Національна валюта на міжбанку та на готівковому ринках дещо укріпилася, але, як переконані спеціалісти «Публічного аудиту», уже після виборів проявляться фактори, які матимуть значний тиск на гривню.
«З-поміж іншого, тривають виплати гарантованих сум вкладникам «Деталь банку», і це є одним із суттєвих факторів. Проте маємо й інші важливі сигнали. Так, Україну покинула місія МВФ та перенесла вирішення питання про надання чергового траншу фінансової допомоги на невизначений строк, а це мінус $ 1,7 млрд для міжнародних резервів на кінець року. Ймовірно, Парламент не запрацює цього року, і, відповідно, пакети законопроектів, спрямованих на реформування країни, які вимагає МВФ (Податкова реформа, бюджет, реформа соціальної та пенсійної сфер, Конституційні зміни), ухвалені не будуть», – говорить заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
Крім того, за його словами, залишається відкритим питання щодо виплати $ 3 млрд боргу Росії, і можливо їх доведеться брати саме з золотовалютних резервів. Адже від’їзд МВФ із України, відтермінування моменту розгляду питання про надання чергового траншу кредиту вже не те, що наштовхує, а красномовно свідчить, що Україна втрачає підтримку європейських партнерів.
«$ 18 планових мільярдів міжнародних резервів – утопія. Відповідно, норматив забезпечення трьох місяців імпорту, визначений МВФ, не виконується – як наслідок, за відсутності зовнішніх вливань тиск на гривню зростатиме», – прогнозує незалежний аудитор.
Тож, за його словами, цілком ймовірно, що на кінець року Україна вийде з $ 9–10 млрд золотовалютних запасів та провалом із виконання програми співпраці на стадіях як макроекономічної ситуації, так і реформування державного сектору економіки.
Тиск на платіжний баланс на сьогодні частково нівелюється за рахунок обмежень Нацбанку, які діють на міжбанківському валютному ринку для імпортерів та експортерів, а скорочення обсягу операцій свідчить про катастрофічний спад ділової та підприємницької активності. Так, за даними регулятора, обсяг операцій із безготівковою валютою на міжбанку протягом вересня 2015 року становив $ 12 млрд, тоді як рік тому в цей же період – $ 15,3 млрд. Для порівняння, у 2013 році такий показник становив $ 49 млрд.
«НБУ хизується, що українці почали більше продавати валюти, ніж купувати. Проте цей показник відображає динаміки фінансового забезпечення населення, яке вкладало заощадження в іноземну валюту, а тепер вимушене для прожиття її продавати. Крім цього, розрив у сумах дає приблизне уявлення про те, який обсяг операцій з валютою, у порівнянні навіть з минулим роком, перейшов на чорний ринок», – вказує Вігірінський.
Протягом вересня цього року українці продали банкам $ 214,5 млн, а купили – $ 47,6 млн. У вересні минулого року показники були такими: $ 276,2 млн та $ 540,8 млн відповідно; у вересні 2013 року – $ 1,411 млрд та $ 1,411 млрд відповідно.
«Тому доводиться не поділяти амбітні плани Уряду вийти на невелике зростання ВВП вже в IV кварталі цього року та стабілізувати курс гривні. Тим більше, що за дослідженням «Публічного аудиту» зниження ВВП прогнозується до рівня 35%», – резюмує він.
