Разом з черговими політичними перегонами, які, імовірно, продовжаться новими парламентськими виборами, але не більше, знову розпочалася кампанія політичних спекуляції, і, як завжди, на тему економіки. То прем‘єр-міністр Віктор Янукович заявив про те, що «вже сьогодні» погіршилася економічна ситуація в країні, то речник Партії регіонів Ганна Герман стверджує, що рішення Президента поставило хрест на соціально-економічних здобутках нової виконавчої влади і про те, що «гроші, які підуть на нову незаплановану виборчу кампанію, зароблені важким трудом Кабміну, пропадуть, а краще б вони пішли на пенсії та інші виплати».
Відповідь на все це відома – кожен хвалить своє болото і намагається плюнути в зупу своєму опонентові. Якщо поглянути на чотирикутник «ВР»-«Кабмін»-«Опозиція»-«Президент», то можна чітко простежити їхню лінію поведінки, яка кожному із його складових вигідна у ситуації, що склалася. Екс-Верховна Рада, яку розпустили, намагається робити вигляд, що вона є правочинною і продовжує займатися законотворчістю. Представники Кабміну, залучаючи підтримку голосистих з коаліційної більшості, говорять про те, як все погано і що винний у всьому цьому Президент. Опозиція також каже, що все погано, але обіцяє, що як тільки вона дорветься до влади, одразу ж стане добре. Президент, зрозуміло, відмовчується. Що ж до самої економічної ситуації – то вона не змінилася.
Цінні папери та рейтинги
Першим на Указ Президента про розпуск Парламенту відреагував, як завжди, Фондовий ринок – Указ Президента 2 квітня викликав падіння акцій на фондовій біржі ПФТС. Але вже під кінець сесії (торгового дня) котирування почали рости.
«Будь-які політичні, економічні та соціальні зміни у суспільстві впливають на фондовий ринок. Найбільше зниження котирувань «блакитних фішок» – найбільш ліквідних паперів, відбулося на початок сесії з 10-ї до 11.30, коли ринок дізнався про указ Президента про розпуск парламенту. У середньому по всіх цінних паперах падіння відбулося на 2-14,5 відсотка. Потім, після 11.30 котирування сповільнили своє падіння і почали поновлюватися і вчора під кінець сесії, о 17.00, підсумкове падіння становило 5-6%. Сьогодні на біржі ситуація стабільніша і можна говорити про те, що порівняно з учорашніми котируваннями відбувається зростання», – розповів «Гал-info» начальник інформаційно-аналітичного відділу Першої фондової торговельної системи Андрій Коломієць.
За його словами, найбільше падіння котирувань торкнулися акцій енергокомпаній та металургійних комбінатів. Щодо розвитку ситуації далі, то Коломієць каже, що все залежатиме від новинного фонду.
«Все залежить від новинного фонду, тобто від тих меседжів, що посилають Президент, Кабмін, Верховна Рада, опозиція та Конституційний Суд. Якщо КС не затягуватиме часу і визнає законним рішення Президента, то коливань, скоріш за все, не буде, якщо ж буде напруга у суспільстві, то може відбутися чергове падіння котирувань. Але водночас треба розуміти, що основні коливання вже відбулися учора, сьогодні ж всі ризики вже закладені у ціну, тому особливих коливань на фондовій біржі, думаю, не буде», – каже Коломієць.
Також на події в Україні фактично одразу ж відреагували рейтингові агентства. Зокрема „Standard & Poor's” переглянуло прогноз по рейтингах України зі „стабільного” на „негативний”, мовляв у зв'язку з погіршенням політичної ситуації і пов'язаними з цим ризиками економічної політики.
„Перегляд прогнозу рейтинговим агентством „Standard & Poor's” викликаний посиленням розбіжностей між прем'єр-міністром Віктором Януковичем і Президентом Віктором Ющенком, які почалися ще з часів Помаранчевої революції у 2004 році, – зазначає кредитний аналітик S&P Моріц Крамер. – Економічна і податково-бюджетна політика ніколи не були пріоритетами уряду Януковича, але політична турбулентність теперішнього моменту, як видно, призведе до зниження і без того помірних реформістських амбіцій”.
На думку аналітиків агентства, якщо дострокові вибори все-таки будуть проведені, вони, найімовірніше, не призведуть до формування орієнтованого на реформи і ринок уряду, особливо, якщо до влади повернеться лідер опозиції Юлія Тимошенко.
„Це може прискорити процес поступового в даний момент збільшення цін на газ, імпортований з Росії, що, своєю чергою, завдасть удару по винятково енергоємній економіці України”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, аналітики S&P відзначають, що швидке збільшення кредитування приватного сектора, а також зростаюча зовнішня заборгованість банківського сектора підсилили схильність економіки України до несприятливих змін. Поки ж S&P підтвердило суверенні рейтинги України на поточних рівнях: довгостроковий кредитний рейтинг ВВ – по зобов'язаннях в іноземній валюті, довгостроковий рейтинг ВВ – по зобов'язаннях у національній валюті, а також короткостроковий рейтинг В.
І нарешті 5-6 квітня на Указ Президента відреагував курс національної валюти, послабшавши на 0,5 – 1 копійку, і то лише в столиці і лише в комерційних банках.
Ситуація без змін
«На Львівщині економічна ситуація не змінилася, – говорить в коментарі «Гал-info» перший заступник голови ЛОДА Валерій П‘ятак. – Підприємства паливно-енергетичного комплексу працюють, житлово-комунальне господарство, енергетика, все працює без збоїв, жодних зривів немає. Так само з фінансуванням – по лініях державного, обласного та районних бюджетів також немає жодних зривів чи затримок, тому можна говорити про те, що розбалансування господарки не відбувається». На думку П‘ятака, стабільна ситуація зберігатиметься й надалі, якщо не буде провокацій.
