Розмова з виконавчим директором Львівської асоціації розвитку туризму (ЛАРТ) Андрієм Мацелюхом.
- Пане Мацелюх, на цьогорічному Ярмарку інвестицій та нерухомості було представлено 16 інвестиційних проектів у галузі туризму, 7 з яких є новинками. Які з цих проектів, на Вашу думку, є найцікавішими для інвестора?
- Якщо торкатися нових проектів, то це - проект будівництва гірськолижного витягу та розвиток туристичної інфраструктури на горі Кічера, створення в Нагуєвичах меморіального парку «Шлях великого Каменяра», створення туристичного продукту «Тустань» - відновлення наскельного міста-фортеці, пам’ятки архітектури 9-13 століття в селі Урич (Сколівський район), проекти розбудови туристичної інфраструктури Олеського, Золочівського, Підгорецького та Свіржського замків, а також будівництво у Львові українсько-польського туристично-інформаційного центру. Крім цього, на Ярмарку інвестицій представлено 9 проектів ще з минулого року. Я вважаю, що кожен з представлених проектів – як нових, так і старих – заслуговує на увагу інвестора, але мені хотілось би виокремити серед них проекти замків «Золотої підкови», тобто реставрації Олеського, Підгорецького та Золочівського замків. Ми очікуємо інвестора, завдяки якому змогли би представити їх на гідному європейському рівні, що дозволило б області заманити багато туристів. Наразі там тривають реставраційні роботи, але існує ще дуже багато недоробок, зокрема по Підгорецькому замку.
- У минулому році дуже багато говорилось про Підгорецький замок – був проект здачі замку та прилеглих до нього територій в оренду під створення бізнес-центру європейського зразка. Потім замком зацікавився Президент Ющенко, який начебто хотів зробити там свою резиденцію. Якийсь з цих інвестпроектів почав діяти?
- На жаль, з цим є проблеми. Можу сказати, що з фінансуванням реставрації є великі проблеми, і наразі замок для туристів є закритим. Тривалий час в приміщенні замку знаходився туберкульозний диспансер, крім того, зараз там проводять ремонтні роботи, тому наразі там існує небезпека зашкодити здоров’ю.
- Скільки зараз на Львівщині працює туроператорів, зорієнтованих на в’їзний туризм?
- Наразі на Львівщині працює близько 170 туроператорів та турагентів. Левова частка їх, звичайно, є у місті Львові – 140 фірм. І лише невелика частка з них займається в’їзним туризмом. Річ у тім, що в’їзний туризм є важкою і невдячною справою. Цей бізнес має дуже багато ризиків при формуванні програми, та і взагалі тут є набагато більше роботи, ніж у тих, хто обслуговує виїзний туризм. Чесно кажучи, більшість фірм, що колись займалися в’їзним туризмом, перепрофілювалася на виїзний туризм. Але в’їзний туризм не щез, просто фірми стали об’єднувати два види туризму. Це нормально для ринку, і не можна тут говорити про те, хто робить свою справу краще, хто гірше – всім треба виживати і давати якось раду.
Але, очевидно, необхідно, щоб кількість фірм, які би займались в’їзним туризмом збільшувалася і в цьому має сприяти Львівська обласна адміністрація та міськрада. Для підприємств, які займаються туризмом, має бути створений особливий пільговий режим, повинна бути державна політика щодо спрощення перетину державних кордонів іноземними туристами. Крім того, йдеться про покращення рівня сервісу на кордоні, а також самих доріг, якими вони будуть їздити, – туристи не захочуть їздити нашими поганими дорогами. Тут роботи – непочатий край. Ще один немаловажний аспект – рекламна кампанія туристичних можливостей Львівщини, яку просто не потягнути нашим туристичним фірмам, які займаються в’їзним туризмом. Це має бути централізований вклад держави в «розкрутку» Львівщини. Тому в’їзний туризм - це є важливий бізнес.
- Скільки коштує зараз відкрити такий бізнес, маю на увазі ліцензію?
- Останніх, «найсвіжіших» цифр я не знаю, знаю за минулий рік. Тоді стати туроператором коштувало 20 тисяч євро, і це була не ліцензія - таку суму треба було внести в стабілізаційний фонд, який буде гарантувати покриття ризиків. Щодо ліцензії, то я не знаю, скільки вона коштує. До функцій Асоціації розвитку туризму Львівщини входить промоція та розвиток туристичної інфраструктури, підготовка кадрів для туристичної Львівщини.
- Чи це не завелика сума для стабілізаційного фонду? Адже така сума відлякуватиме тих, хто захоче займатись в’їзним туризмом?
- Звичайно. Якщо говорити про в’їзний туризм, то треба говорити про розвиток сільського «зеленого» туризму. Саме в цьому я бачу перспективу. Власники, приймаючи людей у своїх агросадибах, не повинні реєструватися ні як туроператори, ні як турагентства. Все, що від них треба, - зареєструватися в органах місцевої влади, що вони займаються таким видом бізнесу. Ті люди, які будуть гуртуватися довкола сіл чи якихось пам’ятних місць, будуть створювати свій власний туристичний продукт і отримуватимуть досить високий зиск у сезон. В такому плані зараз починає стрімко розвиватися Сколівщина, Самбірщина, Моршин.
