Інфляція випереджає ріст доходів громадян

 

Якщо говорити про заробітну плату, то, відповідно до даних Держкомстату, середня заробітна плата в червні досягла 1368 гривень і за рік вона збільшилася на 28,5%. Водночас, зростання цін на товари і послуги призвело до того, що фактично рівень доходів підвищився  лише на 10,8%.

За даними Держкомстату, індекс інфляції споживчого ринку України у серпні 2007 року становив 100,6%, тоді як у серпні минулого року – 100%, з початку 2007 року – 106, 2%, на початку минулого року – 103,8%. Зміни цін по основних групах споживчих витрат населення у Львівській області у серпні цього року становив: індекс споживчих цін на продовольчі товари становив 100%, на непродовольчі товари – 101, 6%, на послуги – 100,3%.

 

 

Реальність та статистична утопія не мають між собою нічого спільного, каже більшість опитаних «Гал-info» експертів, але навіть якщо брати офіційні дані, видно дисбаланс темпу росту доходів громадян та темпів росту інфляції, говорять вони.

Коли подаються данні в органи статистики, то управління статистики вираховуючи показники робить вибірку, – говорить експерт з банківської справи, співробітник Львівського інституту банківської справи Олексій Другов. – І дуже часто ця вибірка не відповідає реальному стану речей. Відбувається викривлення інформації – береться, наприклад, найкращих 10 підприємств із 50 по цілій галузі і на основі їх показників вираховується загальний показник по галузі. Відповідно зарплата офіційно висока (беруться показники успішних підприємств галузі), а реально вона значно нижче. Те саме з інфляцією – не можна говорити про те, що за останніх 3 роки інфляція становила всього 20 відсотків, за найелементарнішими підрахунками ціни на основні продукти харчування зросли приблизно на 50%, а за деякими товарами – в 2-3 рази. Якщо брати ціни на житло, які також є складовою при розрахунку соціального рівня населення, то вони за останніх 5 років виросли в 5 разів, і ріст зарплат та пенсій за 5 років в 1,5 рази ніяк не може з цими показниками порівнятися.  

У середньорічному обчисленні ріст споживчих цін в 2007 році становив 14,2% – говорить екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник, використовуючи свої данні, – річна інфляція за результатами серпня досягла 14,2%, що майже вдвічі перевищує прогнозовану урядом на кінець року (7,5%). З кожним місяцем спостерігається невпинне наростання інфляції від початку року, лише за три літні місяці 2007 року нинішній уряд прискорив ріст цін у 4,3-4,8 рази порівняно з відповідними періодами 2005-го і 2006 років, коли працювали «помаранчеві» уряди. Так, у 2005 році відповідний показник становив 0,9%, у 2006 – 1% (тепер - 4,3%).

Як говорить Пинзеник, від початку року уряд Януковича-Азарова послідовно демонструє згубність своєї економічної політики, яка призводить до зростання споживчих цін та нездатність впоратися з її наслідками. Серед основних факторів, що призводять до виникнення такої ситуації, він називає незграбну та непрофесійну економічну політику уряду, а з його дій найбільш злочинним називає необґрунтоване збільшення урядом зовнішнього боргу України, ручне управління економікою, зокрема, на ринку зерна і взагалі, концептуальне нерозуміння принципів функціонування економіки України та вперте небажання змінювати підходи до економічної політики у бік інтересів держави та її громадян.

Про інфляцію, як причину уповільнення росту доходів населення говорить і директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин. «У 2005 році середня зарплата зросла з 590 гривень на 235 гривень, тобто на 37%. У 2007-му середня зарплата дорівнювала 1368 гривням, але зростання її становило всього 28,5%», - сказав Юрчишин.

