Західна Україна страждає від нашестя іспанських слимаків рудого кольору. Вони масово нищать насадження у парках та на городах.
Переважно слизняки їдять овочі, ягоди та декоративні трав’янисті рослини. Соцмережі рясніють силою-силенною фото із цими слизькими створіннями. Львів’яни також публікують світлини, де на їхньому шляху трапилися ці шкідники. А ще активно шукають способи їх знищення.
Передовсім такі фото публікують у соцмережі Фейсбук під хештегом #ЗупиниРудого. Львів’яни вказують конкретні місця, де побачили таких слизняків. Наприклад – у Стрийському та Замарстинівському парках, на Цитаделі, на квіткових клумбах біля лікарень та навіть поблизу церков.
«У Львові іспанських слимаків зараз дуже багато. Перші такі колонії ми спостерігали, починаючи з 2010-го. Тоді ми їх знайшли у центральній частині міста, у Парку культури та ще у декількох місцях. На інших територіях фактично не було. Але вже буквально за кілька років вони з’являлися вже всюди: у всіх парках, скверах, на околицях великих лісопарків теж знаходять. Це просто блискавичне розселення. Зараз Західна Україна майже повністю уражена тим видом», – розповідає старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України Ніна Гураль-Сверлова.
Звідки з’явилися?
Звідки саме походить іспанський слизняк до кінця ще не з'ясували навіть науковці. Найімовірніше, батьківщиною цього виду є південно-західна частина Франції. У другій половині ХХ століття він почав швидко заселяти різні європейські країни. У 1993 році цих шкідників вперше зареєстрували на території Польщі, якщо точніше, на південному сході країни, недалеко від кордону зі Львівською областю. «Тому і не дивно, що за деякий час цей шкідник мігрував і до нас. Звісно, не сам, його завезли люди, можливо із овочами чи фруктами, але найбільш імовірно, що зі саджанцями декоративних рослин, особливо, якщо вони були у торф'яних горщиках. Тобто, люди їх брали разом із тою землею, не дивлячись, що є на корінні, пересаджували до себе на присадибні ділянки, а там всередині могли бути і яйця слизняків, і молоді особини, так вони і потрапили», – каже Ніна Гураль-Сверлова.
Як вони розмножуються?
Слизняки є гермафродитами, тобто кожна особина містить у собі обидві статі. Кожен іспанський слимак може відкласти до 400 яєць. Більшість особин досягають статевої зрілості у другій половині літа. Тому дуже важливо їх визбирати протягом літа, інакше замість однієї особини, наступного року можна отримати щонайменше сотню.
Як впізнати іспанського слимака?
Впізнати дорослих особин іспанського слизняка легко завдяки великим розмірам і характерному забарвленню тіла. У витягнутому стані довжина може досягати 10-12 см. Переважають два кольори - рудий та коричневий.
Яку небезпеку вони становлять?
Передовсім вони нищать культурні рослини на городах, присадибних ділянках, у парках та на плантаціях. «Їдять переважно овочі, ягоди та декоративні трав'янисті рослини. По-друге, іспанський слимак може витісняти місцеві види молюсків з природних помешкань. Також він може переносити легеневих гельмінтів, які паразитують на ссавцях», -– розповів спеціально для Гал-інфо Микола Юнаков – керівник та співзасновник Національної Мережі з Біорізноманіття (UkrBIN), кандидат біологічних наук, ентомолог, науковий співробітник Зоологічного Музею Університету Осло (Норвегія)
Небезпеку можна попередити
Рослини, які ви купили і принесли додому, обов’язково потрібно оглянути і в жодному разі одразу не висаджувати у ґрунт. Це дуже важливо, коли ви ще не виявили у себе на ділянці іспанських слимаків. «Рослину, яку ви придбали, потрібно декілька діб потримати окремо і обприскати водою. Якщо це, наприклад, розсада туї – то її варто затопити, щоб усі слимаки, які там, вийшли. Звичайно, якщо у горщиках є яйця, то існує небезпека, що вони потраплять у ґрунт на вашій ділянці. Тому варто бути дуже уважним. Якщо ці слимаки з’явилися – їх треба негайно ж знищувати, поки їх небагато», – наголошує Микола Юнаков.
