Українсько-польська угода про малий прикордонний рух може запрацювати з вересня
Посол Польщі в Україні Яцек Ключковський, 55 років, не вважає, що Україна має критичні проблеми з підготовкою до проведення футбольного чемпіонату Євро-2012.
У чому полягає ідея Східного партнерства, яке запропонували Польща і Швеція для Євросоюзу?
— Ми вважаємо, що є потреба в побудові нових інструментів співпраці Євросоюзу з його східними сусідами, зокрема й фінансових. Тоді можна буде вирішувати конкретні питання щодо транскордонної співпраці, візового режиму. Все це недостатньо розвинуто в рамках Європейської політики сусідства. Вже у бюджет ЄС на 2013–2019 роки хочемо закласти серйозні фінансові й організаційні інструменти підтримки Східного партнерства.
Чи стосується це якимось чином перспектив членства в ЄС?
— Ні, але метою Східного партнерства є підготовка до кандидатства в ЄС. Йдеться про політичну сторону справи, офіційний статус. Лише про практичні речі й розширення фінансових можливостей співпраці.
Чи можуть перспективи членства України в ЄС бути зафіксовані в майбутній посиленій угоді між ЄС та Україною, переговори щодо підготовки якої тривають?
— Єврокомісія має чіткий мандат на проведення переговорів з боку Ради ЄС, тобто країн-членів. Там про перспективи членства не йдеться. Проте важливим буде вересневий саміт ЄС-Україна, який відбудеться в Авіано. Франція як головуюча в Союзі може виступити з новими ініціативами щодо термінів підписання угоди та її змісту, новими ідеями, які могли розвинути б відносини України та ЄС.
Які шанси України приєднатися у грудні до Плану дій з набуття членства в НАТО?
— Шанси є. Звісно, не всі країни НАТО визначилися зі своєю позицією, але на минулому саміті Альянсу в Будапешті зроблено крок уперед. Треба дивитися і на ситуацію в Україні. У будь-якій країні можуть бути політичні кризи, дострокові вибори чи зміни уряду. Але головне, щоб усе відбувалося в межах Конституції і законів. Важливо також, щоб позиція головних опозиційних сил щодо євроатлантичної інтеграції була ближчою до позиції урядової коаліції. Бо ніхто не прийматиме в НАТО чи пропонуватиме План дій з набуття членства половині України чи її політикуму. Має бути така ситуація, за якої це було б запропоноване всій країні.
Для України найбільшою проблемою виглядає ситуація з аеропортами
Але ж Партія регіонів навряд чи, принаймні до грудня, змінить свою позицію щодо НАТО...
— Євроатлантична спільнота бажає почути більш узгоджену позицію щодо міжнародної безпеки. Це не значить, що всі повинні говорити в унісон. Але має бути спільне бачення питань міжнародної й безпекової політики. Раніше Віктор Янукович висловлювався за те, щоб Україна вже 2008 року була в НАТО. Зараз ми також чуємо від керівництва Партії регіонів, що вони за поглиблені стосунки з Альянсом, розширення співпраці. В Україні має бути діалог усіх політичних сил щодо безпекової політики. І прихильників вступу до НАТО має бути принаймні більше, ніж противників. Ніхто не може примусити українців вступити до Альянсу. Це має бути рішення самої України.
Коли може набути чинності Угода про малий прикордонний рух між Польщею та Україною?
— Маємо провести ще один раунд переговорів. Адже є зауваження до вже підписаного документа з боку Європейської Комісії. Вона наполягає на зменшенні прикордонної зони, на яку поширюватиметься дія угоди, з 50 до 30 кілометрів. З українською стороною маємо розуміння щодо змін тексту угоди, але треба пройти всі офіційні процедури — ухвалити урядові рішення, потім ратифікацію в парламентах. Польща планує бути готовою до реалізації угоди на 1 вересня. Крім пов’язаних з угодою процедурних питань, маємо багато іншої роботи — треба підготувати належним чином генконсульства у Львові та Луцьку, вирішити певні проблеми на пунктах перетину кордону.
Чи є критичною, як про це часом говорять, ситуація з підготовки України до проведення Євро-2012?
— Не думаю. Для України найбільшою проблемою виглядає ситуація з аеропортами. Справа просувається повільно, є неузгодженості між Міністерством транспорту і зв’язку та іншими структурами щодо статусу летовищ. Ще є проблема пошуку коштів на інфраструктуру, адже вкладені кошти швидко не повертаються. Та, думаю, це можна вирішити. Торік у вересні була зустріч представників УЕФА із представниками польського й українського урядів. Ми представили графік виконання робіт і з нього не випали. Все йде як треба.
Тобто розмови про те, що, наприклад, Польща може провести чемпіонат не з Україною, а з Німеччиною, є передчасними?
— Вони є цілком необґрунтованими. УЕФА дала право проведення Євро-2012 Україні й Польщі, й ніхто інший отримати його не може. Не розумію, звідки взагалі беруться такі заяви. Це на фоні того, що в Україні вже завершили роботи над стадіонами в Донецьку та Дніпропетровську, що прогрес є очевидним.
Але якщо постежити за дискусією між причетними до проведення Євро-2012 українськими чиновниками, то таки може виникнути відчуття критичності ситуації...
— Я ж не кажу, що все гаразд! Слід заохотити всі структури до інтенсивнішої роботи. Можливо, там не все іде, як хотілося б УЕФА. Зрештою, функція цієї організації й полягає в тому, щоб нас мобілізувати. Але ми працюємо, і серйозних запізнень я не бачу. Навіть якщо проблемою для України є аеропорти й готелі — і те, й інше вже існує. У разі незадовільної підготовки може менше приїхати вболівальників, бізнес заробить менше грошей. Але загрозою для проведення чемпіонату це не є. Думаю, тут має місце якась цілеспрямована кампанія — постійно говорити, що ми погано готуємося. Ну хіба ж відкриттям є те, що УЕФА не погодиться на проведення фіналу в Києві на ”Олімпійському”, якщо його не реконструюють? І є ж запевнення українських урядових, міських та спортивних структур в тому, що це буде зроблено. Тому про заміну України як партнера для Польщі не може бути й мови. Зрештою, втратила б Євро-2012 Україна — втратила б і Польща. Але для цього немає жодних причин.
Анатолій МАРЦИНОВСЬКИЙ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