„За 8 місяців 2007 року реальна інфляція в Україні становила 20%, – говорить директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. – Купівельна спроможність гривні знизилася. Серед причин – ріст цін, який за цей період становив 25-30%. Згадайте лише те, що від початку року фактично вдвічі зросла ціна олії, молочні продукти подорожчали на 30%, м‘ясо на 15-20%, овочі та фрукти, ягоди подорожчали на третину, а ціни на будматеріали за останній тиждень піднялися на 6-10%”.

Як зазначає Соскін, ситуація з реальною інфляцією приховується як управлінням статистики, так Кабміном і Секретаріатом Президента та НБУ. «Управління статистики подає дані, але ніхто не говорить про те, за якими формулами вони розраховують показники інфляції. Так само НБУ приховує, скільки за останній час він випустив в обіг готівкової та безготівкової гривні. Через те, що громадяни України не впевнені в своєму майбутньому, гривневі ресурси одразу ж конвертуються в євро, і тому не відбувається капіталізації гривні, збільшується товарообіг в євро при подальшій прив‘язці гривні до долара. Все це послаблює національну валюту і збільшує інфляцію», – говорить Соскін.

Також серед причин росту інфляції експерт називає монополізацію ринку та стабільно високий рівень корупції. «Всі грошові потоки проходять та контролюються трьома основними фінансовими групами – донецькою, фінансово-промисловою групою, пов‘язаною з Балогою та Президентом, та «опозиційною» групою Тимошенко. Хто б з них не домінував у владі, але вся фінансова діяльність узгоджується з їхніми інтересами. Також інфляцію „розкручує” Київ, передаючи тенденцію на інші обласні центри – спочатку у Києві, а потім в інших містах підвищуються орендні ставки, комунальні послуги тощо. Я вже не кажу про офіційну інфляцію, закладену в держбюджет», – каже Соскін.

 

 

Звернемося наразі до офіційного джерела – Міністерства юстиції України. Як зазначають в міністерстві, з 1-го квітня 2007 року набрали чинності зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які передбачають підвищення мінімальної зарплати і пенсій. Відповідно до Закону, з 1 квітня мінімальна зарплата становитиме 420 грн, з 1 липня - 440 грн і з 1 жовтня - 460 грн. Якщо підрахувати, то за 2007 рік мінімальна заробітна плата має зрости на 60 грн, тобто неповних 15 %.

Беремо інший показник – рівень прожиткового мінімуму громадян, який фактично в три рази відстає від реального. З 1 квітня 2007 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць затверджений у розмірі 525 гривень, з 1 жовтня - 532 грн. та для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 квітня - 595 грн., з 1 жовтня - 604 грн.; працездатних осіб: з 1 квітня - 561 грн., з 1 жовтня - 568 грн.; осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. Підраховувати жалюгідний відсоток росту мабуть буде марною тратою часу.

Розглянемо й інші державні «соціальні ініціативи». Зокрема Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що інвалідам війни І, II, III груп пенсії або щомісячне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується, відповідно, на 50, 40, 30% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Розмір підвищення з 1 квітня 2007 року становив, відповідно, 203 грн, 162,40 грн, 121,8 грн; учасникам бойових дій - на 25% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Розмір підвищення з 1 квітня 2007 року становив 101,5 грн; учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої вітчизняної війни - на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір підвищення з 1 квітня 2007 року становив, відповідно, 60,9 грн та 40,6 грн. Особам, які мають особливі заслуги перед Україною (стаття 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»), пенсія за особливі заслуги призначається в розмірі від 20 до 40% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Розмір підвищення з 1 квітня 2007 року становив від 81,2 грн до 162,4 грн

Відповідно до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» Почесні донори України та колишнього СРСР мають право на отримання надбавки до пенсії-у розмірі 10 % від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Розмір підвищення з 1 квітня 2007 року становив 52,50 грн.

Крім того, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом «Про Державний бюджет України на 2007 рік», збільшений на 1%. Тобто, з 1 квітня мінімальний розмір пенсії за віком становитиме 410,06 грн, з 1 жовтня 2007 року – 415,11 грн.

