23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВД, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця.
Полковник Армії УНР, командант УВО Євген Коновалець - один із ідеологів українського націоналізму. Також він очолював Провід українських націоналістів та став першим головою ОУН.
У 1920-х роках він пережив кілька невдалих замахів на своє життя. Полковника намагалися усунути різні агенти радянських спецслужб. У 1933 році в Москві почали розробляти нову спецоперацію з убивства Євгена під кодовою назвою «Ставка». Підготовку цього замаху особисто контролював диктатор Йосип Сталін. Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов (псевдо «Павлусь Валюх»). Відтак, усі доповіді він робив особисто Сталіну.
23 травня 1938 року Євгена Коновальця убили у Роттердамі. Для реалізації замаху Судоплатов, який згодом став генералом КДБ, увійшов у довіру до Коновальця. Він переконав полковника, що в СРСР є підпілля.
“Цукерки для Коновальця” – вбивство Провідника ОУН в Роттердамі
Судоплатов передав, начебто, подарунок від друзів, коробку цукерок з українським орнаментом. Там була вибухівка.
Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк, розташованому у нідерландському Роттердамі.
Довідка:
Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня 1891 року в родині директора місцевої народної школи Михайла Коновальця і вчительки Марії Сороки з роду Венгриновських. Дідусь Євгена о. Михайло і прадід о. Скоробагатий були в селі Зашкові греко-католицькими священиками. Дотепер, як пам’ять про ті часи, шумлять листям перед родинним будинком розлогі столітні дуби, посаджені батьком Є. Коновальця на честь своїх трьох синів Євгена, Степана та Мирона.
Після здобуття початкової освіти та успішного закінчення Львівської академічної гімназії Є. Коновалець вступив на правничий факультет Львівського університету. Великий вплив на формування його світогляду мала діяльність у „Просвіті“, студентських організаціях, керівництво молодіжним відділенням Національно-демократичної партії, а також твори Т. Шевченка, М. Міхновського, знайомство з Д. Донцовим. У 1912 році Коновальця покликано на військову службу до австрійської армії. Він як студент провчився один рік у старшинській школі у Львові й у чині четаря повернувся на навчання до Львівського університету. Вибух Першої світової війни 1914 року перекреслив можливість отримати диплом доктора права — Є. Коновальця мобілізували до австрійської армії. Наприкінці квітня 1915 року він уже брав участь у героїчному бою за гору Маківку, під час якого потрапив у російський полон. Перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру біля Царицина (нині Волгоград). У вересні 1917 року прибув до Києва, де в жовтні — листопаді того самого року спільно з Р. Дашкевичем сформував Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, який багато разів відігравав вирішальну роль у найскладніші часи української державності.
Поразка національно-визвольних змагань 1917—1920 років змусила січове стрілецтво під проводом Коновальця перейти до підпільної боротьби за незалежність України. Наприкінці липня 1920 р. полковник Є. Коновалець створив Українську Військову Організацію (УВО), основою якої стали члени комендантського складу Корпусу Січових Стрільців. УВО розгорнула непримиренну боротьбу проти представників польської влади на українських землях, заклала підвалини створення фундаменту українських патріотичних громадських організацій „Просвіти“, „Рідної школи“, товариств „Сокіл“, „Січ“, „Пласт“.
Наслідком діяльності УВО став перший Конгрес Українських Націоналістів, який відбувся упродовж 29 січня — 3 лютого 1929 року у Відні. На ньому було створено Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Головою Проводу обрали Євгена Коновальця.
Євген Коновалець був убитий більшовицьким агентом 23 травня 1938 року в Роттердамі.
