Зеновій Сірик одразу ж визначив, що пріоритетними напрямками його діяльності, на котрих буде зосереджена основна увага на посаді виконувача обов’язків міського голови, буде підготовка міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період, а саме забезпечення своєчасної подачі тепла у помешкання львів’ян та вирішення проблем із відомчим житлом; вирішення проблеми наповнення бюджету міста; чіткий контроль за використанням субвенції з Державного бюджету на підготовку до святкування 750-річчя Львова; процес відчуження землі та майна лише після встановлення чітких прозорих механізмів відчуження, а також проведення їх інвентаризації.
Одним із найважливіших завдань, які перед собою поставив для початку Зеновій Сірик, було створення нового виконавчого комітету на засадах представництва громадських організацій та авторитетних осіб міста. У своїй програмі він нічого не згадав про зміни, які він планує у структурі Львівської міської ради. В.о. міського голови також запевнив, що кадрова політика буде проводитись лише на засадах професіоналізму: з посад будуть звільнені лише корумповані персони, а професіонали залишаться.
Поспішив Сірик виправити ситуацію у стосунках із пресою. Найлегше контролювати ворога, зробивши його своїм другом, тому, на відміну від свого попередника, він з журналістами сваритися не став, а навпаки, поводиться чемно і виважено. Тому й пообіцяв про свою роботу щовівторка звітуватися перед громадою через журналістів. Що робить справно.
Хто в домі господар…
Перш ніж Сірик розпочав роботу, він вирішив продемонструвати свою владу міським чиновникам. Він зробив своєрідні чистки у міській раді, провів атестацію працівників структурних підрозділів Львівської міської ради на вміння користуватися комп’ютером. Шоу було дійсно вражаючим. Незвично було бачити, як зазвичай впевнені в собі чиновники трусилися перед дверима, за якими сиділа комісія, наче першокурсники. Емоцій чиновникам дійсно додалось, чого не скажеш про знання, яких, до речі, і не дуже вимагали. Окрім вміння створювати та зберігати файл та набирати текст, нікого більшим не перенавантажували.
Кадрові зміни розпочалися, зокрема, з виконкому, потім було звільнено голову Личаківської райадміністрації Івана Левицького. Як зауважив тоді Зеновій Сірик, його не задовільнила робота Левицького. Звільнив в.о. міського голови і колишнього заступника міського голови з питань землеустрою Василя Лозинського, оскільки самостійно той не хотів писати заяву на звільнення і навіть переховувався від звільнення у лікарні. Сірик при цьому обіцяв навіть нагороду тому, хто знайде зниклого заступника. Знайшов Лозинського Стефан Козак, якому „пощастило” лежати з ним у одній палаті на Кульпарківській. Новину „роздзвонили” усі ЗМІ, проте вона пройшла повз увагу Сірика. Він і надалі стверджував, що нічого не чув і не бачив і гадки не має, де знаходиться Лозинський.
Взагалі хворіти у Львові останнім часом стало модно, особливо, коли когось збираються звільнити. Чого варті хвороби голови управління юстиції Ірини Попович, начальника управління екології Богдана Преснера… Людина ніби і не працює, і звільнити її немає права. Останнім часом Сірик почав нарікати на роботу ще й заступника Василя Склярського, який раптом також захворів, а Василь Каменщик відчув, що запахло недобрим, та й собі на лікарняне. Не можемо стверджувати, що їх незабаром звільнять, але висновки напрошуються самі: обидва раптово захворіли.
Не скупився Сірик і на догани. Зокрема, їх отримали начальник організаційно-інформаційного управління Львівської міської ради Ярослав Галицький та голова Франківської райадміністрації Львова Василь Дзера через те, що не підготували списки виборців, які до 1 жовтня мали подати у обласну виборчу комісію, а також начальник відділу зовнішньої економіки та туризму Роман Чаплик — через незадовільну підготовку окремих об’єктів до продажу. Сірик сказав, що це цілком робочі моменти, а догани даються для того, щоб люди виправляли свої помилки.
