прикладу, викидають будівельне сміття через вікна.
Натомість пан Олег взагалі договору не підписував, хоча за квартиру надалі справно платить.
- Я попросив двірника лампочку замінити. Як бачите, в під'їзді й досі темно. Доведеться самому це робити. І так в усьому. Якщо мешканці хочуть побілити під'їзд, то збираються і роблять це. А хто це зробить? Двірник?! А після підписання договору, крім оплати, нічого не зміниться, - впевнений пан Олег.
Дві старші пані обурюються, що довкола будинку все захаращено і навіть посидіти ніде.
- Була гарна лавка, але її зламали якісь хулігани. Просили наших двірників, щоб поставили нову, та наразі не дочекались. Якщо хочеш якусь довідку, то треба платити, а як просиш щось зробити, то нема кому. Писати скарги? До кого писати? Чого?! Ми вже не того віку. За квартиру платимо, щойно квитанції приходять, а як потребуємо сантехніка, "дякуємо" йому за роботу, як і усі, - розказує пані Стефа.
Натомість Богдан Сирватка стверджує, що не останню роль у цьому відіграє постсоціалістична ментальність.
- Робота ЛКП часом є дуже непомітною. Однак, коли вона не робиться, всі відразу відчувають. Та й мешканцям варто з більшою повагою ставитися до чужої роботи. Є будинки, де ми рік тому зробили ремонт, а результат видно й досі. А є такі, де місяць тому робили, і нічого не видно, - розповідає комунальник. - Мешканці чекають, що хтось за них щось зробить, натомість самі не докладають жодних зусиль, щоб навести лад.
Хоча чому мешканці мають робити самі те, за що вони і так платять немалі гроші? Як пояснив Богдан Сирватка, великими ці гроші можна назвати тільки з часткою умовності, бо після сплати всіх поточних платежів залишаються копійки. Наприклад, за червень мешканці будинку майже повністю розрахувалися із ЛКП (більше ніж на 90 %), сплативши 11 367 гривень, якими й оперує підприємство. Зних40%пішло на оплату роботи працівників ЛКП. Решта видатків виглядає так: 14 грн - санстанції за позбавлення від шкідників, 129 грн - аварійній службі, 1804 грн - на вивезення сміття, 1161 грн - на технічне обслуговування ліфтів і 597 грн - за освітлення місць загального користування. Ще 1894 грн перерахували податковій в рахунок сплати ПДВ. У результаті на поточні витрати у будинку: проведення ремонту, купівлю матеріалів, спецодягу та інше - залишилося 990 грн. При цьому пан Сирватка наголосив, що "в будинку нічого не протікає, і все працює справно". Та й після укладення договорів жодних скарг від мешканців цього будинку, за його словами, немає, а рівень проплати за ком-послуги зріс від 70 % до 90 %, тому хвилюватись нічого.
Водночас, як розповів "Пошті" Василь Ріпка, заступник начальника Головного управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, привід для хвилювання все-таки є. За час дії нових договорів між мешканцями кількість скарг на ЛКП збільшилась на третину. З 604-х письмових скарг 164 стосуються незадовільного надання житлово-комунальних послуг, а 33 - багаторічного протікання дахів. Серед найоскаржуваніших ЛКП: "Затишне", "Львівський ліхтар", "Листопадове", "Дім" "Соняшник" та інші. Управління надсилає такі скарги одразу до міського голови, який безпосередньо курирує роботу ЛКП. Показовим є коментар начальника управління житлового господарства Богдана Кальки з цього приводу.
- Звичайно, робота ЛКП не ідеальна, але ми працюємо над виправленням недоліків. Однак говорити про якісь капітальні ремонти за рахунок ЛКП не варто, оскільки вони живуть з оплати за надані послуги. Хоча після зростання тарифів на послуги з прибирання будинків та прибудинкових територій, ми зобов'язали ЛКП ремонтувати сходові майданчики, почистити дворові дощоприймачі. Уклавши угоду, мешканець може не платити за ненадані послуги, подавши акт-претензію, - зазначив Богдан Калька.
Найбільшу надію міська влада покладає не на ЛКП, а на львів'ян, яким пропонують створювати ОСББ та приватні підприємства, які б обслуговували будинки. Зокрема, як розповів "Пошті" Сергій Бабак, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, сьогодні вже є три приватних структури, з якими тривають переговори про передачу будинків на обслуговування. Щоправда, назвати їх пан Бабак чомусь відмовився. До речі, до "пришестя" приватних жеків скептично ставляться й керівники ЛКП. Адже законодавство України не передбачає можливості самостійно встановлювати тарифи за обслуговування будинку і прибудинкових територій, а при нинішніх тарифах надавати такі послуги економічно невигідно.
її То ж, очікувати капітального ремонту будинку від ЛКП справді не варто, однак вимагати бодай поточного, зважаючи на зростання квартплати майже вдвічі, таки треба...
Ірина Залецька
Суб'єктивний Погляд
Андрій Бурий,
юрист Громадського фонду "Право і демократія"
Укладення договорів є номінальною процедурою, адже навіть якщо споживач його не підписав, він все одно зобов'язаний сплачувати за компослуги за новим тарифом. Позитивом договору є те, що споживач чітко бачить перелік послуг, які йому надають, і може це перевірити. Негатив криється не в самому договорі, а в тому, як його дотримують. Щоб змусити ЛКП якісно виконувати всі послуги, по-перше, потрібно підписати договір, залишивши собі один примірник. Якщо ж ні, то на окремому аркуші варто написати протокол розбіжностей, де викласти причини відмови. Протокол потрібно зареєструвати в ЛКП, а якщо у цьому було відмовлено, надіслати керівнику ЛКП рекомендованим листом. Якщо послуги не надають чи надають неналежно, треба написати заяву в ЛКП з вимогою це виправити. Заява теж реєструється в ЛКП, а в разі відмови, надсилається поштою керівнику підприємства. Після цього ЛКП протягом трьох днів має відповідно зреагувати. Якщо після цього нічого не зміниться, необхідно скласти акт-претензію, яку мають підписати двоє незаангажованих осіб або працівник ЛКП. Акт-претензію реєструють у відповідному журналі в ЛКП. І якщо реакції з боку комунальників немає, тоді можна звертатися до суду. До речі, за такі категорії справ судове мито не стягується. При цьому дуже важливо зберігати для суду копії всіх документів, а також квитанцій за доставку кореспонденції. Якщо справа вирішиться на користь мешканця, то суд не тільки зобов'яже ЛКП надати відповідні послуги, а й зменшить квартплату, відмінусувавши з неї послуги, які не отримав споживач. Щоправда, сподіватися на швидкий результат не варто, адже сьогодні суди перевантажені подібними справами. Тому розгляд може тривати, щонайменше, півроку.
Суботня пошта
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