«Говорити про якесь погіршення економічної ситуації наразі недоречно, – каже експерт з цінової політики Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – Всі зміни, що зараз відбулися, або можуть відбутися, є очікуваними. Зараз у Києві дещо зріс курс долара – на 0,5-1 копійку. Але це тенденційна річ, одразу після того, як політична ситуація залагодиться, він знову знизиться, бо економічних причин для зниження курсу гривні немає. Так само кредитні рейтинги. Міжнародне рейтингове агентство Standart and Poor’s (США) заявило про те, що може переглянути кредитний рейтинг України з стабільного на негативний, але такі ж самі заяви воно робило ще 2004 року та 2005 року під час президентських та парламентських виборів. Йдеться про можливість погіршення рейтингу, але насправді рейтинг ще жодного разу не погіршували. До речі, це підтверджує і те, що на Франкфуртській фондовій біржі котирування Українських державних єврооблігацій не змінилися», – сказав Жолудь в коментарі «Гал-info».
„Якщо до влади прийде Юлія Тимошенко і стане знову прем’єр-міністром, то рейтинг України в очах інших країн впаде. Навряд чи країна буде отримувати високі рейтинги, коли до влади прийде сила, яка не має іміджу реформаторської. Це буде сприйматися як високий ризик, – говорить в коментарі „Гал-info” президент Центру соціальних досліджень „Софія” Андрій Єрмолаєв. – Я не думаю, що західні країни бояться Юлії Тимошенко, вони просто уважно читають програмові засади Блоку Юлії Тимошенко на виборах і аналізують дії уряду Тимошенко у 2005 році. Враховуючи, що до сьогодні БЮТ позиціонується як ліво-орієнтована сила, а в „Нашій Україні” взагалі її вважають новою соціалістичною силою, то зрозуміло, що в очах західних спостерігачів це якось не пов‘язується з тим, що вони розуміють під реформою та ліберальним вибором – це по-перше. По-друге, якщо ми говоримо про ризик з точки зору попереднього досвіду, то уряду Тимошенко був притаманний високий рівень адміністрування і втручання у ринкові процеси. До прикладу, міністри дозволяли собі заяви, що суттєво впливали на стан фондового і валютного ринку, було організовано кілька адміністративно-регульованих кампаній, які були пов‘язані зі спробою втручання держави у фрагменти ринку. А це не має жодного стосунку до західного розуміння того, що є у реформістському уряді. Я думаю, що саме з цим і пов‘язані усі острахи”.
Тенденційною ситуацію називає директор економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. А. Разумкова Василь Юрчишин. «Україна перманентно живе з 2002 року в стані виборів. Як прості громадяни, так і бізнес звикли до такого стану, і тому можна говорити, що політична ситуація фактично не впливає на розвиток економічних відносин. Єдині, хто зараз стримує стратегічні рішення, то це іноземні інвестори, але вони не становлять наразі в Україні першого ешелону і їхній вплив на економіку не є суттєвим. Якщо не буде протистоянь та масових заворушень, то економічна ситуація в країні залишиться стабільною», – сказав у коментарі «Гал-info» Юрчишин.
З його слів, попередні вибори 2004 року мали вплив на економічну ситуацію, але він не був суттєвим, і зараз бізнес це враховує при формуванні стратегії на виборчий період.
Так само негативну відповідь Юрчишин дає на питання, чи буде уряд блокувати бюджетні видатки, зокрема на проведення позачергових виборів.
«За оцінкою ЦВК вибори коштують 340-350 млн грн. У ЦВК таких грошей немає і їх не закладено в бюджеті на 2007 рік, але фінансування виборів має йти через бюджет. Це, по суті, може відбуватися і заднім числом, як воно і відбувалося на попередніх виборах. Другий варіант – саме опозиція може знайти гроші на проведення виборів, але юридично і політично це поставить легітимність результатів таких виборів під загрозу. Думаю, що буде перший варіант», – сказав експерт.
Бензин та вибори
Інакше як збігом зростання цін на пальне на деяких заправках назвати не можна, але...
Вчора роздрібні ціни на пальне підскочили на 10 відсотків на АЗС Київської та Донецької областей. Найбільший стрибок цін на бензин було відзначено в Донецькій області, де бензин А-95 продавали вже по 4,10 грн/л. У Київській області бензин цієї марки піднявся в ціні до 4 грн/л. Втім, політичний чинник заперечили вже в самому Мінпаливенерго.
«Зараз ціни на пальне формуються нафтовими компаніями за формулою, в основі якої — світові ціни на нафтопродукти, плюс достатній рівень рентабельності. Політики у формулі немає», — говорить керівник прес-служби Міністерства Костянтин Бородін.
«Ще до прийняття Президентом рішення про розпуск парламенту через незначне зростання цін на світових біржах піднялися оптові ціни на пальне, тепер же просто надійшла черга росту роздрібних цін. Жодної політики, це сезонний ріст цін в період посівної», – говорить експерт з цінової політики МЦПД Олександр Жолудь. Також, зі слів експерта, сезонний чинник і чинник Великодня дещо вплинув на подорожчання цін на продукти.
Як розвиватиметься ситуація далі, покаже час. Якщо нові вибори відбудуться «без крові», тобто без страйкуючих на «біло-блакитному» майдані шахтарів, без закритих на ключ магазинів в центральних районах Києва і як наслідок без падіння ВВП та інших макроекономічних показників, то українська економіка залишиться стабільною і надалі. Якщо ж ні, то наступні, хто прийде до влади, знову затягнуть пісню про старе – про структурну кризу і про необхідність трошки покерувати економікою в ручному режимі.
Валентин КОНЦЕВИЧ
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