Слухай онлайн
Економіка  |  Політика  |  Cуспільство

Ірина Маруняк: Технічно Львів готовий до зими, лише незрозумілою є ситуація щодо вартості газу

Чи готовий Львів до зими, яка ситуація з громадським транспортом та знову про електронний квиток у розмові з заступницею міського голови з питань житлово-комунального господарства Іриною Маруняк.

Погода останніми днями не тішить, і є прогнози, що незабаром може початися снігопад. Наскільки Львів готовий до зими і чи не чекає на нас повторення тогорічного колапсу?

Ми зараз перевіряємо всі шляхово-ремонтні підприємства, чи готові вони до зими. Зокрема, і наявність протиожеледних матеріалів та умов їхнього зберігання. Якщо говорити про кількість, то на кінець зимового сезону 2021 року у нас є в залишку понад 10 тис. куб. м протиожеледних матеріалів. Але районні адміністрації мають кошти для того, щоб можна було здійснити додаткові закупівлі. І ми плануємо до кінця року мати майже 20 тис. куб. м піску, солі, реагентів та піскосуміші.

Щодо техніки, то в нас є 134 одиниці, з них - 116 комунальної, а також 18 одиниць Сихівському районі Львова надають приватні компанії. З урахуванням досвіду минулої зими наші підприємства додатково уклали угоди з компаніями, які у разі необхідності зможуть надати свою техніку для прибирання від снігу.

Також плануємо в жовтні перевірити готовність техніки наших ШРП. У перевірці будуть брати участь представники департаменту житлового господарства, управління з надзвичайних ситуацій, працівників поліції. Якщо будуть якісь зауваження до технічного стану, то їх оперативно усунуть, щоб не було жодних проблем взимку.

Нову техніку ми закуповували у 2019 році. Зокрема, для зимового прибирання ми придбали у лізинг 3 великих та 2 малих МАЗи. Зараз зауважень до їхньої роботи немає.

Якщо говорити про підготовку до опалювального сезону, то ми успішно провели гідравлічні випробування. Замінили 5 кілометрів трубопроводів теплопостачання. З 13 вересня ми почали заповнювати водою системи опалення. Станом на сьогодні (21 вересня, - ред.) підписали 93% актів готовності будинків до зими, повірили та встановили 232 з 249 загальнобудинкових лічильників тепла. Робота триває.

Що два тижні я збираю штаб із підготовки до зими, в якому беруть участь голови районних адміністрацій, керівники теплоенерго і водоканалу, представники управлінь освіти і культури, “Львівобленерго”. Це всі ті структури, які відповідають за життєдіяльність міста Львова. Ми обговорюємо рівень готовності підрозділів до зими, а також проблемні питання і способи їхнього оперативного вирішення.

Ви назвали кількість готових до зими будинків, чи належать сюди й ОСББ?

Йдеться про будинки, які обслуговують ЛКП. Щодо житлово-будівельних кооперативів та ОСББ ми організовуємо щомісячні наради в районних адміністраціях і також обговорюємо ці питання. Але це відбувається саме на рівні райадміністрацій, які контролюють питання будинків ОСББ та ЖБК.

Крім того, ми проводили нараду з головами ОСББ у міській раді, плануємо невдовзі провести таку нараду повторно, й одним із питань буде саме підготовка до опалювального сезону. Також будемо обговорювати питання розміщення дахових котелень та оплати за газ за наявності таких котелень.

Зазначу, що у нас на сьогодні є 86% будинків, які списані з балансу місцевих рад, і люди самі обирають собі форму управління. Здебільшого це будинки, які обрали комунальні управляючі компанії, також є ті, які обрали приватні управляючі компанії, є ОСББ та ЖБК і є будинки, які на самоуправлінні. Ми повинні охопити весь спектр будинків при підготовці до зими.

А куди можуть звертатися керівники ОСББ чи ЖБК, якщо у них виникають проблеми з підготовкою до зими, які мешканці не в змозі оперативно самі вирішити?

Передусім - до районної адміністрації або до заступника міського голови з житлово-комунальних питань. Крім того, у Львівській міській раді є відділ супроводу ОСББ та на гарячу лінію міста.

Якщо є проблема в ОСББ, яку голова не може вирішити, він може звернутися до голови районної адміністрації, і той опрацьовує та розв'язує цю проблему. Якщо це не вдається і питання потребує координації на рівні міста, то виносить його на штаб, який я організовую, і ми це питання врегульовуємо.