Зараз треба навчити тих людей, що живуть в селах, побачити те, що в них є унікального і навчити їх промоції цього, і тоді вони стануть приймати туристів. Інвестиції в цю справу будуть дуже швидко окупними, адже для розвитку зеленого туризму не потрібно будувати п’ятизіркові готелі, а достатньо натурального господарства.
- Наскільки такі заходи, як святкування 750-ї річниці Львова, є привабливими для туристів?
- 750-річчя Львова було одним з найцікавіших, найнасиченіших явищ, що відбувалися цього року. Для Львова буде дуже добре, якщо подібні заходи будуть проводитись частіше. Можливо, не на такому помпезному рівні, але треба старатися тримати таку планку, бо чим більше буде таких фестивалів, тим краще. Дуже важливо, щоб вони були передбачені, щоб ми вже в кінці року могли розробити план заходів на наступний рік і розкручувати такі події через веб-сайти, робити під них турпрограми. Крім того, для нас дуже важливо, щоб цілий рік працював Оперний та театр Заньковецької. В Європі передбачені всі заходи на рік наперед, а в нас – максимум на місяць, а є люди, які спеціально приїжджають подивитися та послухати виконавця, приїхати та подивитися, як, наприклад, виконують «Аїду» у Вероні і як її виконують у Львові. Це нормально.
- Було багато прорахунків, допущених організаторами святкування 750-річчя. Люди скаржилися на те, що неможливо було побачити, наприклад, середньовічні бої у Шевченківському гаї, або виступ оркестру Бреґовіча. А розрекламоване світлове шоу Герта Гоффа люди сподівались побачити зовсім іншим. Як такі речі вплинуть на імідж Львова?
- Основне в туризмі – це те, що інформація має бути відкритою, відвертою, передбачуваною і максимально достовірною, адже турист сподівається побачити те, що йому обіцяють. І тому не можна займатися всяким прикрашанням. Я розумію, що хочеться показати якнайкраще, що емоції деколи захоплюють організаторів, але я сподіваюсь, що негатив на тому закінчиться. В туризмі, як у будь-якому іншому бізнесі, свідоме обдурювання клієнтів не пробачається.
- Чи хтось підраховував, скільки приблизно побувало на святкуванні ювілею міста людей і скільки приблизно вони могли лишити тут грошей?
- На святкування 750-річчя Львова у нас побувало близько мільйона туристів. За нашими приблизними розрахунками, 5 років тому середньостатистичний турист лишав у Львові 40 доларів, 3 роки тому - 70, а зараз – понад 100-200. Причому тут деколи більше коштів залишають туристи зі сходу України і росіяни, аніж туристи із Західної Європи. Це пояснюється тим, що для людей зі сходу Львів є цілковито західним містом, тож вони готові тут залишати гроші. І цим не можна нехтувати, навпаки, це треба поглиблювати. Головне, щоб гроші йшли в міський бюджет, а не йшли в Київ, а з Києва потім сюди перекидали копійчини. Крім того, мають бути створені фонди на розвиток туризму. Таких зараз немає. Ще треба дати преференції готелям, ресторанам, туристичним фірмам, які займаються молодіжним та дитячим туризмом, з тим, щоб вони мали старт розвитку, але, знову ж таки, ці гроші мають залишатися у Львові, бо хоч турист багато тут і лишає, але гроші тут не залишаються. Це основна проблема розбудови Львівщини, як туристичної столиці.
- Крім туристів зі сходу України, хто відвідує Львівщину, і яке їхнє враження від Львова?
- Основна маса закордонних туристів у нас з Польщі (23%), Росії (15%), США (8%), Канади (7%), Німеччини (7%), Бельгії (6%) та Австрії (4%). 60 відсотків іноземців приїжджає до Львова з туристичною метою, 20 відсотків – по бізнесових справах і 20 відсотків відвідує родину. Якщо говорити про тривалість перебування, то 60 відсотків туристів приїжджає до Львова на 2-5 днів, більше, ніж на 5 днів, – 30 відсотків і лише 10 відсотків – на один день.
- А що цікавить тут туристів, що їм подобається, а що ні?
- Насамперед цікавить історико-архітектурна спадщина Львова, яка подобається 50 відсоткам туристів. Решта показників невтішні – наприклад, лише 8 відсоткам туристів, котрі відвідують Львів, подобається рівень обслуговування. Згідно з проведеним АРТЛ опитуванням, негативних вражень немає лише у 27 відсотків туристів. Натомість 19 відсотків вражені натовпами жебраків, особливо безпритульних неповнолітніх дітей, 15-м відсоткам не подобається стиль водіння львівських водіїв, а 12 відсоткам – брудні та неосвітлені вулиці. Що цікаво, лише 11 відсотків туристів занепокоєні відсутністю громадських туалетів європейського зразка, а ще 5 відсотків вражає те, що персонал готелів та ресторанів не володіє англійською мовою, 3 відсотки туристів не задовольняє некоректне ставлення митних служб, під час перетину держкордону і лише 1 відсоток туристів звертає увагу на погану якість води в місті.
Валентин Концевич, «Гал-info»