Цими методами, а може, й іншими, але все ж новоспеченому голові міста вдалося налагодити управління міськими чиновниками. Незважаючи на досить різкі зміни у виконавчих структурах міста, багато хто вважає, що ці дії Сірика були тільки починаннями, які так і не вдалося до кінця реалізувати.
Робота створеного Сіриком виконкому
Враховуючи те, що найбільше недовіри і незадоволення викликала робота „буняківського” виконкому, новоспечений в.о. міського голови насамперед розпустив діючий виконком і створив на його базі новий, залучивши низку досить незалежних і авторитетних у львівській громаді осіб, які б відстоювали у цьому органі насамперед інтереси міста. Таким чином, Сірик намагався збільшити вплив різних середовищ міста на щойно створений міськвиконком, чого так бракувало його попередникові.
Зокрема, у виконком прийшли такі стовпи львівського соціуму, як ректор Львівського національного університету ім. Івана Франка Іван Вакарчук та екс-намісник області Микола Горинь, функціонери Олег Попов та Мирослав Сеник, лідери професійних середовищ — голова Федерації профспілок Львівщини Роман Дацко та голова Незалежної профспілки працівників освіти Львівської області Андрій Соколов.
Вплив цих людей відчувався на усіх прийнятих рішеннях виконкому, адже вони були значно активніші і прискіпливіші, ніж їхні попередники, що, з одного боку, дещо уповільнювало роботу виконкому, але водночас робило її більш ефективною. Якщо раніше рішення міськвиконкому приймалися здебільшого кулуарно, то з приходом людей, не посвячених у міську господарку, питання стали детально обговорюватися. Часто чиновники не могли знайти відповіді на ті чи інші запитання членів виконкому, щоб обговорення певного рішення відкладалося до з’ясування усіх обставин.
Такі випадки мали місце і при збільшенні тарифу на комунальні послуги, і затвердженні тарифу на воду. Новоспечені члени виконкому більше спілкуються з громадою і, напевно, хвилюються – а що, як їх спитають: «Куме, куме, а ти хоч сам зрозумів, за що ти проголосував?». Зокрема, частими бувають випадки, коли Сірик каже: „Давайте підтримаємо”, а хтось із нових членів виконкому каже: «А давайте спочатку перевіримо», і тоді виявляється, що будинки не відповідають кольорам за паспортами фасадів, хтось робить прибудови такі, які не відповідають архітектурі, чи хочуть будуватися не на тій ділянці.
Сірик-новатор
Якщо із виконкомом ситуація є неоднозначною, то з радою все гаразд. Одним з найбільших позитивів роботи Зеновія Орестовича називають відновлення роботи ради після довгого застою (за часів Буняка впродовж чотирьох місяців не прийняли жодного господарського питання, а нерозглянутими залишились близько 400 питань). Це й не дивно, адже Сірик як виходець з депутатів має серед народних обранців чималу підтримку своїх дій. Нарешті рада почала затверджувати межі парків, розташування дитячих майданчиків, подумала за людей з особливими потребами і затвердила цілу програму діяльності (але її виконання досі не помітне).
З іншого боку, рада не завжди підтримувала ініціативи Сірика. Зокрема, йому не вдалося протягнути через сесійний зал рішення про розформування управління культури і створення посади заступника міського голови з питань розвитку та промоції, котру, як він вважав, просто необхідно створити на благо Львова. Не вдалося об’єднати посади заступників міського голови з економіки і з промисловості та підприємництва в одну, а також відділ контролю реорганізувати в управління контролю.
Найбільшими досягненнями роботи Сірика можна вважати: передача на баланс міста відомчого житла; активний тиск на власників ринку „Південний” з метою вирішення питання доплати за самовільно захоплену землю; встановлення системи електронного голосування «Віче», яка заспокоює як Сірика, що переживає за активність депутатів при прийнятті рішень, так і полегшує роботу депутатам, яким тепер ходити на сесії стало необов’язково; залучення приватних підприємців до прибирання снігу, що в умовах браку техніки та людських ресурсів є вкрай вдалим починанням; закликав львів’ян перебирати на себе функції ЖЕКів і об’єднуватись у будинкові організації; підтримав ініціативу Буняка щодо створення підземних автостоянок. Не останнім досягненням Сірика є те, що вперше за багато років у Львові із початком зими опалюються усі будинки, в тому числі і відомчі.