Для нас дуже важливо, щоб усі будинки були готові до опалювального сезону, щоб у нас не було жодних проблем із внутрішньобудинковими системами, щоб були підписані акти готовності й ми плавно увійшли в зиму.

Також надзвичайно важливим елементом є правильне заповнення водою систем опалення. Зокрема, щоб не було заповітрення систем. Це є дуже важливий елемент запуску тепла в будинках.

Яка зараз найбільша проблема під час підготовки до зими?

Дуже турбує питання підвищення ціни газу. Ми маємо інформацію, що тарифи для населення не будуть підвищувати. Також виникає занепокоєння ситуація зі школами та садочками, адже поки незрозуміло які для них будуть тарифи на газ.

Також, якщо навіть не буде підвищуватись тариф, а газ буде рости в ціні, то нам потрібно розуміти, які будуть компенсаторні механізми для органів місцевого самоврядування і звідки брати гроші.

Минулими роками неодноразово говорили про відмову від піскосуміші під час посипання доріг у зимовий період. Але бачу, що її й далі закуповують.

Ми закуповуємо реагенти, зокрема для центральної частини Галицького району. Але реагенти є в 3-4 рази дорожчі від піскосуміші. Крім того, коли падає сильний сніг і є мороз -10ºС чи -15ºС, то реагенти слабше реагують, ніж сіль.

Якщо раніше ми купували лише піскосуміш, то зараз ми купуємо окремо сіль, реагенти та піскосуміш. Тепер у нас є визначені магістральні дороги, які ми посипаємо тільки сіллю. Пішохідну зону центральну частину міста ми посипаємо реагентами. Підйоми, де є бруківка, ми посипаємо піскосумішшю. Також внутрішньоквартальні та міжбудинкові дороги ми посипаємо поки що піскосумішшю.

Практика показує, що треба мати реагенти, сіль і піскосуміш. Погода є різна і слід реагувати в залежності від погодних умов.

Минулого року ми вже почали посипати визначені магістральні дороги тільки сіллю. Це дало змогу значно зменшити засмічення дощоприймачів піском навесні. Таку практику будемо продовжувати надалі.

Кавою ще планують посипати дороги?

Це був пілотний проєкт, який може використовуватись для скверів та парків, але не для пішохідних хідників та доріг.

Яка ситуація із громадським транспортом зокрема і з його підготовкою до зими?

Щодня у нас в середньому на маршрути виходить 550 одиниць громадського транспорту. Я щодня отримую інформацію з управління транспорту про реальні цифри. Ми вимагаємо 100% виходу транспорту на маршрути. Якщо є відхилення, то ми спільно з управлінням транспорту завжди комунікуємо з керівником відповідного перевізника, з’ясовуємо причини та вимагаємо усунути порушення.

Зараз ми велику увагу приділяємо протиковідним заходам. Ми щодня миємо наш транспорт і дезінфікуємо. Щодня ми здійснюємо рейди і перевіряємо, чи у транспорті перевозять пасажирів із дотриманням карантинних вимог. На превеликий жаль, велика кількість мешканців почали їздити без масок, люди стали безпечними й не дбають про своє та здоров'я інших людей. Це неправильно.

Я б хотіла звернутись до наших мешканців, щоб вони дотримувалися правил безпеки у транспорті та їздили в масках.

Що стосується підготовки до зими, то однозначно така підготовка відбувається, ми будемо проводити відповідні об’їзди та перевірки зі всіма службами.

Нагадаю, у нас 10 вересня відкрили після реконструкції за кошти ЄБРР трамвайне депо на вул. Промисловій. Там є сучасна мийка, яка дає можливість пришвидшити миття трамвайних вагонів. Наші автобуси також всі миють у автобусному парку на вул.Авіаційній. Приватні перевізники теж контролюють це питання.

Ми перевіряємо весь транспорт на предмет чистоти. Але слід зазначити, що інколи ми виявляємо порушення. Тоді ми звертаємо увагу керівникам підприємств,які надають послуги щодо перевезення пасажирів і контролюємо їх усунення.

Мені здається, що у Львові дуже велика проблема саме з контролем. Це стосується будь-якої сфери. Ми можемо побудувати сучасні ДЕПО чи громадські простори, але за місяць-два там починаються руйнівні процеси які ніхто не контролює і не відповідає за це.

Коли ми робимо якісні проєкти, то звичайно треба підтримувати порядок та дбати про чистоту. Потрібно зберегти те що зроблено. Важливим є те, що все робиться для людей, але люди повинні дбати й зберігати це все.

