Електронна звітність – це насамперед зручність для платників податків – Юрій Лепецький

 

– Якщо враховувати випадки укладання угоди та здачу декларацій по податку на додану вартість та податку на прибуток, інших звітів, в тому числі форму 1ДС, то на сьогоднішній день вже звітується перед податковою в електронній формі 4513 суб‘єктів господарювання – платників ПДВ. З них подають комплекти, в тому числі реєстри податкових накладних 2 700 суб‘єктів господарювання, тобто більше половини з тих, хто здає звітність в електронній формі. Так, це не багато – лише 27% від зареєстрованих на Львівщині суб‘єктів господарювання – платників ПДВ, але принаймні ті люди, які перейшли на електронну систему звітування, не шкодують, що це зробили. І мабуть, їм буде некомфортно і незручно працювати вже в паперовому режимі. Тим більше, що програмний продукт, розроблений програмістами ДПАУ безкоштовний, і його в будь-який момент можна «скачати» з сайту податкової. Система постійно вдосконалюється – її оновлення відбувається щонайменше раз на місяць, і бажаючі перейти на електронну звітність або оновити систему можуть зайти на сайт в розділ «Безкоштовне програмне забезпечення» та стягнути програмне забезпечення по формі № 1ДФ, програмне забезпечення накладання електронного підпису та шифрування електронного документу - ПЗ «Нотар» , програму «БЕСТ-ЗВІТ ПЛЮС» 8.40.000 з функцією накладання/перевірки електронно-цифрового підпису платників податків, відкриті ключі ДПІ для генерування особистих ключових елементів у ПЗ «Нотар», конвертор реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, сформованих програмним комплексом 1С-Бухгалтерія, форми «Реєстр отриманих та виданих податкових накладних» та «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ)» у форматі MS Excel із вбудованими макросами для перевірки і конвертування внесених даних у формат XMLтощо.

 

 

– Найбільша проблема криється в нашій консервативній свідомості, а не в програмному забезпеченні. Наприклад, якщо градуювати по великому бізнесу, по крупних компаніях, дрібному та середньому бізнесу, то керівники компаній, які динамічно розвиваються, запроваджують передові технології на виробництві та в бізнесі – дуже швидко переходять на систему електронної звітності. Натомість надзвичайно важко нам, податківцям, пропагувати перехід на електронну звітність серед суб‘єктів господарювання – фізичних осіб. Це є тяжка категорія платників податків, але не в сприйнятті потреби прогресу, а в тому плані, що хтось з них взагалі не має комп‘ютерів або має комп‘ютер, але не має Інтернету. Найбільш важко з цим в сільських районах, у віддаленій місцевості, де послуги Інтернет, наприклад надає, лише Укртелеком та мобільні оператори, які це роблять недешево. Але якщо говорити про якісь тверді заперечення нововведенню, то таких немає.

Є певні застороги, наприклад, до системи реєстру податкових накладних, але на сьогодні ми цього не вимагаємо в обов‘язковому порядку – все це є лише на добровільних засадах. Насамперед людині електронна звітність має бути зручною – це основна мета, але є і друга, яку ми не приховуємо, – ми хочемо дійти до того стану, коли ми будемо в електронному вигляді проводити відшкодування податку на додану вартість платникам, які на законних підставах декларують його до відшкодування. Безпосередньо сама електронна система буде зводити податкові зобов‘язання та податкові кредити по різних суб‘єктах, але це буде лише тоді, коли ми зможемо залучити до здачі реєстрів податкових накладних в електронному вигляді практично всіх платників ПДВ, і тоді жодних проблем з відшкодуванням ПДВ просто не буде. Ми будемо бачити, що на кожній ланці ланцюга, по якому проходять товарно-матеріальні цінності податок було сплачено, і тоді податок буде автоматично відшкодовано. Але коли сьогодні діють певні схеми мінімізації, то перед відшкодуванням ми маємо все ретельно перевіряти, що потребує значних людських затрат, затрат часу та коштів. І зрозуміло, через це у добросовісних платників податків виникають нарікання на те, що ДПА не своєчасно проводить відшкодування.

