На дворі липень, а отже ранки родини Гуринів бадьорі та чорничні! Ранній підйом і годинна прогулянка до лісу – саме так розпочинається день, коли настає сезон чорниць.
Для нашого Полісся ліс став щедрим годувальником, адже завдяки йому бюджети місцевих сімей суттєво поповнюються. За сезон один збиральник, в середньому, може здати ягід на 5-6 тисяч гривень чи й більше. Але для цього потрібна неабияка витримка і сили. На виручені гроші купують різне: від шкільної канцеляріїї до побутової техніки.
Родина Гуринів – збирачі зі стажем. Уже виробили свою технологію збору цих цілющих ягід, знають хороші місця та активно залучають дітей до цієї, хоч і нелегкої, проте захопливої праці.
«Прокидаємося ми близько 6 ранку, доки нема спеки. Їдемо з села Грузятин Луцького району до лісу десь з годину, кілометрів десять в одну сторону. Це нічого, адже наші міцні коні швидко домчать до вказаного місця. Ми їздимо всією сім'єю: мама з татом, брат і я. Наша меншенька сестричка Іринка, якій 6 років, залишається вдома і чекає гостинців від зайчика. Хоча один раз їздила з нами і назбирала на 45 гривень. Це був її перший заробіток.
На початку сезону, коли чорниць ще багато, можна назбирати від 20 до 35 літрів. Звичайно, спершу, ціна невисока, але потім відчутно підвищується, від 45 до 75 гривень за кілограм.
Збираємо чорниці у малі відерця, тоді висипаємо у великі. Так зручніше. Останні роки багато лісів вирубують, тому важко зорієнтуватися. А хороші місця запорука хорошого заробітку. Частину здаємо, а решту – заготовляємо на зиму: варимо варення і джем, заморожуємо. Також полюбляємо ліпити вареники з чорницям», - розповідає старша донька сімейства Гуринів Юлія.
Дівчина каже, що, зазвичай, за ягодами покупці приїжджають у ліс. Час від часу по декілька машин.
«Приймають в частині лісу, яка називається «Грибок». Щодо заробітку – то буває по-різному. Може бути і триста гривень, а може – півтори тисячі. Два-три роки тому збирали до 6 вечора, а зараз – о 12.00-13.00 вже вдома, бо потрібно доглядати за худобою», - каже Юлія.
Бабуся дівчини - Галина Іванівна, розповідає, що раніше і зібрати, і здати чорницю було набагато важче.
«Колись до лісу за ягодами ходили пішки. А це - немалий шлях, близько 15 кілометрів туди і стільки ж назад. Потім ще везли продавати у Рожище. Інколи й могли 2 рази ходити на день, тоді збирали ще у великі дерев'яні коробки, а зараз у відра», - розповідає пані Галина.
Юля додає, що від комфортних умов праці безпосередньо залежить і результат збору.
«Шкіру обробляємо спеціальними засобами від комарів або одеколоном, проте стовідсотково нічого не допомагає. Коли похмуро, то комарів немає, а коли спекотно, то допікають і комарі, і ґедзі - часто не дають навіть збирати, засипають очі», - розповідає Юлія.
Звісно, чорниця – це чорне золото волинських лісів. Вона містить багато антиоксидантів, вживaння цієї ягоди допомaгaє зберегти хорошу пaм'ять і гострий зір, зміцнює серцево-судинну систему, протидіє інфекційним захворюванням і допомагає позбавитися від зайвої ваги. Чорниця має протизапальну, протигнильну, сечогінну, жовчогінну і терпку дію. До речі, лікувальними вважаються не лише ягоди, а й пагони. Відвар з листя викорстовують при лікуванні опіків і виразок, стоматитів і гінгівітів. Також варто зазначити, що чорниця відноситься до дуже хороших медоносів, що дає багато нектару. За один день бджоли збирають до 2,5 кг меду на вулик, медопродуктивність від 30 до 80 кг з 1 гектару. Чорничний мед прозорий, ароматний, має лікувальні й дієтичні властивості.
Цікаво, що пілоти під час Другої світової війни вживали джем із чорниці з метою покращення зору вночі. Звісно, джем не містить такої кількості корисних речовин, як свіжа ягода, проте чорниці – це «вітамінна бомба». Приміром 100 грамів свіжих ягід містять лише 43 калорії, але має 4.6 грама клітковини, 16% добової потреб у вітаміні С та 12% добової потреби вітаміну Е. Ягоди чорниці – це не просто їжа, а функціональна їжа, тобто така, що допомагає знизити ризики чи полегшити перебіг певних захворювань.
Волинські лісівники кажуть, що чорниці в області вистачає всім охочим. Дозволені об’єми заготівлі, тобто встановлені ліміти, щоб збір був без шкоди для природи, є досить великим – в межах 4 тисяч тонн. Заготовляється зазвичай – лише чверть.
Зараз в області активно працюють консервні цехи у Ківерцях, Колках, Маневичах, Цумані, Любешові, що заготовляють найрізноманітнішу лісову продукцію, зокрема ягоди чорнці. Вони починають свою роботу весною, коли йде заготівля березового соку.
Також волинян попереджaють про заборону збирання ягiд гребінками. Оскільки при використанні гребінки підривається коренева система, яка відновлюється лише через п’ять років. Якщо збирати гребінками щороку, то ягідник пропаде.
Рейдові бригади лісівників проводять патрулювання, при виявлені збирачів із гребінками складають протоколи про адміністративні порушення. Згідно зі статею 67 Адміністративного кодексу, за порушення при заготівлі другорядних лісових матеріалів штраф становить 51 гривню.
До речі, людям, які заготовляють гриби, ягоди, лікарські рослини, горіхи та інші дар лісу для власних потреб, дозволів не потрібно. Збір для власного споживання у державних лісах безкоштовний.
А для тих, хто займається збором ягід у більших масштабах, є правила. Попередньо необхідно звернутися у місцевий лісгосп, щоб отримати лісовий квиток. Дозвіл видається на заготівлю певної кількості ягоди та період прийому. Щоб отримати його, необхідно сплатити встановлені податки. Надходження коштів від сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів будуть спрямовані на рахунки місцевих рад та рахунки лісогосподарських підприємств.
Вечоріє, родина Гуринів рушає додому. Втомлені, але щасливі. Сьогодні попрацювали на славу. Багата наша Волинь на щедрі ліси і на роботящих людей.
Анна Панафідіна, для Гал-інфо