Я б хотіла, щоб у нас активність мешканців була більша. Щоб не лише комунальні служби працювали якісно, але і щоб люди не були в житті байдужими і вели просвітницьку роботу. Коли одна людина щось ламає, а друга дивиться збоку і не зробить зауваження, то це неправильно. Саме суспільство має дбати про те, що зроблено і зберігати на довгі роки. Ну і звичайно, що комунальні служби мають працювати якісно.

Було б цікаво провести такий експеримент з відкритим ДЕПО і подивитись на його стан та чистоту десь місяці за два.

Не думаю що щось зміниться. Давайте разом поїдемо та подивимося.

Транспортна ситуація у Львові зараз є доволі складною. Зокрема ЛКП “Львівелектротранс” та ЛКП “Львівавтодор” залишились без керівників. Попередній “куратор” цієї тематики Андрій Білий також звільнився з ЛМР. Як ви увійшли в цей процес і що вам залишили попередники?

Так. Люди пішли, але життєдіяльність міста повинна бути якісною. Нема керівника на Львівелектротрансі, але є головний інженер В.Ковалів, який насправді має величезний досвід і він узяв на себе весь вантаж роботи.

Крім того, вже є директива про створення Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури. Напередодні я провела нараду стосовно структури та кількості людей в цьому департаменті.

Звісно, мені було б легше, якби департамент мобільності був створений і призначений його директор. Відповідно левову частку вирішував би саме цей департамент та його керівник. Зараз такий перехідний період.

Я проводжу наради з управлінням транспорту, з керівником АТП №1, з ЛКП “Львівелектротрансом”. Я щодня тримаю руку на пульсі і якщо є якісь аварійні ситуації, то ми спільно з командою департаменту житлового господарства, яку очолює Олександр Одинець, вирішуємо їх і тримаємо на відповідному рівні цю ланку.

Хочу поговорити з вами про проблему паркування у Львові, яку багато обговорюють у місті.

У Львові є 5 зон паркування з різними тарифами. Якщо говорити про загальну кількість місць для паркування, то в місті є 188 майданчиків, які мають 4786 паркомісць. Зокрема ЛКП “Львівавтодор” має 56 договорів на 1434 паркомісця. На кожній сесії додається певна кількість парковок чи паркувальних місць. Десь два місяці тому відбувся конкурс на додаткове облаштування 85 парковок.

Ми йдемо до того, що все паркування в місті буде платним?

Чи повинно бути платне, чи безкоштовне паркування? Якщо ми говоримо зокрема про мешканців прилеглих до парковок місць, то вони мають значні пільги. Крім того, з 20 до 8 години, а також цілодобово субота, неділя й вихідні дні паркування у Львові є безкоштовним для мешканців. Також мешканці можуть собі придбати пільговий абонемент для паркування, якщо вони проживають в будинку прилеглому до паркувального майданчика.

Я прихильник того, щоб люди думали над тим, де паркувати свій транспорт. До прикладу, дуже багато мешканців європейських міст автомобілі залишають біля центральної частини міста чи навіть біля самого міста, а далі користуються громадським транспортом. У нас чомусь хочуть під’їхати під сам під’їзд, театр чи магазин.

Зазначу, для того, щоб зменшити кількість автомобілів, які в’їжджають в місто, у нас на комісії з безпеки дорожнього руху прийняли рішення про облаштування перехоплюючого паркінгу на вул. Стрийській біля іподрому та ТЦ “King Cross”. Це питання найближчим часом планують розглянуть на сесії ЛМР. Там буде орієнтовно 300 місць де можна залишити авто і пересісти на громадський транспорт.

Крім того, зараз, коли ми робимо капітальний ремонт чи будуємо нові дороги, обов’язковим чинником є облаштування паркомісць. До прикладу, облаштували паркомісця на вул.Бандери, вул. Богдана Хмельницького, вул.Пекарській. Якщо раніше таке паркування було хаотичним, то зараз є передбачені проєктом паркомісця. Під час спорудження нових будинків теж є обов’язковим облаштування підземних паркомісць. Так ми робимо порядок на дорогах і враховуємо інтереси водіїв.

Ми намагаємося максимально врегулювати це питання. Звичайно, що має бути ще більше парковок, щоб люди мали змогу залишити автомобіль і заплатити за це кошти, які підуть до місцевого бюджету.