 

 

Триразове підвищення мінімальної зарплати та пенсій не в стані компенсувати збільшення рівня інфляції в Україні, -- каже директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, -- і відповідно все, що говориться владою про «покращення нашого добробуту вже сьогодні» є пустими балачками. Як говорить експерт, добробут залежить від «здорового» бездефіцитного бюджету, від нормальних, спрощених умов ведення бізнесу та відсутності на ринку монополістів, завершення реформ пенсійної системи та органів самоврядування. «Якщо згадані речі будуть мати місце, то непотрібними будуть «подачки» уряду у вигляді підвищення на копійки мінімальних зарплат та пенсій», – каже Соскін.

 „Якщо брати офіційну статистику, то за останніх три роки офіційний рівень життя українців зріс, тобто темп росту доходів населення офіційно перевищує темпи інфляції, – говорить експерт з банківської справи, співробітник Львівського інституту банківської справи Олексій Другов. – Якщо ж говорити про реальну ситуацію з ростом добробуту громадян та інфляції, то за останній час рівень життя фактично не змінився. У деяких галузях ситуація покращилася – темпи росту доходів громадян, задіяних в галузях, є вищими від темпів росту інфляції, а в деяких галузях ситуація або залишилася на стабільному рівні, або навіть погіршилася. Зокрема відставання доходів від інфляції спостерігається у працівників державних установ середньої та нижчої ланки та в галузі сільського господарства. У працівників державних структур вищої ланки навпаки – підвищення зарплат випереджає рівень інфляції.

Якщо говорити про галузі, в яких реальний, а не задекларований темп росту зарплат більший темпу росту інфляції, то до таких галузей, на думку експерта, належить будівництво, деякі галузі промисловості та сфера фінансових послуг.

Ситуація з відставанням росту доходів громадян від темпів росту інфляції, за словами Другова, викликана політичною нестабільністю в Україні, відсутність координації дій між ланками державної влади та нерівномірністю розподілу доходів серед населення України. «Якщо у США та у більшості країн ЄС за рівнем розподілу доходів 70% населення отримує 30% доходів, і це є нормально, то в Україні 5-10% населення отримує 95% доходів, або результату розподілу ВВП, решта 90-95% населення отримує 5-10% доходів», – говорить Другов.

Також негативним чинником, що спровокував підвищення інфляційних показників, експерт назвав вибори.  

«Наразі ще немає статистики темпів росту інфляції за цей рік, але за попередніми підрахунками вони будуть значно вищими за прогнозовані 10-15%, і винуватими у цьому зокрема є незаплановані вибори. Вибори спровокували додаткові витрати за кошт Держбюджету і незаплановані витрати у тих фінансових груп, що фінансують вибори. Відповідно, кошти з Держбюджету були взяті за рахунок недофінансування державних програм, а бізнес компенсує свої витрати на підтримку політичних сил, закладаючи компенсаційні витрати в товар, відтак на нього піднялися ціни. Окрім того, є певна нестабільність споживчих очікувань, зокрема вже зараз є очікування, що вибори, призначені на 30 вересня, будуть не останніми, мовляв навесні, якщо політичні сили не домовляться, будуть наступні вибори. Такі песимістичні очікування сприяють росту цін у виробників, які хочуть себе застрахувати від ризиків та песимістичному ставленню інвесторів, які не поспішають вкладати гроші в українську економіку», – каже Другов.

 

 

А от з реальними пропозиціями змінити ситуацію сутужно, попри те, що попереду вибори і політики, що рвуться до влади, обіцяють «золоті гори». Президент та його опозиційно налаштовані komrade обіцяють підвищення соціальної допомоги багатодітним сім‘ям, прем‘єр та його партія те саме плюс підвищення зарплат, пенсій, розвиток села, введення податкових канікул тощо... Але якщо звернутися до здорового глузду, то виникне лише одне питання – а де взяти на це все гроші? У дефіцитному бюджеті?