Ще одна проблема, яку ми маємо, – законодавча – немає на законодавчо затвердженому рівні обов‘язковості подачі реєстрів податкових накладних. Окремі платники податків виступають проти цього, мовляв, у звітах вони відкриватимуть комерційні таємниці про всі грошові потоки, структуру товару тощо, але в нас в реєстрі податкових накладних обмежена кількість полів з податкової накладної, що нам необхідні – нам не потрібно найменування та номенклатури товару, а нам потрібно лише контрагент та сума, в тому числі загальна сума сплаченого ПДВ.

 

 

– Виступають в першу чергу ті, що не мають електронної бухгалтерії, бо їм треба вручну набирати реєстри податкових накладних, для них це додаткові витрати коштів та часу.

Щодо скасування реєстру податкових накладних, то ДПАУ, як державний податковий орган виконує завдання, що ставить перед нами Президент та Кабінет Міністрів, і власне їм вирішувати, як ми маємо працювати. Втім сьогодні відмовитися взагалі від податку на додану вартість в тому форматі, яким він є зараз – неможливо. Дуже багато підприємств мають зобов‘язання перед державою, а також дуже багатьом підприємствам держава заборгувала, і ми не можемо взяти скасувати все, вийшовши на нульовий варіант.

Причину, мабуть, можна знайти у тому, що на Україні поки недостатньо розвинута податкова культура серед населення. Добросовісний платник не завжди розуміє та недооцінює суть тих кроків, що робить наша служба, а недобросовісний прямо не зацікавлений у їх реалізації. А держава має захищати суспільство та громадян від несумлінних платників податків, які використовують податки як спосіб наживи.

 

 

– Фактично майже всі великі підприємства перейшли на подачу податкової звітності в електронній формі. По абсолютній величині, якщо брати місто Львів, подає звітність в електронній формі на сьогодні 20 великих підприємств з 46. Тільки є проблеми з цим в крупних компаній, таких, як «Львівська залізниця», в частині подачі реєстру податкових накладних, оскільки залізниця – це величезний механізм, який включає в себе 150 структурних підрозділів. Є проблема в «Львівобленерго», знову ж таки з реєстром податкових накладних, бо є величезна кількість постачальників – є проблема не з тим, що вони виписують, а тим, що вони отримують. Зараз в них це питання вже вирішується, вони будуть запроваджувати бухгалтерські системи, які будуть в автоматичному режимі формувати реєстр податкових накладних.

З великих об‘єктів торгівлі, супермаркетів у Львові лише супермаркет «Інтермаркет», який не перейшов на подачу звітності в електронній формі, а інші, такі, як «Метро», «Нова лінія», інші, не є платниками податків Львівщини – вони зареєстровані в інших великих містах України, і туди сплачують податки.

 

 

– Я вам наведу приклад Сингапуру, в якому практично 90% суб‘єктів господарювання подає податкову звітність в електронній формі. За перших 3 роки в Казахстані на подачу податкової звітності в електронній формі перейшло 10 відсотків, потім за четвертий рік на подачу податкової звітності в електронній формі перейшло ще 60% суб‘єктів господарювання. З Казахстаном Україна була на рівних стартових умовах по розвитку бізнесу та економіки. В Голландії щонайменше 60% суб‘єктів господарювання звітується в електронній формі, решта 40% звітується на паперових носіях, але там не лише суб‘єкти господарювання звітуються в електронній формі, а і громадяни декларують свої доходи в електронному вигляді. Чому, тому що зручно. У жодній країні світу немає 100 відсоткової подачі звітності в електронній формі. Така послуга надається практично усіма податковими службами світу, з метою зручності в насамперед для самого платника податків. Реєстри податкових накладних – це вже інша категорія, і це вже зручно для податкової – нам тоді не потрібно робити зайвої роботи.

 

 

– Наразі така система в нас не працює. Якщо брати до уваги, що згідно з даними соціологічних опитувань лише 5% населення України користується Інтернетом на постійній основі, то розробляти заради цих 5 відсотків програмний продукт та впроваджувати його зараз передчасно. Прийде час і він буде створений. Сподіваюсь, що через рік Інтернетом буде користуватися вже не 5, а 10 відсотків, ще через рік 30-50 відсотків, і запровадження в Україні подачі декларацій про доходи громадян в електронному вигляді передбачено Податковою реформою, яку вже впроваджують.