До речі, на 2021 рік заплановано отримати 15 500 тис.гривень за послуги паркування, на 1 вересня поступило 14 277 тисяч. Думаю що ми перевиконаємо цей план. Але це відбувається завдяки роботі інспекторів з паркування. Зараз їх 37 (25 - в управлінні безпеки міста та 12 - в управлінні транспорту), вони успішно працюють. А коли ми ще додамо 75 і у нас буде 112 інспекторів в управлінні безпеки міста, то це дасть змогу значно впорядкувати ситуацію. Але звичайно, що крім штрафів треба розширювати можливості людей паркувати автомобілі в установлених місцях.

Ми плавно підійшли до найважливішої теми, якою зараз цікавиться весь Львів і за яку ви зараз також відповідаєте. Це електронний квиток, який обіцяють запровадити в січні 2022 року.

Я зараз займаюсь цим питанням. Ми проводимо координаційні наради з ЛКП “Львівавтодором”, з командою людей, яка займається саме запровадженням е-квитка. Цей проєкт є унікальним, адже він є першим в Україні. Це є проєкт, який правильно впровадить автоматизовану систему обліку та оплати проїзду (АСООП, - ред.) в місті Львові.

Чи довго ми це впроваджуємо? Так, трохи довго. Були певні процеси, які затягнули цей час.

Що нам дасть е-квиток? По-перше, це надання якісніших послуг. В кожному транспорті буде відповідне обладнання, яке буде інформувати куди автобус їде, коли він має прибути на ту чи іншу зупинку, чи він на маршруті чи з’їхав. Ця інформація буде передаватись у ЛКП”Львівавтодор”, де зможуть онлайн контролювати роботу всього транспорту. Ми за цим зможемо повноцінно стежити і вживати відповідних заходів під час порушень.

По-друге, ми мінімізуємо готівковий обіг. Буде транспортний квиток для пільгових категорій населення. Також буде багато варіантів безготівкової оплати (зі смартфону, банківською карткою будь-якого банку). Звичайно, що збережеться можливість придбати квиток у водія за готівку, але він буде значно дорожчим і не буде змоги здійснити безкоштовну пересадку на інший транспорт в межах визначеного часу.

На сьогодні 546 ТЗ обладнані системою електронного квитка. До кінця року плануємо обладнати 767 транспортних засобів. Загалом у нас 953 комплекти валідаторів. Весь резерв маємо намір встановити на новий транспорт, який ми запланували придбати. Нагадаю, що це 10 п’ятисекційних трамваїв, 250 електробусів, 100 тролейбусів з автономним ходом та ще автобуси. Всього маємо докупити 460 одиниць транспорту.

Зараз ми до кінця року тестуємо систему і вийшли на фінальний етап впровадження електронного квитка. Люди вчаться, як має працювати система, також ми повинні навчити працювати водіїв з нею, а в січні вже втілимо її у життя. Я оптимістично налаштована.

Мене більше турбує не технічна сторона справи. Чи взагалі місто може фінансово собі дозволити е-квиток і оплату перевізникам за виконану роботу? У нас практично 50% львів’ян - пільговики.

У нас є 250 тисяч пільгових категорій мешканців. Крім того, у нас є студенти та школярі. Якщо брати загалом це 409 тисяч пільговиків. Зараз у нас інтенсивно оформляють пільгові картки. 50 тисяч пільговиків вже подали відповідні документи до ЦНАПів.

Система електронного квитка передусім дасть нам змогу зрозуміти, скільки ж людей у нас користується громадським транспортом. Зараз виникає питання, скільки людей перевозять автобуси трамваї та тролейбуси. Е-квиток дасть нам об’єктивну інформацію, щодо пасажиропотоку.

Ті, хто не оформлять пільгові картки, втратять можливість пільгового проїзду?

Буде певний перехідний період. Зараз ми людям дали можливість подати документи і оформити пільгову проїзну картку. Якщо люди не скористаються цим, тоді вже будуть питання. Є різні пільгові категорії громадян, хтось користується транспортом, хтось - ні.

Станом на сьогодні місто дотує перевізників для оплати пільгової категорії населення. На цей рік передбачено 310 мільйонів гривень.

Ми хочемо, щоб Львів був першим містом в Україні, яке буде мати чітку інформацію про кількість населення та категорії населення, які ми перевозимо. Буде чітка математика, яку не можна коригувати і яка дасть змогу приймати управлінські рішення.

Додам, що ми також аналізуємо транспортну схему Львова. За основу ми беремо чинну, але будемо її коригувати для оптимізації та можливості комфортної пересадки пасажирів під час запровадження е-квитка.

Розмовляв Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