Слухай онлайн

Бюджет розвитку із «соціальним забарвленням»

Після довгих суперечок з урядом і парламентом Президент Віктор Ющенко все ж таки підписав Державний бюджет на 2007 рік. Якщо говорити про його основні показники, то дохідна частина бюджету встановлена на рівні 147,888 млрд. грн., розхідна – в обсязі 161,819 млрд. грн. Мінімальна заробітна плата закріплена в ньому: з 1 січня 2007 року на рівні 400 грн. на місяць, з 1 липня – 420 грн., а з 1 грудня – 450 грн. Прожитковий мінімум становитиме з 1 січня 492 грн., 501 грн. – з 1 квітня та 510 грн. – з 1 жовтня.
Держбюджет-2007 передбачає повернення кредитів на суму 1,969 млрд. грн. та надання нових у розмірі 3,754 млрд. грн. Дефіцит держбюджету запланований на рівні не більше 15,716 млрд. грн. Граничний обсяг державного внутрішнього боргу станом на 31 грудня 2007 року заплановано на рівні 20,275 млрд. грн. та 1,034 млрд. дол. Водночас приріст зовнішнього боргу дозволено на 7,8% – до 9,891 млрд. дол. Надходження від приватизації державного майна становлять 10 020 430,0 грн.
Не зважаючи на разючі диспропорції з показниками соціальних виплат, зокрема від’ємної різниці між мінімальним прожитковим мінімумом та мінімальною зарплатою, нижчою від нього, більшість експертів називають бюджет-2007 збалансованим.
«Не треба взагалі звертати увагу на цифри, які ілюструють мінімальний прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату, насправді вони є певними базовими індикаторами, через які розраховують певні соціальні стандарти, -- говорить директор Аналітичного агентства «Українська марка» Олександр Олійник. -- Чому не треба звертати на них уваги? А тому, що вони є ефемерними, бо на них неможливо вижити. Крім того, вони є засобом маніпулювання свідомістю людей, який застосовують як урядовці і парламентарі, так і, на жаль, Президент. Диспропорцію між зарплатою та прожитковим мінімумом в Україні намагаються усунути вже 16 років, проте навряд чи це вдасться зробити, так само, як і збільшити ці показники до реального рівня. Збільшення на 15 гривень мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму аж ніяк не змінить ситуації, а владні вертикалі в боротьбі між собою цинічно жонглюють ними тому, що особам, котрі отримують, наприклад 6 тисяч грн. на місяць, неможливо ніколи зрозуміти, що означає для населення 400 грн. В нас діє не європейський, а латиноамериканський варіант розвитку, коли влада, не зважаючи на показову демократичність, є авторитарною. Державу очолює невеличка група дуже багатих людей, є ще так званий середній клас, по українських мірках його теж можна назвати багатим, якого, проте, також дуже мало і живе він переважно у столиці та у великих містах, а всі решта є бідними. Для них середній рівень доходів записано на рівні 200 дол. на місяць, а насправді вони часто навіть і до нього не дотягують. Рівень життя та статки людей, що живуть в Києві, різко відрізняються від того, як живе решта України».
Щодо виконання бюджету, то, за словами Олійника, він не пам’ятає випадку, коли бюджет не було би виконано. «В уряду є завжди можливості внести зміни до бюджету, скоригувати його так, щоб його видаткова та дохідна частини «сходилися». А оскільки уряд та коаліційна парламентська більшість є фактично однією командою, то з затвердженням таких змін навряд чи виникнуть проблеми. Президент, хоч він і фактично позбавлений влади, також зацікавлений в стабільності держави. Ще як джерело стабілізації можна використовувати зовнішні запозичення, як це завжди і робилося. Ця схема досконало відпрацьована владою і функціонуватиме незалежно від того, хто буде міністром фінансів. Найбільша проблема бюджету в тому, що він виконується в ручному режимі – є певні укрупнені статті бюджету, які той, хто при владі, використовує так, як вважає за потрібне, і не завжди на користь тих, хто потребує фінансування. Інша проблема пов’язана з тим, що гроші приходять на фінансування програм запізно – тоді, коли їх неможливо вже освоїти. І це відбувається спеціально для того, щоб продемонструвати, що і програми «в нас є», і гроші «економимо», -- сказав експерт.
 
Щодо залежності місцевих бюджетів від державного, то, за словами Олійника, вплив цей є збалансований. «З одного боку ми маємо субсидії та дотації, розписані по областях, – частина, яку забезпечує держбюджет до місцевих бюджетів. З іншого, ми маємо гроші, що залишаються в місцевій казні. Таким чином досягається певний баланс, але проблема все ж таки є – Україна має авторитарну економічну модель, і більшість податків ідуть до столиці, а потім повертаються у вигляді субсидій. Причому говорити про співмірність цих сум не доводиться», -- говорить Олійник.
На думку директора економічних програм Центру політичних та економічних досліджень ім. Разумкова Василя Юрчишина, бюджет-2007 є збалансованим і таким, що можна виконати. «Катастрофи після прийняття бюджету, яку пророкують деякі політики, не буде, тому що підстав для цього немає. Так, є питання, пов’язані з відновленням спеціальних економічних зон, з відновленням вексельної форми розрахунків та кредитних гарантій. Наскільки прозоро функціонуватимуть СЕЗи, залежить в першу чергу від державного контролю, також обмежено вексельні форми розрахунків, інше. Щодо соціальних питань, то, на мою думку, вони не мають бути прописані в бюджеті, тому що це питання соціальної політики, а бюджет є суто фінансовим документом», -- сказав в коментарі «Гал-info» Василь Юрчишин.
Крім проблем, пов’язаних суто з контролем за виконанням бюджету, експерти бачать загрозу з реалізацією бюджету в діях опозиції, яка може використати прорахунки уряду, який розробив бюджет. 
За оцінкою директора економічних програм Національного інституту стратегічних досліджень (Київ) Ярослава Жаліла, бюджет є таким, що поєднав соціальну складову та бюджетний розвиток. «Назвати його повністю соціальним не можна – показники росту соціальних видатків значно нижчі, аніж в попередні роки, але водночас фінансування соціальної сфери збільшено, підвищено економічні показники та фінансування витрат розвитку. Якщо брати до уваги бюджет після першого читання, то він був більш прагматичним бюджетом, але під тиском Президента він набув соціального забарвлення», -- сказав в коментарі «Гал- info» Ярослав Жаліло.
Щодо реалізації бюджету, то, на думку експерта, ризики його виконання закладені в дохідній частині, та частині, що відповідає за розвиток. «Виконання бюджету забезпечують виконання дохідної та видаткової частини бюджету. В дохідній частині, думаю, не виникне проблем з макроекономічним прогнозуванням, тому передумов для невиконання дохідної частини бюджету не буде, хоча є політичний ризик, пов'язаний з можливістю виникнення нестабільної політичної ситуації. У видатковій частині ризиків виконання бюджету я не бачу, крім його частини, що відповідає за розвиток. Тут ще потрібно конкретно розробляти інвестиційні проекти, конкретні механізми їх реалізації тощо, а наразі є лише узагальнення. Ще є ризик деструктивної діяльності з боку опозиції – їй будь-яке погіршення економічної ситуації «грає на руку», і тому опозиція може сама створювати прецеденти, наприклад підбурюючи народ блокувати в той чи інший спосіб рішення щодо видаткової частини бюджету», -- сказав експерт.
 
Валентин Концевич
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...