На хуторі Дуб, що в Сокальському районі на Львівщині, вже майже півроку незаконно діє піщаний кар’єр. Доведені до відчаю селяни готові вдатися до радикальних дій.
На хуторі Дуб всього 24 будинки і 65 жителів. Дізнавшись про приїзд журналіста, більшість з них покидали домашні справи і вийшли на стихійний мітинг протест ...
Кар'єр замість ставка
... Люди зібралися на околиці Дуба і гудуть, як розтривожений вулик. Вся увага звернена на виритий за кілька десятків метрів від житлових будинків котлован. З усіх боків лунають вигуки обурення.
– Ви тільки гляньте на цей «пейзаж», – звертається до мене чоловік у засмальцьованій куфайці. – Тут же неозброєний поглядом видно, що біля хутора викопали і розробляють піщаний кар'єр. Проте ні міліція, ні прокуратура в упор нічого не помічають.
– А чим покривають це беззаконня? .. – вклинюється в розмову молода жінка. – Це ж безмежний цинізм. Нібито на цьому місці йде облаштування ставка для рибництва ...
Далі дізнаюся, що незаконний видобуток піску триває вже майже півроку і обсяги його постійно зростають. Що промисел цей організував хутірської фермер Сергій Прохорович, якому депутати Реклинецької сільської ради (хутір Дуб входить до її складу) надали дозвіл на будівництво системи рибогосподарських ставків.
Заручники піщаного дерибану
– Вся ця історія почалася в 2007 році, – розповідає працівниця місцевої меблевої фабрики Оксана Мельник. – Жителі хутора дали письмову згоду на те, щоб Реклинецька сільрада виділила Сергію Прохоровичу під будівництво ставка три гектари землі. Однак Прохорович, схиливши на свій бік депутатів, отримав 10 гектарів землі – у двох масивах. Причому одна з цих земельних ділянок завжди слугувала пасовищем, до речі, єдиним на хуторі. А потім під виглядом облаштування ставка почали розробку піщаного кар'єру. Без дозволу знято родючий шар грунту, налагоджено завантаження та вивезення піску. Намази з піском останнім часом снують біля хутора і в день і вночі.
– Для місцевих жителів видобуток піску став справжнім жахом, – каже пенсіонер, колишній шахтар Михайло Васько. – По-перше, при найменшому подиху вітру біля будинків починаються просто-таки піщані бурі. По-друге, руйнується і без того розбита дорога. Якщо потік вантажівок не зупинити, невдовзі до нашого хутора можна буде дістатися хіба що гелікоптером. Це при тому, що значна частина його мешканців – літні, хворі люди, Досить часто трапляються ситуації, коли вони потребують невідкладної «швидкої допомоги». По-третє, є реальне побоювання того, що з розширенням і поглибленням кар'єра у людей в криницях почне зникати вода. Днями я висловив цю стурбованість горе-фермеру. У відповідь почув: «Нічого страшного - викопаєш собі свердловину ...».
– Ще один ставок Прохорович збирається «рити» у безпосередній близькості від мого будинку, – говорить Марія Федорусь, мати п'ятьох дітей. – У тому місці також є жовтий будівельний пісок, тому котлован, швидше за все, буде облаштовуватися під кар'єр. Фахівці, з якими я консультувалася, стверджують, що якщо це відбудеться, мій будинок почне просідати й руйнуватися.
Про що розповів екс-сільський голова
З нелегальним видобутком піску на хуторі Дуб найактивніше бореться екс-голова Реклинецької сільради Петро Куцин. Щоб закрити кар'єр, Петро Григорович звертався до голови Сокальської РДА, в районну міліцію, прокуратуру, управління Держкомзему. Але все закінчилося лише імітацією перевірок, ніяких конкретних заходів щодо зупинення незаконної розробки кар'єра державні органи не вжили.
Вельми характерним в цьому плані виглядає розслідування, проведене сокальською міліцією. Замість того, щоб виїхати на хутір Дуб і застати піщаних браконьєрів за роботою (спіймати на гарячому і все задокументувати), правоохоронці обмежилися вивченням рішень Реклинецької сільради (що стосуються виділення земельних ділянок фермерському господарству Сергія Прохоровича). І прийшли до висновку, що в діях фермера «відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр) ».
– Я особисто вважаю, що ставкове господарство – це із самого початку був привід для видобування піску, – каже Петро Куцин. – Хоча б тому, що «під ставки» фермер вибрав територію, яка є на висоті 10-16 метрів над рівнем річки. При цьому не допрацював робочий проект будівництва водойм. Зокрема, не передбачив місця для складування родючого грунту, не погодив в місцевій раді, як він буде використовуватися, не провів розрахунок водозабезпеченості ставків.
– Сам за себе говорить і такий факт: фермерське господарство Сергія Прохоровича існує з 1992 року і весь цей час є нерентабельним, – продовжує Петро Григорович. – 29 гектарів землі, які були виділені під його організацію, давно не обробляються і заросли бур'янами. Але, незважаючи на це, депутати Реклинецької сільради дають фермеру дозвіл ще на 10 гектарів землі. Під явно сумнівний проект. Хто насправді стоїть за цією затією, а в цей час покриває незаконний видобуток піску, правоохоронці, на жаль, з'ясовувати не квапляться.
Що зупинить «піщаних» комерсантів
Нахабство і безкарність, з якою заробляють бариші «пісочні» комерсанти, спонукала місцевих жителів до активних дій. Селяни провели загальні збори (на яких вирішили «запропонувати фермеру Прохоровичу С.М. відмовитися від фермерського господарства» і склали масові скарги і звернення до органів місцевої влади), почали долучати ЗМІ, зібрали з кожного дому по 150 гривень і подали на горе-фермера до суду. І нині йде підготовка до пікетування районної міліції та прокуратури, готуються звернення до органів обласної державної влади. Відступати селяни не мають наміру. На хуторі Дуб їм жити…
Віктор Корнієнко
Фото - mir-stroyka.ru