За 3 місяці, які працює виконувачем обов’язків міського голови Зеновій Сірик, до бюджету розвитку Львова надійшло 18 млн 700 тис. грн, а за 9 місяців роботи Любомира Буняка надійшло 37 млн 700 тисяч гривень. Зокрема, за відчуження майна на 22 грудня було зібрано 10 млн, з них 4,7 млн надійшло станом на 1 жовтня та 5,3 млн надійшло за четвертий квартал. Надходження від продажу землі станом на 22 грудня становили 46 млн 400 тис. грн, з них 33 млн протягом перших 9 місяців року, а за четвертий квартал – 13 млн 400 тисяч гривень. Разом до Фонду розвитку надійшло 56 млн 400 грн станом на 22 грудня. План на 2005 рік – 82 млн 200 тисяч гривень. Отже, Сірика можна з натяжкою похвалити і за бюджет.
Буняківські тарифи на воду впали на голову Сірика і… майбутнього мера
Прийнявши керівництво містом, Сірик отримав від свого попередника не лише невиконану обіцянку про цілодобове водопостачання, а й рішення Вищого господарського суду про необґрунтованість підвищення тарифів на воду з 1,15 грн до 1,57 грн. Сірик, як і Буняк, проігнорував рішення суду. А потім пішов ще далі: виконком прийняв новий обґрунтований тариф, який зріс ще до 1,84 грн. Таким чином, в.о. міського голови не лише не вирішив проблеми свого попередника, але заклав нову тяжку проблему своєму наступнику, оскільки вже сьогодні ведуться розмови про необхідність нового судового оскарження підвищення тарифів.
На нинішній день Сірик не поспішає визнавати борг міста та розробляти план реструктуризації його погашення. Зрозуміло, що при тій ситуації, яка склалася у ЛМКП «Львівводоканал», він коштів повертати не буде, бо просто їх немає. Очевидно, що це мала б зробити міська рада. Але де взяти 16-28 млн грн (саме таку суму називають експерти), ніхто не знає. Не додає оптимізму і майже 5-мільйонний дефіцит бюджету міста.
Якщо Буняку легко вдавалося ігнорувати рішення суду, зазначаючи, що це рішення, скасувавши підвищення тарифів, не встановило те, яким має бути розмір тарифу, то Сірику довелося зіткнутися з Антимонопольним комітетом. Останній також визнав тарифи завищеними і зобов’язав зробити перерахунок, а також наслав на ЛМКП «Львівводоканал» незалежний аудит. Враховуючи заповзятість Антимонопольного комітету та ймовірні майбутні судові позови, цілком реально, що напередодні виборів виникне ситуація, коли місту доведеться віддавати значно більшу суму із врахуванням підняття тарифів виконкомом Сірика. Наразі ж в.о. голови міста створив комісію, щоб успішно затягнути вирішення питання до виборів.
Замість висновку
Попри це образ Сірика-господарника вийшов значно кращим, ніж образ Сірика-політика. Зокрема, він ніяк не може визначитись чи балотуватись йому на посаду міського голови. Спочатку в.о. міського голови заявляв, що не буде балотуватись, а потім ініціював заяву про свою участь у внутрішньопартійному конкурсі на звання кандидата. До того ж не найкращі стосунки Сірика з керівництвом партії. Подейкують, що наповнення бюджету за період керування Сірика відбулося за рахунок „великого розпродажу землі”, який часто мав корупційні ознаки. Через це Сірик та багато діючих міських депутатів не отримали належної підтримки на районних конференціях НСНУ під час формування списків кандидатів у депутати. Тож не дивно, якщо Зеновій Сірик не тільки не балотуватиметься на посаду міського голови, а й потрапить у непрохідну частину списку блоку „Наша Україна”. А якщо припустити, що Буняку через судове рішення таки вдасться відновитися на посаді фактично, а не лише документально, то на цьому „ера” Сірика може і завершитись.
Тему оглядала Катерина Рибій