Ще одна зона ризику – це куплений ґрунт. Ентомолог радить не використовувати його одразу після придбання, треба теж зробити карантин. «Для ґрунту краще за все робити стерилізацію: викласти його тонким шаром у чорні пластикові мішки і експонувати їх на сонці декілька годин. Тоді все, що всередині, просто звариться», – радить фахівець.
Заходи боротьби
Спеціальні гранули від слизняків, які можна придбати в Україні - найчастіше містять метальдегід. Ця речовина вибірково діє на молюсків та є небезпечною для інших безхребетних тварин, зокрема, для бджіл та дощових хробаків. Розповсюджувачі таких засобів часто «забувають» сказати про те, що він є шкідливим для теплокровних тварин і людини. «Якщо ці гранули ви розсипали на городі, то не рекомендую хоча би кілька тижнів вживати ягоди, зелень, вирощену на городі. Тобто, виходить двозначна ситуація: з одного боку ми сипимо ту хімію і слизняки гинуть, з іншого – ми врятували продукцію сільськогосподарську, але вживати її не дуже безпечно», - акцентує Ніна Гураль-Сверлова.
Як робити пастки для слимаків і відловлювати їх
Слимаків можна збирати руками або за допомогою пасток, які вкопуються в землю. «Туди варто налити трошки пива. Коли вони налізуть, їх треба знищити, поливши звичайним окропом. А вже коли настануть холоди, наприклад у листопаді-грудні – можна перекопувати компостні купи, де слимаки можуть зимувати», - каже науковий співробітник Зоологічного Музею Університету Осло Микола Юнаков.
Аби побороти навалу слизняків, люди часто використовують звичайну кухонну сіль, щедро посипавши нею землю. «На засоленій землі не може нормально рости жодна культурна рослина, навіть трава», - застерігає науковець державного природознавчого музею зі Львова Ніна Гураль-Сверлова. Знайдених на городі слизняків вона радить просто зібрати і механічно знищити: роздавити ногою, порізати на шматки лопатою, а після цього дати на обід свійським птахам - як додаткове джерело білку. Люди часто вважають, що з розрізаного навпіл слизняка можуть вирости дві особини. Тож це міф. Він тоді не матиме жодних шансів на виживання.
План дій із контролю іспанського слимака
Нещодавно Національна Мережа Інформації з Біорізноманіття опублікувала «План дій із контролю іспанського слимака на рівні територіальних громад на 2018-19 роки». Людям радять передовсім провести максимальну ревізію своїх ділянок і очистити від різних матеріалів – шиферу, дров, різних дощок, тимчасового сміття, складених гілок чи навіть листя. «У листі слимаки теж можуть ховатися, також можуть відкладати яйця під дошки чи шифер. Тому це все треба перевірити. Бажано це або прибрати, або поставити так, аби це не було використано слимаками як схованки», - каже Микола Юнаков.
Навесні 2019-го року - обов’язково потрібно провести обробку ділянок. Фахівці пропонують використовувати препарат Феррамол (Німеччина), який було досліджено незалежними тестуваннями у Норвегії і Швеції. Після обробки варто продовжувати збирати слимаків або за допомогою пасток, або руками. «Необхідно провести заходи боротьби одночасно зі сусідами. Тобто, якщо в одному господарстві проведуть обробку ділянки, витратять на це кошти, а поряд ні – то є ймовірність, що слимаки можуть потрапити з цих необроблених територій. Тоді це буде марна витрата коштів», - акцентує він.
Третій етап: літо-осінь 2019 року. Ми пропонуємо використовувати молюскоїдів – це переважно хижі жуки із родини турунів і стафілінів.
Микола Юнаков закликає жителів Львівщини та всієї Західної України долучатися до проекту UkrBIN (ukrbin.com) – це єдина в Україні платформа із накопичення і обміну даними із біорізноманіття у режимі вільного доступу. Кожен може поділитися своїми спостереженнями зі спільнотою і долучитися до створення загальнонаціональної бази. Адреса у соцмережі Фейсбук.
